Спеціалізована антикорупційна прокуратура передала до суду справу чинного голови Одеської облради Григорія Діденка та його дружини, депутатки Верховної Ради зі «Слуги народу» Юлію Діденко. Про це повідомили в САП, правда, не називаючи прізвищ підозрюваних.
«У межах досудового розслідування встановлено, що посадовець та його дружина не внесли до своїх щорічних декларацій за 2021–2023 роки відомості про наявне майно на суму понад 8 млн грн. У жовтні 2025 року особам повідомили про підозру, а вже у грудні матеріали справи відкрили стороні захисту для ознайомлення», – вказали у САП.
В антикорпрокуратурі додали, що у ВАКС зараз перебуває позов про те, аби визнати необґрунтованими активи родини на загальну суму майже 5 млн грн. Згідно з позовом, їх просять стягнути в дохід держави. Серед іншого до списку майна входить дві автівки Audi SQ8 2021 і 2024 років випуску, а також грошові внески за договором придбання майнових прав.
«Проте, проаналізувавши їхні доходи й видатки, встановлено неможливість набути ці активи за рахунок законних джерел прибутку», – додали в САП.
Він народився в Молдові. Писав замітки в газету зі школи, і завжди знав, що буде журналістом. Так і сталося. Журналістську освіту отримав у Львові. Працював в різних виданнях, був власкором центральних видань, писав гострі статті, які впливали на рішення влади. Був для влади не завжди зручним, бо писав і казав правду, яка не всім подобалася. Як редактор працював в газеті в селищі Сарата, потім в Рені. Талановитий журналіст, гарний організатор та керівник.
Його поважали колеги – редактори, бо він завжди приходив на допомогу, був душею компанії, вмів створити невимушену атмосферу спілкування та обміну досвідом. Завжди був веселим, щирим та відкритим, вмів вислухати, дати пораду. У нього було багато друзів, він завжди підтримував дружні стосунки зі всіма.
Останні роки Петро Федорович боровся з тяжкою хворобою, до останнього видавав газету «Ренійський вісник», останні роки робив це самотужки – сам писав матеріали, відвідував заходи та нерідко й газету видавав власним коштом.
Петро Федорович дуже любив свою роботу та газету. Іноді нарікав на те, що журналістика змінилася. Сайти випереджають друковані видання, і вони поступово вмирають. Хоча залишався оптимістом попри всі труднощі й вірив, що газети залишаться. І навіть вже будучи тяжко хворим, він думав про своїх підписників і обіцяв випустити всі номери, які не встиг зробити через хворобу.
Таким він залишиться в пам’яті мешканців Ренійської громади та колег-журналістів – людиною, яка жила для людей громади, цінила їх труд та таланти, намагалася зробити якомога більше доброго та світлого.
Петро Федорович мав гарну родину, радів онукам, ділився їх успіхами.
Співчуваємо родиніі близьким.
Царство Небесне добрій та щирій людині, яка залишила на землі яскравий слід.
Росія оголосила в міжнародний розшук одеського журналіста, головного редактора медіа «Зелений лист», гідробіолога Національного природного парку «Тузлівські лимани» й керівника напряму міжнародного наукового проєкту SUNDANSE у складі Національного екологічного центру України (НЕЦУ) Владислава Балінського. Про це йдеться в заяві НЕЦУ, яку переповідає «Детектор медіа».
Переслідування Балінського розпочалося ще після його участі в журналістсько-аналітичній спільноті «Група 2 травня», яка займалася розслідуванням подій 2 травня 2014 року в Одесі та спростуванням російської пропаганди. Після 2022-го переслідування посилилося через документування воєнних злочинів та екоциду. Балінський є ключовим свідком у справах щодо підриву Каховської ГЕС, масової загибелі морських гідробіонтів та забруднення Чорного моря внаслідок дій росії.
У 2025 році в росії також відкрили заочні кримінальні провадження. Журналістові інкримінують статті про так зване «поширення фейків про ЗС РФ» за публікації про воєнні злочини в Бучі та Ірпені, обстріли узбережжя Одеси та ракетно-дронові атаки на цивільну інфраструктуру, а також про «пошкодження військових меморіалів» через демонтаж радянської символіки з меморіалу «Крила Перемоги» в Одесі у вересні 2024-го.
29 січня Басманний районний суд Москви провів засідання в справі Владислава Балінського, країна-агресорка оголосила його в міжнародний розшук. Крім того, в російських телеграм-каналах виявили погрози щодо фізичної ліквідації Балінського, де його відкрито назвали «наступною ціллю».
