Громадська організація «Комісія з журналістської етики» (КЖЕ) і Комітет Верховної Ради з питань свободи слова уклали Меморандум про взаєморозуміння та співпрацю. Таке рішення ухвалили під час спільного заходу «Саморегулювання медіа як чинник національної безпеки».
Документ підписали голова Комісії з журналістської етики Андрій Куликов та очільник Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
Згідно з текстом Меморандуму, його метою є спільне декларування цінностей, узгодження позицій і напрямів для координування зусиль, що сприятимуть розвитку професійної журналістики в Україні, підвищенню якості журналістського контенту, зменшенню кількості фейків, маніпуляцій та розвитку України.
КЖЕ і комітет домовилися визнавати Кодекс етики українського журналіста, докладати зусиль до розвитку саморегулювання у сфері медіа, організовувати зустрічі для обміну думками для покращення співпраці, проводити спільні конференції, семінари, консультації, дослідження, поєднувати зусилля у проєктах, спрямованих на розвиток саморегулювання у сфері медіа, підвищення якості професійної журналістики, а також надавати спільні консультації за потреби та у відповідь на запити.
Крім того, КЖЕ та Комітет з питань свободи слова проводитимуть обмін інформаційними та методичними матеріалами, результатами моніторингів, що стосуються предмету Меморандуму, а також поширюватимуть інформацію про роботу, рішення, рекомендації, завдання, успіхи одне одного в межах предмету Меморандуму в просвітницьких цілях.
Громадська спілка «Орган спільного регулювання у сфері друкованих медіа», створеної відповідно до розділу 7 Закону України «Про медіа», запрошує суб’єктів у сфері друкованих медіа долучатися до громадської спілки і взяти активну участь у розвитку системи спільного регулювання та розробці кодексів (правил), які визначатимуть вимоги до поширення інформації, для якої законодавством передбачено регулювання змісту.
Членство у Спілці здійснюється на засадах відкритості, добровільності та недопущення дискримінації.
Членами Спілки можуть бути юридичні особи та фізичні особи (які досягли 18- річного віку), які зареєстровані або перереєстровані у сфері друкованих медіа, а також громадські об’єднання та об’єднання підприємств – які є суб’єктами у сфері друкованих медіа і зареєстровані або перереєстровані у сфері друкованих медіа.
Члени Спілки мають право:
● брати участь в управлінні справами Спілки шляхом участі в Загальних зборах;
● голосувати при прийнятті рішень Загальними зборами;
● обирати і бути обраними до складу органів керування та Правління Спілки;
● пропонувати Директору Спілки, кандидатів до складу органів керування та Правління Спілки;
● пропонувати Директору Спілки, для участі в робочих групах з розробки кодексів (правил) поширення інформації;
● вимагати розгляду Загальними зборами чи іншими органами Спілки будь-яких питань, що стосуються діяльності Спілки у порядку, визначеному Статутом;
● отримувати повну інформацію про діяльність Спілки та актуальний список членів Спілки з контактами;
● брати участь у заходах, які проводить Спілка;
● вийти зі Спілки в порядку та на умовах, передбачених Статутом;
● підписувати кодекси (правила) поширення інформації, розроблені Спілкою в установленому законом порядку;
● звертатись до експертних колегій Спілки в порядку, визначеному чинним законодавством, Статутом і порядком діяльності експертних колегій.
Члени Спілки зобов’язані:
● виконувати вимоги Статуту, інших нормативних документів Спілки;
● сприяти виконанню завдань Спілки;
● не розголошувати персональну інформацію про членів Спілки;
● виконувати рішення керівних органів Спілки;
● брати активну участь у діяльності Спілки;
● сплачувати членські внески в розмірі та порядку, якщо такі будуть встановлені Правлінням Спілки.
Прийняття членів до Спілки здійснюється Директором Спілки згідно п.4.16. Статуту Спілки, у наступному порядку:
1.Фізична або юридична Особа, яка бажає стати членом Спілки, подае заяву до вступу Спілки, одним з двох шляхів:
а) Надіслати електронним листом заяву про вступ до Спілки, на Голову Спілки, Чернявського С.В. З додатком копії свідоцтва про державну реєстрацію або перереєстрацію друкованого медіа, на електрону адресу: ukrmedia2024@gmail.com ;
б) 3аповнити реєстраційну форму заяви за посиланням на google диску;
2. Заява про вступ до Спілки розглядається Директором спілки згідно п.4.16. Статуту Спілки. Директор Спілки приймає рішення про вступ або про відмову у вступі до органу спільного регулювання впродовж одного місяця з дня надходження відповідної заяви.
