25 січня Папа Римський Франциск закликав захистити свободу преси та звільнити всіх несправедливо ув’язнених журналістів та інших людей, які працюють у ЗМІ . «Свобода журналістів також зміцнює нашу свободу, їхня свобода є свободою всіх нас», – заявив Глава Католицької Церкви, який також наголосив на важливості доступу до інформації.
Безкоштовна, відповідальна та достовірна інформація є надбанням знань, досвіду та чеснот, які необхідно зберігати та передавати. Без них ми ризикуємо більше не відрізнити правду від брехні, сказав він.
Папа Римський Франциск наголосив на необхідності звільнити всіх несправедливо затриманих «просто тому, що вони залишилися вірними журналістиці, фотографії, відеозйомці, тому що вони проийшли на місце подій, щоб побачити їх на власні очі, і тому, що вони намагалися не пройти мовчки повз на те, що вони бачили».
Папа Римський також нагадав, що минулий рік був одним із найсмертніших для журналістів, більшість із них втратили життя через свою роботу.
А ще глава церкви висловився на тему проблем, пов’язаних із сайтами соціальних мереж, Він розкритикував «епоху, позначену неправдивою інформацією та поляризацією, коли деякі центри влади мають безпрецедентну кількість інформації та даних».
Заява Національної спілки журналістів України
Секретаріат та Ревізійна комісія Національної спілки журналістів України 23 січня 2025 року ухвалили рішення: в період дії правового режиму воєнного стану призупиняти членство в НСЖУ осіб, щодо яких правоохоронні органи України висувають звинувачення у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України.
Призупиняється також членство у творчій спілці осіб, щодо яких рішенням Ради національної безпеки і оборони України застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції). І хоч такі випадки – виняткові, вкрай нечасті, позиція НСЖУ має бути заявлена.
Якщо рішення РНБО України стосуються фізичних осіб – членів НСЖУ, членство їх у спілці слід вважати призупиненим від часу застосування санкцій до їх скасування в законному порядку. Водночас регіональні організації НСЖУ, в яких перебувають на обліку відповідні особи, можуть розглядати питання про їх виключення зі спілки за наявності вагомих підстав для цього, зокрема пов’язаних з порушенням статутних вимог, набранням чинності ухвал суду про вчинення кримінальних злочинів тощо.
НСЖУ завжди надавала й надаватиме правову підтримку своїм членам у їхній законній професійній діяльності, захищатиме журналістів, обстоюватиме свободу слова й належно виконуватиме засадничі статутні обов’язки. Однак дії громадян України на шкоду національній безпеці (і не лише в час війни) несумісні з вимогами закону. Такі дії, як і персональні санкції, якщо їх застосовуватимуть проти спілчан, неодмінно матимуть наслідком – призупинення членства в НСЖУ.
Журналісти важливі. І важлива оборона держави.
Інформаційна служба НСЖУ.
23 січня на пропозицію кримського журналіста, секретаря НСЖУ Миколи Семени Правління Національної спілки журналістів України присудило Сергію Цигіпі журналістську відзнаку за незламність та вірність професії.
Сергій Віталійович Цигіпа (нар. 10 серпня 1961 року) – член Національної спілки журналістів України, організатор фестивалю «Таврійські ігри», обіймав посади заступника головного редактора у низці національних видань, проводив журналістські розслідування. У 2008 році на нього було здійснено замах. Брав участь у Революції Гідності, у 2015-2017 роках проходив службу в Силах спеціальних операцій, має звання майора.
Російські окупанти викрали Сергія Цигіпу 12 березня 2022 року за звинуваченням у «шпіонажі». Рішенням окупаційного Сімферопольського «суду» 6 жовтня 2023 року він отримав 13-річний термін ув’язнення.
«Я громадянин України. Мені байдуже, скільки ви мені дасте – два роки чи двадцять. Вільною людиною я стану лише тоді, коли сюди прийде ЗСУ», – ці слова журналіст і ветеран АТО Сергій Цигіпа виголосив в окупаційному «суді» перед вироком.
14 лютого 2024 року апеляційний «суд» залишив у силі цей вирок. 8 квітня 2024 року Сергія Цигіпу етапували на територію росії.
“Сергій Цигіпа символізує незламність української журналістики. Присудження премії імені Ігоря Лубченка – це наш спосіб сказати і Сергію, і всім ув’язненим колегам: ми пам’ятаємо про вас і боремося за ваше звільнення”, – наголошує голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Довідка про премію.
