Дякуємо тим, хто тримає камеру поруч із автоматом. Хто виходить на позиції так само, як і бійці. Хто знає, що кожен виїзд — це лотерея. Але все одно їде.
«Ми — очі цієї війни», — сказав пресофіцер 28-ї бригади Євген Алхімов у коментарі НСЖУ…
Військові журналісти й пресофіцери не просто фіксують події. Вони документують історію. Вони показують світові правду про наших воїнів і злочини ворога. Вони роблять армію видимою, людяною, живою.
Ця дата має свою історію — трагічну й символічну…
16 лютого 2015 року під Дебальцевим загинув капітан 3 рангу Дмитро Лабуткін — редактор телерадіостудії Міноборони «Бриз». Він до останнього подиху вів зйомку бою. Його ім’я стало символом цього дня.
Разом із ним згадуємо Олега Задоянчука, Віктора Гурняка, Олексія Чубашева та інших військових журналістів, які віддали життя за Україну.
Сьогодні — день вдячності тим, хто продовжує працювати під обстрілами.
Тим, хто виходить на позиції разом із бійцями.
Тим, хто молиться перед виїздом.
Тим, хто після важкого дня думає: «Круто, цього разу ми всі вижили».
Дякуємо кожному військовому журналісту і пресофіцеру.
Ви бережете пам’ять. Ви боретеся за правду. Ви — частина нашої Перемоги.
Близько 60% усіх побутових клієнтів та бізнесу в Одеській області одночасно залишаються без електроенергії через російські удари.
Як повідомив голова ОВА Олег Кіпер, ворог завдав масованого удару дронами та ракетами по підстанціях і повітряних лініях 750 кВ та 330 кВ у різних регіонах країни. В результаті атомні електростанції вимушено знизили потужність генерації.
«Щоб збалансувати енергосистему, НЕК «Укренерго» дав вказівку на введення жорстких обмежень для всіх областей України. Саме тому в Одеській області діють екстрені відключення. Обмеження значні. Зараз без світла одночасно перебувають до 60% всіх побутових клієнтів і бізнесу. Відповідно, періоди відсутності світла стають більш тривалими», — зазначив Кіпер.
Він закликав поставитися до ситуації з розумінням і запевнив, що відновлювальні роботи тривають безперервно.
Бронзова постать Лесі Українки на постаменті з танського граніту невдовзі може прикрасити одеський сквер, названий на честь поетеси. Департамент архітектури та містобудування міськради розглянув 12 проєктних пропозицій від фахових колективів, повідомили у мерії.
Пам’ятник планують звести у сквері на розі проспекту Лесі Українки (раніше проспект Гагаріна) і Фонтанської дороги. Головна ідея авторів — інтегрувати монумент у ландшафт з мінімальним втручанням у природне середовище, зберігши рельєф, алеї та зелені насадження.
Скульптурна композиція загальною висотою 470 см поділяється на дві частини. Верхня, заввишки 260 см — постать Лесі Українки, виготовлена з бронзи. Нижня частина (210 см) — постамент із класичного фактурного танського граніту. На ньому буде розміщено напис та знаковий вислів поетеси: «Або погибель, або перемога — сі дві дороги перед нами стане».
Переможний проєкт журі офіційно рекомендує до втілення. Тепер фахівці почнуть готувати всі необхідні документи та розрахунки для початку робіт.
Відразу дванадцять нових учасників з'явилися в історико-топонімічній комісії Одеської міськради, тій самій, яка визначає долю вулиць і пам'ятників. А осьвісім осіб, пов'язаних зминулою міською владою, зїїскладу виключили, передає «Думська».
Ця комісія — важливий інструмент, вона займається перейменуванням вулиць і вирішує, які пам'ятники підпадають під закони про декомунізацію і деколонізацію, а які ні. Після прийняття рішень, ІТК передає їх на розгляд сесії. І тільки від депутатів залежить, чи стануть ці проєкти реальністю.
Проєкт рішення був підтриманий, як зазвичай, взагалі без обговорення. Очевидно, що склад комісії потребував оновлення, як мінімум, тому що в місті змінилося керівництво. Так, новим головою став гуманітарний віцемер Костянтин Талалаєв, який замінив свого попередника Павла Вугельмана. Заміщати його будуть відразу три людини – заступник голови міської військової адміністрації Ольга Лозова та ветерани комісії, член виконкому Олена Павлова і головний з питань культури Федір Стоянов (замінив Івана Ліптугу як директор департаменту).
Новими членами комісії стали начальник міського ДАБК Олександр Авдєєв (він же депутат, обраний від ОПЗЖ), громадський діяч і військовий Сергій Гуцалюк, історики Вадим Хмарський і В'ячеслав Кушнір, завідувачка Одеською національною науковою бібліотекою (відома як Горьківка) Ірина Бірюкова, депутат міськради від «слуг» Олександр Славський, голова правління Громадської організації «Одеський центр дослідження Голокосту» Павло Козленко, співробітник музею «Історія євреїв Одеси» Володимир Чаплін, керівник справами міськради Олександр Тиховський. Компанію їм склали та двоє свіженьких чиновників: директор департаменту у справах ветеранів Володимир Єрмаков і представник департаменту внутрішньої політики Михайло Карнаков.
Що стосується тих, хто покинув склад комісії, то це, крім вищезгаданих Вугельмана, це і Ліптуга, член команди Труханова Олександр Жильцов (керував департаментом внутрішньої політики), ігуменія Свято-Архангело-Михайлівського монастиря Серафима, актор Олег Філімонов, історик Віктор Савченко, краєзнавець Андрій Дембіцький та співробітниця Літературного музею Тетяна Заярна.
Торік росіяни здійснили 22 атаки на судна в акваторії Чорного моря та в портах Великої Одеси. Всього через російські атаки були пошкоджені 39 суден і плавзасобів.Про це повідомила Моніторингова група Інституту Чорноморських стратегічних досліджень.
У 2025 році було зафіксовано 22 російські атаки на судна в портах Одещини та в акваторії Чорного моря, як окремо по суднах, так і в рамках атак на портову інфраструктуру.
Внаслідок цих атак постраждали 39 суден і плавзасобів (30 цивільних суден, 1 військовий корабель, 8 плавзасобів (баржі і понтони). Також були зафіксовані поранення і летальні жертви серед цивільних членів екіпажів і працівників портів, пошкоджена портова інфраструктура.
Судна зазнавали атак в Одеському МТП, МТП «Чорноморськ», Ізмаїльському МТП, в портах Придунав’я, у прибережній акваторії Чорного моря та гирлі Дунаю. В листопаді найбільше суден були уражені під час однієї атаки Ізмаїїльського МТП.