3. Копія рішення про вступ або про відмову у вступі надсилається заявнику. Заявник, якому відмовлено у вступі, має право подати нову заяву після усунення зазначених причин такої відмови.
З усіх питань щодо вступу до спілки запрошуємо звертатись за адресою: ukrmedia2024@gmail.com
(Сайт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, 09.05.2025 р.).
Начальником управління інформаційної політики Державного комітету телебачення і радіомовлення України 5 травня призначено секретаря НСЖУ Гліба Головченка.
До цього призначення Гліб Олександрович працював керівником Українського інституту підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси.
– Серед функцій, які покладені на управління, – співпраця з Національною спілкою журналістів України, – сказав Гліб Головченко в коментарі НСЖУ. – Я планую цю роботу тримати на найвищому рівні.
Управління інформаційної політики Держкомтелерадіо бере участь у забезпеченні формування та реалізації державної політики в інформаційній сфері, забезпечення підготовки та подання пропозицій щодо призначення премій і стипендій.
Управління бере участь в узагальненні практики застосування законодавства в інформаційній сфері, розробці пропозицій щодо його вдосконалення, підготовці проєктів законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України. Воно бере участь у здійсненні заходів щодо адаптації законодавства України в інформаційній сфері до законодавства Європейського Союзу, виконує за дорученням Голови Держкомтелерадіо завдання щодо забезпечення інформаційної безпеки, готує пропозиції щодо вдосконалення системи державного управління в інформаційній сфері, бере участь у забезпеченні дотримання державної мовної політики в інформаційній сфері та виконує багато інших важливих функцій.
Інформаційна служба НСЖУ.
Українську незалежну пресу відзначили «Золотим пером свободи» 2025 року від Всесвітньої асоціації видавців новин (WAN-IFRA). Про це повідомила пресслужба Української асоціації медіабізнесу (УАМБ).
Нагорода, вручена під час церемонії відкриття Всесвітнього конгресу новинних медіа 2025 року (2025 World News Media Congress) у Кракові, визнає жертви, яких зазнали українські медійники від початку російського вторгнення у 2022 році, а також «вшановує їхню відданість, професіоналізм і прагнення дотримуватися найвищих стандартів — як у воєнний час, так і в мирний».
Редакційна директорка Організації Редакторів Мексики та президентка Всесвітнього форуму редакторів Марта Рамос під час оголошення нагороди також висловила визнання українським колегам, «які повністю розуміють, що сьогодні не час для коливань у нашій відданості фактам, меті та цінностям, що визначають наші демократичні прагнення».
Нагороду від імені українських медіафахівців прийняли гендиректорка Асоціації видавців регіональної преси України (АНРВУ) Оксана Бровко та президент Української асоціації медіабізнесу (УАМБ) Олексій Погорелов. Обидві асоціації є членами WAN-IFRA.
Довідково.
WAN-IFRA — Всесвітня Асоціація Видавців Новин – глобальна організація світової преси, до складу якої входять 3 000 видавців новин і технологічних компаній, а також 60 національних асоціацій видавців, що представляють 18 000 видань у 120 країнах. Місією асоціації є захист прав журналістів і видавців на незалежну діяльність у всьому світі. WAN-IFRA надає своїм членам експертизу та сервіси для розвитку в цифрову епоху.
«Золоте перо свободи» — це щорічна нагорода WAN-IFRA, яка відзначає людей або організації за видатний внесок у захист і просування свободи преси. Однією з її цілей є привернення уваги громадськості до репресивних режимів та журналістів, які протистоять їм. Лавреата обирає рада Всесвітнього форуму редакторів із короткого списку кандидатів.
RSF закликає до реконструкції медіаіндустрії новин
Всесвітній індекс свободи преси за 2025 рік, складений організацією «Репортери без кордонів» (RSF), виявив жахливий стан новинної економіки та те, як вона серйозно загрожує редакційній незалежності редакцій та плюралізму ЗМІ. У світлі цієї тривожної ситуації RSF закликає органи державної влади, приватні суб’єкти та регіональні інституції взяти на себе зобов’язання щодо «Нового курсу для журналістики», дотримуючись 11 ключових рекомендацій.