Національна премія за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка заснована Національною спілкою журналістів України в 2012 році на честь Ігоря Федоровича Лубченка, який очолював Спілку з 1997 по 2012 роки і зробив значний внесок у розвиток української журналістики та захист свободи слова.
Ця премія щорічно присуджується журналістам, правозахисникам та організаціям, які досягли значних успіхів у відстоюванні права на свободу слова та високих професійних журналістських стандартів.
Лауреати премії в попередні роки
2023 рік: правозахисна організація Civil Rights Defenders зі Швеції, яка доклала значних зусиль для захисту українських журналістів та документування свідчень про воєнні злочини.
2022 рік: журналіст проєкту «Крим.Реалії» («Радіо Свобода») Владислав Єсипенко, який з 10 березня 2021 року перебуває в полоні, окупаційним «судом» у Криму засуджений до 5 років колонії.
2021 рік: Білоруська асоціація журналістів (БАЖ), яка зазнала репресій у Білорусі за свою діяльність у сфері захисту свободи слова.
2020 рік: донецький журналіст та письменник Станіслав Асєєв, який понад два з половиною роки незаконно утримувався проросійськими бойовиками в Донецьку.
2019 рік: кримськотатарські громадянські журналісти.
2018 рік: український журналіст Роман Сущенко, який був незаконно ув’язнений у Росії за звинуваченням у шпигунстві.
2017 рік: журналіст і правозахисник Валерій Макеєв, у 2014 році в Луганській області потрапив у російський полон, де перебував 100 днів.
2016 рік: кримський журналіст Микола Семена, переслідуваний російською владою за свою професійну діяльність в окупованому Криму.
2015 рік: віце-президентка Польської асоціації журналістів, членкиня виконкому Європейської федерації журналістів, директорка польського телеканалу для білоруської аудиторії «Белсат» Агнешка Ромашевська-Гужі.
2014 рік: голова Донецької обласної організації Національної спілки журналістів України (НСЖУ), головний редактор газети «Донбас» Олександр Бриж, перебував у полоні проросійських бойовиків, відмовився працювати на них.
2013 рік: керівниця проєкту «Телекритика» («Детектор медіа») Наталія Лігачова-Чернолуцька.
2012 рік: на той час голова Комісії з журналістської етики, співзасновник газети «Дзеркало тижня» Володимир Мостовий.
Інформаційна служба НСЖУ.
Громадська спілка «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів» (ГС «УАВК») обрала нового президента. За результатами третього етапу загальних звітно-виборних зборів , що відбулися 21 січня 2025 року, президентом Асоціації обрано Артема Ігоровича Біденка. Про це повідомляє сайт Держкомтелерадіо України.
Артем Біденко має значний досвід роботи у сфері медіа та комунікацій, зокрема на керівних посадах у державному секторі. Він обіймав посади державного секретаря Міністерства інформаційної політики України та Міністерства культури, молоді та спорту України. Також є експертом з політичних комунікацій та політичного маркетингу, співавтором урядової Концепції популяризації та просування інтересів України у світі, а також менеджером запуску національного бренду UkraineNow.
Крім того, загальними зборами обрано правління ГС «УАВК» у новому складі, а саме:
Бусел Тимофій Вячеславович (ТОВ ВТФ «ПЕРУН»);
Гап’юк Сергій Ярославович (Редакція газети «Підручники та посібники»);
Головко Олег Павлович (ТОВ «Видавничий дім «Гельветика»);
Кириченко Владислав Володимирович (ТОВ «НФ»);
Кононенко Дмитро Вікторович (Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями «Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»);
Кравченко Микола Васильович (ТОВ «Видавництво «НОРА-ДРУК»);
Красовицький Олександр Віталійович (ТОВ «Видавництво Фоліо»);
Круглов Віктор Володимирович (ТОВ Видавництво «Ранок»);
Орлова Юлія Борисівна (ТОВ «Видавництво «Віват»);
Попович Олександр Євгенович (ПП «ЮНІСОФТ»);
Шейко Микола Іванович (ТОВ «Видавництво Старого Лева»);
Біденко Артем Ігорович (президент ГС «УАВК»);
Степурін Ігор Миколайович (виконавчий директор ГС «УАВК»).
Нагадаємо, Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів – громадська спілка, метою якої є створення сприятливих умов для виготовлення і розповсюдження книг. Зареєстрована Міністерством юстиції України 17 червня 1994 року. З 1996 року і до 2024 року президентом асоціації був Олександр Афонін, генеральний директор видавництва гуманітарної літератури "Абрис".
