В Україні ліквідували медико-соціальні експертні комісії, які визначали інвалідність хворих. Відповідне рішення прийняла й Одеська обласна рада. Старе керівництво обласної МСЕК та працівники пенсійного віку завершують свою роботу, а іншу частину співробітників переведуть до новостворених експертних команд.
Тепер в медзакладах працюватимуть експертні комісії, що надаватимуть спеціалізовані послуги з оцінки втрати працездатності. В Одеській області вже визначено 11 ключових лікарень, які будуть проводити експертизу за профілями:
- Арцизька та Подільська міські лікарні — загальний та хірургічний профілі.
- Білгород-Дністровська та Ізмаїльська міські лікарні, Одеська міська лікарня №1 — загально-хірургічний профіль.
- Одеська міська лікарня №10 — кардіоневрологічний та загально-хірургічний профілі.
- Одеська обласна клінічна лікарня — гематологічний, офтальмологічний, травматологічний, кардіоневрологічний профілі.
- Медичний центр психічного здоров’я — психіатричний профіль.
- Одеський обласний центр соціально значущих хвороб — фтизіатричний профіль.
- Одеський протипухлинний центр — онкологічний профіль.
- Роздільнянська міська лікарня — загальний та загально-хірургічний профілі.
Як запевняють організатори новозмін, тепер пацієнти не знатимуть, хто з лікарів розглядає їхню справу, і навпаки — медики не матимуть інформації про хворого. Крім того, пацієнти зможуть самостійно обирати заклад охорони здоров’я для експертизи, залежно від профілю захворювання та місця проживання.
Подання документів стане цифровим — їх автоматично підтягуватимуть з електронної системи охорони здоров’я.
Крім того, в області має бути створена комісія, що розглядатиме скарги, якщо людина не буде згодна з рішення експертних команд у відповідній лікарні.
Протягом грудня справи, що мали бути розглянутими в 2025-му або наприкінці поточного року, передаються від МСЕК до закладів з експертними командами.
Нагадаємо, рішення про ліквідацію в Україні медико-соціальних експертних комісій, які визначали ступінь втрати працездатності та надавали статус інвалідності, було ухвалене на тлі численних корупційних скандалів.
12 грудня депутати Одеської обласної ради затвердили новий проект по впровадженню нової айдентики Одеського регіону. Бренд-бук представив голова ОВА Олег Кіпер. Він повідомив, що розробкою займалися волонтери з неназваної дизайнерської компанії. Всю айдентику можна буде безкоштовно використовувати для посилення туризму, бізнесу в регіоні та підвищення впізнаваності.
Як пише «Культурометр», деякі одесити допустили, що айдентика замінить офіційний герб Одещин. Але це не так. Айдентика потрібна для повсякденного використання в різних сферах.
Візуально айдентика може нагадувати офіційний герб та частково наслідувати його стилістичні елементи. Проте вона не дотримується всіх геральдичних норм і не має офіційного статусу, що дозволяє їй бути більш гнучкою та адаптивною для різних комунікаційних потреб.
Айдентика створена для того, щоб привернути до регіону увагу широкої аудиторії. Айдентика має значно простіший і адаптивніший вигляд, що дозволяє використовувати її на маркетингових матеріалах, сувенірах, у соціальних мережах та під час подій.
Для айдентики обрали 4 фірмові кольори – бежевий, жовтий, червоний та синій. Для бренду регіону Одещина було спеціально розроблено шрифт Odesa Region Type, що має 3 різних накреслення, кожне з яких вирізняється у своєму візуальному та смисловому значенні.
Спокійне накреслення використовується для повсякденного вжитку. Характерне для цього накреслення закінчення під рівним кутом дає відчуття стабільності та полегшує читання.
Історичне накреслення використовується для акциденції та ідентифікації. Характерні для цього накреслення деталізовані конструкції акцентують і запам’ятовуються.
Соціальне накреслення використовується для публічної комунікації. Характерні для цього накреслення відкриті закінчення роблять літери більш гуманістичними та привертають увагу при читанні.
Довідково.
Айдентика — це візуальна система ідентифікації бренду, зовнішній образ компанії в очах клієнтів, співробітників та громади. Найзвичніший і зрозуміліший елемент айдентики — логотип компанії.
Приклад айдентики серед всесвітньо відомих компаній. Coca-Cola, Apple, Adidas, McDonald’s… читаючи назви цих брендів, ми в голові відразу уявляємо картинку логотипу, рекламу, візуальне оформлення та все те, що відрізняє ці компанії від інших аналогічних компаній. Навряд чи ви зможете відрізнити Coca-Cola від Pepsi на смак, не бачачи пляшки. Але як тільки ви побачите білий логотип на червоному фоні і почуєте передноворічну рекламу зі знайомою піснею, то відразу зрозумієте, що це за напій. Ось ця впізнаваність і формується за допомогою елементів айдентики.
Доповнено
Труханов проти…
Мер Одеси Геннадій Труханов не буде просувати нову бренд-айдентику, яку затвердили на сесії Одеської обласної ради, бо Одеса має свій символ – якір-серце. Про це міський голова розповів в інтерв’ю одеським журналістам.
Труханов назвав затвердження логотипа Одеської області "волюнтаристським рішенням".