Економічна нестабільність ЗМІ стала однією з головних загроз свободі преси. Згідно з результатами Всесвітнього індексу свободи преси за 2025 рік , загальні умови для заняття журналістикою є поганими (категоризуються як «важкі» або «дуже серйозні») у половині країн світу; якщо розглядати лише економічні умови, ця цифра сягає трьох чвертей.
Терміново потрібні конкретні зобов'язання для збереження свободи преси, забезпечення права на достовірну інформацію та виведення ЗМІ з руйнівної економічної спіралі, яка загрожує їхній незалежності та виживанню. Саме тут і з'являється Новий курс для журналістики.
11 рекомендацій RSF щодо Нового курсу для журналістики:
1. Захистіть плюралізм медіа шляхом економічного регулювання
Медіа-агентства не схожі на інші види бізнесу, а журналістика не надає послуг, як інші галузі. Хоча більшість новинних агентств є приватними структурами, вони служать суспільним інтересам, забезпечуючи громадянам доступ до достовірної інформації, що є фундаментальним стовпом демократії. Тому плюралізм ЗМІ має бути гарантований як на рівні ринку, так і шляхом забезпечення того, щоб окремі редакції відображали різноманітні ідеї та точки зору, незалежно від того, хто ними володіє.
2. Прийняти JTI як спільний стандарт
Новинні видання, технологічні гіганти та уряди повинні прийняти Ініціативу журналістського трасту (JTI) – міжнародний стандарт для журналістики. Понад 2000 ЗМІ у 119 країнах вже беруть участь у процесі сертифікації JTI. Запущена RSF, JTI діє як спільний професійний орієнтир, який не оцінює контент видання, а оцінює процеси виробництва інформації, підвищуючи прозорість щодо власності медіа та редакційних процедур, а також просуваючи надійні ЗМІ. Ця сертифікація забезпечує основу для спрямування державного фінансування, інформування про політику індексації та ранжування, а також дозволяє онлайн-платформам і пошуковим системам виділяти достовірну інформацію, одночасно захищаючи себе від дезінформаційних кампаній.
3. Встановлення демократичної відповідальності рекламодавців
Уряди повинні запровадити принцип, згідно з яким компанії несуть відповідальність за підтримку демократії, подібно до корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). Рекламодавці повинні першими прийняти цю концепцію як пріоритет, оскільки їхнє рішення переорієнтувати свої бюджети на онлайн-платформи — або, що ще гірше, веб-сайти, що підживлюють дезінформацію — робить їх частково відповідальними за економічний занепад журналістики. Рекламодавців слід заохочувати пов’язувати свої рекламні інвестиції з критеріями надійності та журналістської етики. Узгодження рекламних стратегій із суспільними інтересами є життєво важливим для сприяння здоровій медіа-екосистемі та підтримки демократії.
4. Регулювати діяльність «вартівників» онлайн-інформації
Демократичні держави повинні вимагати від цифрових платформ забезпечення видимості для громадськості та винагороди за використання надійних джерел інформації.
Директива Європейського Союзу про авторське право та Кодекс переговорів щодо новинних ЗМІ Австралії (29-те місце) — перший закон, що регулює діяльність Google та Facebook — є двома прикладами юридичної вимоги до великих платформ платити за онлайн-журналістський контент. Канада (21-ше місце) провела аналогічні реформи , але зіткнулася з сильним опором, зокрема з боку Meta, яка у відповідь видалила новинний контент зі своїх платформ. Щоб забезпечити справедливий розподіл економічної цінності, що генерується онлайн-журналістським контентом, ці закони повинні бути широко прийняті, а їх ефективне впровадження має бути гарантовано. Державні органи також повинні забезпечити чесні переговори, щоб засоби масової інформації не постраждали від поточного дисбалансу сил між економічно нестабільними новинними компаніями та світовими технологічними гігантами.
Зрештою, розвиток штучного інтелекту (ШІ) зробив потребу в справедливій винагороді творців контенту ще більш нагальною, оскільки їхня робота тепер використовується для навчання або живлення моделей ШІ. Це лише черговий приклад того, чому регулювання необхідне для захисту журналістського контенту від нових форм технологічної експлуатації.