Зараз до складу УАВК входять 95 найбільших видавництв та підприємств книгорозповсюдження.
Новорічне вітання НСЖУ
На порозі 2025-го року, коли ми підбиваємо підсумки ще одного року незламності та боротьби, Національна спілка журналістів України звертається до кожного з вас із словами глибокої поваги та вдячності.
Цей рік став для нас часом випробувань і водночас – неймовірної єдності та професійної солідарності. Ваше правдиве слово, ваша щоденна праця у інформаційному просторі стали потужною зброєю проти російської пропаганди та дезінформації. Кожен з вас, попри всі виклики та небезпеки, невтомно доводить: українська журналістика – це професія незламних духом людей із благородною Місією.
Особливо хочемо відзначити наших колег, які працюють на фронті, у прифронтових регіонах та на деокупованих територіях. Ваша робота в умовах постійних обстрілів та загроз – це справжній подвиг. Ваші репортажі та статті не просто інформують – вони рятують життя, підтримують бойовий дух та єдність нашого народу.
Цього року ми продовжили активну діяльність нашої мережі Центрів журналістської солідарності, які стали справжніми осередками підтримки та взаємодопомоги для медійників. Завдяки міжнародній підтримці та нашим спільним зусиллям десятки місцевих прифронтових видань продовжили свою роботу, несучи українське слово там, де воно найбільш потрібне.
Ми не забуваємо про наших захисників. Спільними зусиллями журналістської спільноти ми продовжуємо підтримувати ЗСУ, забезпечуючи прес-офіцерів технічним обладнанням та автомобілями. Бо саме завдяки героїзму Захисників та Захисниць ми можемо виконувати свою професійну місію.
У новому році бажаю кожному з вас незламної віри в перемогу, міцного здоров'я та родинного затишку. Нехай ваші матеріали продовжують змінювати світ на краще, а професійна майстерність сягає нових вершин.
Нехай 2025-й стане роком такої очікуваної Перемоги! Світло неодмінно переможе темряву, а добро – зло. Разом ми напишемо нові сторінки в історії вільної України. Журналісти важливі!
Вічна пам'ять загиблим колегам і всім українським героям!
Слава Збройним Силам України!
Слава Україні!
З глибокою повагою,
Сергій Томіленко,
голова Національної спілки журналістів України.
--
23.12.2024
Орган співрегулювання у сфері друкованих медіа зареєстровано офіційно як громадську спілку. Над його створенням працювала робоча група із представників друкованих медіа. Про завершення процесу створення органу Національну раду поінформував директор спілки Сергій Чернявський.
Громадська спілка «Орган спільного регулювання у сфері друкованих медіа» зареєстрована в Міністерстві юстиції. У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зафіксовано дату реєстрації – 04.12.2024.
Також установчими зборами засновників затверджено статут громадської спілки.
Реєстрація цього органу співрегулювання відбулася у шестимісячний термін із дня проведення першого засідання робочої групи, як і передбачає стаття 93 Закону України «Про медіа».
Нагадаємо, робоча група, яка працювала над створенням органу спільного регулювання у сфері друкованих медіа, була сформована 4 липня цього року.
Оскільки було подано лише три заяви, які відповідали вимогам закону, всі кандидати автоматично увійшли до складу робочої групи. Це, зокрема:
- Олена Вітер (ТОВ «Видавничий дім «Медіа ДК», журнал New Voice)
- Олександр Харченко (Видавнича компанія «Нова інформація», журнал «Країна»)
- Сергій Чернявський (ПП «Інформаційне агентство центру медіа», газета «Одеське життя»).
Надалі завдання громадської спілки – створити робочі групи, які працюватимуть над розробкою кодексів мовлення. До складу цих робочих груп увійдуть і представники Національної ради. Їх відповідно до статті 95 Закону має бути не менше ніж третина від загальної кількості членів кожної з робочих груп.
23.12.2024
Національна рада вперше у 2024 році розпочала систематичний моніторинг онлайн-медіа та нелінійних аудіовізуальних медіа-сервісів, а також продовжила досліджувати друковані медіа – щодо дотримання Закону України «Про медіа» та інших вимог національного законодавства. У цьому український регулятор активно використовує європейський досвід.