"Комусь може сподобається, а комусь не сподобається. Я не дозволяю собі, і не хотів би, щоб хтось дозволяв собі приймати якісь волюнтаристські рішення. Десь хтось розробив, і потім раз, сесія і прийняли", - повідомив мер.
Він зазначив, що, на його думку, не можна приймати такі рішення без залучення громадськості та проведення конкурсів. Використання нового бренду має бути результатом прозорого процесу, в якому активну роль відіграватиме суспільство.
"Ми повинні мати можливість вибору, і для цього необхідно організувати відкриту дискусію. Не можна приймати рішення без узгодження з містом і регіоном", — повідомив Труханов.
Мер також звернув увагу на те, що Одеса вже має свій символ — якір-серце, який широко використовується у місті та на міжнародному рівні, зокрема в містах-побратимах.
Кабінет Міністрів України розпочав підготовку і виставлення на продаж державного пакета акцій 99,5667% статутного капіталу АТ "Одеський припортовий завод" ("ОПЗ"), повідомив народний депутат Олексій Гончаренко в телеграм-каналі.
"Зазначається, що остаточну ціну, за якою продадуть завод, визначать на аукціоні, але вона має бути не нижчою за 4 673 785 млн грн", - написав він.
ОПЗ випускає хімічну продукцію, займається перевалкою хімпродукції на морський транспорт. Державі в особі ФДМ належить 99,5667% акцій ОПЗ, 0,0021% - ТОВ "Конкорд Капітал", іншим акціонерам-фізособам - 0,4312%.
Приватизація ОПЗ оголошувалася не раз протягом майже 20 років, але так і не відбулася. У вересні 2021 року виробництво на заводі зупинили через проблеми з постачанням газу. У квітні 2022 року було заявлено про консервацію заводу і відправлення працівників у безстрокові відпустки.
Попередній договір купівлі-продажу єдиного майнового комплексу ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» уклав Фонд державного майна України з ТОВ «ТОП-ОФФЕР». Згідно з даними системи Prozorro, документ підписали 11 грудня. Покупець уже вніс до бюджету 108 млн гривень. При цьому фінальну угоду буде підписано пізніше, після виконання низки умов.
Компанія має виготовити техдокументацію на нерухоме майно і на дві суднові баржі, буксир «Ветеран», плавкран і буксир-штовхач. На укладення фінальної угоди відводиться 60 робочих днів.
Протягом шести місяців з дати переходу права власності «ТОП-ОФФЕР» повинна буде погасити борги порту перед співробітниками і держбюджетом.
Після повного закриття угоди — приватизація Білгород-Дністровського порту стане другим в історії країни прикладом передачі подібного об'єкта в приватні руки. Першим був порт «Усть-Дунайськ» у 2023 році.
Відзначимо, що єдиний майновий комплекс ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» вдалося продати на аукціоні з тринадцятої спроби.
«Початкова ціна становила 88,9 млн грн, а переможна — 90 млн грн. Переможець аукціону додатково має сплатити 18 млн грн ПДВ, тож загальний економічний ефект може скласти 108 млн грн», — заявили у фонді.
Майновий комплекс порту включає дев'ять суден портового флоту, 47 одиниць автомобільного та чотири одиниці залізничного транспорту. На балансі також числиться 18 портальних кранів і спецтехніка.
У підприємства накопичилися борги майже на 100 млн гривень, які за умовами аукціону має сплатити покупець. Також серйозним мінусом для інвестора вважається факт, що зараз підприємство працює тільки як «сухий порт», тобто як великий склад, де збирається вантаж для відправки в дунайські порти Одеської області.
Цікаво, що у березні Фонд держмайна вже визнавав переможцем аукціону ТОВ «Укрдонінвест». Однак воно не оплатило купівлю у встановлений законом термін і втратило гарантійний внесок у розмірі 18 млн грн.
І наостанок: у ТОВ «ТОП-ОФФЕР» вже після купівлі порту змінився кінцевий бенефіціар - замість Богуславського Євгена Володимировича ним став Продивус Володимир Степанович — великий бізнесмен, екснардеп від Партії регіонів, колишній голова Федерації боксу України.
Ведуча телеканалу «1+1» Наталія Мосійчук презентувала фільм "Крута Одеса", у якому голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер розповів, що на початку повномасштабного вторгнення митрополит Одеський та Ізмаїльський Української православної церкви Московського патріархату Агафангел їздив з іконою вздовж узбережжя Чорного моря, після чого здійнявся шторм і це начебто завадило росіянам висадити десант.
Пряма мова Кіпера: «У перші дні війни Агафангел при своїх 84 роках, зараз йому вже 86, він взяв ікону … і майже цілий день чи цілу добу, я не буду зараз на цьому (акцентувати), щоб не помилитися, він взяв ікону і їздив вздовж узбережжя для того, щоби російські кораблі не змогли висадити тут десант».
За його словами: «10 днів була буря сильна на Чорному морі, і десант не зміг підійти до берегів саме Одещини».
Очільник Одеської ОВА також припустив, що удар по Спасо-Преображенському собору міг бути відповіддю за підтримку Агафангела України. «Коли почалася війна, настоятель (Агафангел) виступив за Україну. І це припущення, але він тоді заборонив в молитві згадувати непотрібних нам людей – і кирила, і путіна. І один із варіантів, що це саме йому передали такі вітання», – сказав Кіпер.
…Обійдемося без коментарів.