5. Запровадити податок на технологічних гігантів для фінансування якісної інформації
Метою запровадження такого податку має бути перерозподіл усіх або частини доходів, несправедливо отриманих цифровими гігантами, на шкоду ЗМІ. Кошти будуть перенаправлені новинним ЗМІ та фінансуватимуть виробництво достовірної інформації.
Кілька країн вже зобов'язалися провести реформи, що оподатковують основні цифрові платформи, але майже жодна з них не спрямована безпосередньо на підтримку виробництва якісної інформації з незалежних джерел. Індонезія (127-ме місце) запровадила податок на іноземні цифрові послуги, а також вимагала від платформ винагороджувати ЗМІ за використання їхнього контенту, починаючи з 2024 року. Франція також запровадила спеціальний податок на доходи цифрових компаній у 2019 році.
6. Використовуйте державну допомогу розвитку для боротьби з новинними пустелями та зміцнення достовірної інформації з незалежних джерел.
Зі зростанням криз, конфліктів та авторитарних режимів, підтримка достовірної інформації з незалежних джерел та протидія новим пустелям ще ніколи не були такими важливими. Офіційна допомога розвитку (ОДР) повинна включати підтримку незалежної журналістики, визнаючи, що вона є незамінною не лише для економічного розвитку, але й для зміцнення демократичного управління та сприяння миру.
Принаймні 1 відсоток офіційної допомоги в розвитку (ОДР) має бути спрямований на фінансування незалежних ЗМІ, щоб гарантувати їхню стійкість. У час, коли певні механізми підтримки, такі як Агентство США з міжнародного розвитку ( USAID ), перебувають під загрозою, зобов'язання держав-донорів є важливішими, ніж будь-коли.
Австралія (29-те місце) та Нова Зеландія (16-те місце) є позитивними прикладами цього зобов’язання, демонструючи підтримку через регіональні програми розвитку медіа, зокрема на островах Тихого океану.
7. Заохочувати розвиток гібридних та інших інноваційних моделей фінансування
Важливо розробити механізми підтримки, які поєднують державне фінансування з приватними внесками (пожертви, інвестиції та позики), такі як IFRUM , фонд, запропонований RSF для реконструкції медіа в Україні (62-ге місце). Для диверсифікації джерел фінансування держави могли б посилити податкові стимули для інвесторів та розширити заклик до донорів за межі власних резидентів та платників податків.
8. Гарантувати прозорість та незалежність у розподілі медіа-допомоги
Надання державних або приватних субсидій ЗМІ має базуватися на об'єктивних та прозорих критеріях, які підлягають нагляду з боку громадянського суспільства. Тільки чіткий, справедливий розподіл допомоги може захистити редакційну незалежність та захистити ЗМІ від політичного втручання. Одним із таких законодавчих рішень є Європейський закон про свободу ЗМІ ( EMFA ), який набуде чинності у 2025 році в усіх державах-членах Європейського Союзу. Він включає вимоги щодо прозорості розподілу допомоги, зобов'язує держави-члени гарантувати редакційну незалежність редакцій та передбачає гарантії від політичного тиску. Інші країни також створили зразкові системи, такі як Канада (21-ше місце), яка запровадила прозору систему, що поєднує податкові пільги та субсидії, забезпечуючи водночас редакційну незалежність.
9. Боротьба з ерозією суспільних медіа
Суспільні ЗМІ не є державними ЗМІ: вони є незалежними суб'єктами, що фінансуються громадянами для виконання місії в суспільних інтересах. Їхня роль полягає в тому, щоб гарантувати універсальний доступ до достовірної, різноманітної інформації з незалежних джерел, слугуючи соціальній згуртованості та демократії. Фінансові та політичні атаки на ці засоби масової інформації, які спостерігаються в багатьох країнах, загрожують доступу громадськості до достовірної інформації.
10. Посилити медіаграмотність та навчання журналістиці
Підтримка достовірної інформації означає, що кожного слід навчати з раннього віку розпізнавати достовірну інформацію та брати участь в ініціативах медіаосвіти. Також необхідно підтримувати університетські та вищі навчальні програми з журналістики за умови їхньої незалежності.