«Загроза життю Владислава Балінського є реальною, конкретною та терміновою. Його переслідування не є приватною історією — це частина системної політики російської федерації з усунення ключових свідків воєнних злочинів і екоциду. Захист таких людей є не лише питанням персональної безпеки, а необхідною умовою збереження доказів і можливості міжнародного правосуддя», — зазначили в НЕЦУ.
НЕЦУ закликав СБУ та Офіс генерального прокурора України вжити невідкладних заходів для гарантування безпеки Балінського, а міжнародні правозахисні організації, ООН, Міжнародний кримінальний суд та органи ЄС — документувати випадок та надати правову, безпекову й адвокаційну підтримку.
У розмові з «Детектором медіа» Владислав Балінський розповів, що росіяни прибирають багато публікацій з прямими погрозами, хоча сліди цих дописів у телеграм-каналах залишаються. Водночас у російських медіа можна чітко простежити спроби представити його журналістську й наукову роботу як «шпигунство», «диверсію» тощо.
«Тобто окрім офіційного юридичного тиску, є ще й інформаційна складова, яка теж дуже потужна. Вони також довго намагалися зламати сайт "Зеленого листа" та пошти за допомогою фішингових листів від імені європейських організацій чи Meta. Зокрема, під виглядом європейських грантових організацій, малознайомих фондів пишуть про те, що ми нібито виконали вимоги, хоча я знаю, що ми навіть не подавалися. Такі підходи можуть свідчити про залучення спецслужб», — розповів Владислав Балінський.
Ще в жовтні журналіст звернувся до СБУ з приводу потреби в охороні або ж зброї для захисту, однак правоохоронці поки що не відреагували на ці прохання. Попри це журналіст підготував заяву до Служби безпеки, в якій повністю виклав усі факти переслідування з боку Росії, та невдовзі планує її подати.
«Росія подасть запит до Інтерполу, і це може бути для мене також окремою проблемою. І в цьому випадку бажано все ж таки мати державу в союзниках», — зазначив Балінський.
Місяць тому він також звертався із запитами до міжнародних інституцій, фондів та правозахисних організацій, але все ще очікує на їхню реакцію.
Крім того, Владислав Балінський консультувався з адвокатом, який зауважив, що такі дії Росії не відповідають європейським нормам та порушують принцип екстериторіальності й суверенітету. Журналістові порадили найближчим часом звернутися до Інтерполу та повідомити про політичне переслідування з боку Росії.
Владислав Балінський вважає, що Росію особливо цікавить тиск на одеський осередок, оскільки вона вважає, що це місто нібито їй належить. Він також звернув увагу на те, що минулого року в Одесі вбили громадського активіста Дем'яна Ганула, і цьому також передував тиск, напади і погрози.
Середня пенсія на Одещині виявилася меншою за середньоукраїнський показник і становить 6 317 грн. Згідно з даними платформи «Опендатабот», наш регіон залишився поза межами топ-10, посівши 11 місце в рейтингу.
Традиційно найвищі пенсії зафіксовані в Києві (майже 9 тис. грн), а найскромніші в Тернопільській області (близько 5 тис. грн). Одеська область зі своїми 6 317 грн посідає місце в «середняках».
Всього на сьогодні в Україні налічується 10,17 млн пенсіонерів. Переважна більшість з них 7,4 млн осіб (73%) отримують виплати за віком. Ще майже 1,5 мільйона громадян (15%) живуть на пенсію по інвалідності, близько 700 тисяч (7%) отримують виплати по втраті годувальника, а 5% або 500 тисяч мають пенсію за вислугу років. Соціальні пенсії та довічне утримання суддів становлять менш як 1%.
Цікаво, що для багатьох пенсія не єдине джерело доходу. Кожен четвертий пенсіонер в Україні (2,8 млн осіб) продовжує працювати. У них середня виплата вища 7 160 грн.
Майже 40% потужностей енергосистеми Одеської області зруйновані в результаті атак окупантів за останні кілька місяців, повідомив глава ОВА Олег Кіпер. У зв'язку з цим зараз весь регіон живе за графіками відключення.
«Приблизно три години є світло, вісім — немає. І по-іншому поки що не буде, поки ми не відновимо те, що було пошкоджено. За останні кілька місяців майже 40% енергосистеми області було розбито», — підкреслив Кіпер.
Він додав, що крім атак ворога ситуацію погіршує і погода. Через дощі з морозами, які були в області кілька днів, в північній частині регіону навіть падали опори ліній електропередач.
При цьому глава ОВА заявив, що над усуненням наслідків працює дуже багато бригад енергетиків, близько 70-80.