Фінляндія (5-е місце) визнана в усьому світі завдяки своїй медіаосвіті, де програми медіаграмотності починаються ще в початковій школі, що сприяє підвищенню стійкості до дезінформації.
11. Заохочувати країни до приєднання та впровадження міжнародних ініціатив, таких як Партнерство за інформацію та демократію
Міжнародне партнерство з питань інформації та демократії , яке сприяє створенню вільного, плюралістичного та надійного глобального комунікаційного та інформаційного простору, вже налічує понад п'ятдесят країн-підписантів. RSF наголошує, що журналістика є життєво важливим спільним благом у часи, коли демократії хитаються.
Цей Новий курс – це заклик до колективного відновлення основ вільного, надійного та плюралістичного громадського простору.
(Опубліковано 02.05.2025 р.).
У своєму новому звіті “Журналістика в новому сміливому світі: вплив штучного інтелекту на свободу преси та медіа” Організація Об’єднаних Націй приділила особливу увагу впливу ШІ, повідомляє «Детектор медіа».
«Штучний інтелект змінює фундаментальне право шукати, передавати й отримувати інформацію, а також журналістську професію. Він розширює доступ до інформації та можливості її обробки, дозволяючи журналістам ефективно працювати з великими обсягами даних і створювати контент з більшою продуктивністю.
Інструменти ШІ можуть покращити перевірку фактів, візуалізацію даних, локальну та мультинаціональну адаптацію новинного контенту та його переклад, спростити журналістський процес і зробити інформацію більш цікавою та доступною», — йдеться у резюме звіту.
Водночас автори звіту застерігають і про певні ризики. ШІ може бути використаний для поширення дезінформації, посилення мови ворожнечі в інтернеті та запровадження нових форм цензури. Він може застосовуватися для масового стеження за журналістами й громадянами, що стримує свободу вираження. До того ж, приватні платформи дедалі частіше застосовують ШІ для фільтрації, модерації та добору контенту, стаючи своєрідними «вартовими» інформації.
В ООН також занепокоєні, що штучний інтелект може сприяти гомогенізації глобального медіа-ландшафту, потенційно зменшуючи різноманітність поглядів, плюралізм медіа та маргіналізуючи менші медіа.
Аби цього не відбувалося, під час інтеграції ШІ в медіа-продукцію слід застосовувати професійні стандарти, враховувати принципи відповідальності, прозорості та прав людини, а також — розвивати медіа- та інформаційну грамотність.
У звіті також зазначено, що штучний інтелект ставить під загрозу фінансову стабільність медіа. Хоча ШІ може допомогти редакціям стати ефективнішими, автоматизуючи рутинні завдання, він також підриває їхні доходи. Причиною є те, що генеративні платформи ШІ все частіше використовують журналістський контент без належної компенсації. Це призводить до відтоку коштів від незалежних медіа до великих цифрових платформ та компаній, що розробляють ШІ.
Експерти наголошують на необхідності розробки механізмів захисту авторських прав та справедливих моделей розподілу доходів за використання медіаконтенту системами ШІ.
Крім того, у звіті йдеться, що медіа повинні знайти баланс між використанням можливостей ШІ та збереженням етичних стандартів, довіри аудиторії та її залученості. Багато видань вже розробляють власні кодекси поведінки, які підкреслюють важливість поваги до даних користувачів, автентичності контенту, прозорості використання ШІ та цілісності інформації.
Команда Національної спілки журналістів України привертає вашу увагу до ключових інформаційних ресурсів, через які НСЖУ поширює важливу інформацію про ваші досягнення, вакансії та можливості для журналістів, грантову допомогу, семінари та вебінари тощо.
Переконані, що ви вже користуєтеся цими ресурсами, але, щоб переконатися в цьому, нагадуємо про наші інформаційні канали.
Офіційний сайт НСЖУ: https://nsju.org/
Сторінка у фейсбуці: https://www.facebook.com/nsju.org
Ютуб-канал: https://www.youtube.com/@nsju
Оперативна інформацію про медіагалузь із акцентом на можливості для публікується на телеграм-каналі Спілки (t.me/spilkanews).
Підпишіться, щоб не пропустити і скористатися можливостями, які сьогодні актуальні!
Інформаційна служба НСЖУ.