Моніторинг друкованих медіа
Протягом цього року регулятор вивчав діяльність 576 суб’єктів у сфері друкованих медіа, тематика яких була досить різноманітною – від загально інформаційної проблематики до наукової, економічно-фінансової, юридично-правової, освітньої та культурно-мистецької.
За результатами моніторингу частини 4 статті 37 Закону України «Про медіа» було зафіксовано ознаки порушень. У випусках були частково відсутні деякі вихідні дані:
- офіційна або зареєстрована назва друкованого медіа;
- порядковий номер випуску друкованого медіа, дата його виходу у світ;
- індекс видання, розповсюджуваного за передплатою;
- тираж відповідного номера друкованого медіа;
- поштова адреса, телефон, адреса електронної пошти суб’єкта;
- ідентифікатор друкованого медіа в Реєстрі (у разі реєстрації такого медіа).
Також в окремих виданнях реклама не була чітко відокремленою від іншої інформації, через що її складно ідентифікувати, і вона не маркувалася словом «реклама».
Загалом за результатами моніторингу Національна рада підготувала 80 листів до суб’єктів у сфері друкованих медіа з проханням надати пояснення щодо виявлених ознак порушень, а також з вимогою привести свою діяльність до вимог законодавства України. Слід зазначити, що більшість суб’єктів у сфері друкованих медіа привели свою діяльність до вимог чинного законодавства.
Моніторинг онлайн-медіа
Основним предметом дослідження онлайн-медіа стало – оприлюднення вихідних даних. Зауважимо, що зареєстровані суб’єкти зобов’язані публікувати та регулярно оновлювати на своєму вебсайті (у своєму онлайн-профілі) такі вихідні дані:
- офіційну (зареєстровану) назву онлайн-медіа;
- поштову адресу, телефон, адресу електронної пошти суб’єкта;
- ідентифікатор онлайн-медіа в Реєстрі.
Станом на кінець листопада в Україні офіційно зареєстровано 487 суб’єктів у сфері онлайн-медіа, яким присвоєно 612 ідентифікаторів в Реєстрі та зареєстровано 780 доменних імен.
За період з липня по грудень 2024 року регулятором здійснено моніторинг близько 500 доменних імен, і ця робота триває.
Результати моніторингу засвідчили, що більшість онлайн-медіа не зазначає своїх вихідних даних у повному обсязі. У зв’язку з цим Національна рада звернулася до них з проханням привести свою діяльність у відповідність до вимог Закону України «Про медіа» та надати письмові пояснення щодо зазначених фактів порушення. Так було підготовлено 304 листи суб’єктам у сфері онлайн-медіа, з них 31 лист за результатами повторного моніторингу.
Слід зазначити, що більшість суб’єктів у сфері онлайн-медіа привели свою діяльність до вимог чинного законодавства.
Регулятор промоніторив понад тисячу фільмів та майже три тисячі мультфільмів
Протягом року Національна рада вивчала діяльність суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа-сервісів на замовлення (нелінійних аудіовізуальних медіа-сервісів), яких станом на початок грудня 2024 року в Україні зареєстровано дев’ять. Вони мають 13 ідентифікаторів нелінійного медіа в Реєстрі (12 аудіовізуальних та 1 аудіального медіа на замовлення).
Моніторинг стосувався чотирьох аудіовізуальних медіа-сервісів на замовлення, під час якого було перевірено 11402 фільми, 1602 серіали і 2838 мультфільмів.
Серед питань, що досліджувалися під час моніторингу аудіовізуальних медіа-сервісів на замовлення, були такі:
- розрахунок частки європейського продукту;
- розрахунок частки програм, у тому числі фільмів, виконаних державною мовою;
- забезпечення захисту дітей від шкідливої інформації через застосування системи умовного доступу;
- виконання умов розповсюдження і демонстрування фільмів в Україні;
- забезпечення права на інформацію для людей, які потребують особливих умов доступності (інклюзивність).
Після детального дослідження регулятор зафіксував такі порушення:
- медіа-сервіси на замовлення не зазначають на своїх сайтах передбачених законодавством вихідних даних, наприклад, ідентифікатора нелінійного медіа в Реєстрі;
- немає системи умовного доступу з урахуванням обмежень глядацької аудиторії;
- європейський продукт є недостатньо видимим у каталозі (не зазначена інформація про країни та рік виробництва);
- недоступність сервісів для осіб з інвалідністю.
Національна рада інформувала медіа-сервіси про виявленні порушення, вони оперативно реагували, зокрема, додавали на вебсайти ідентифікатори нелінійного медіа в Реєстрі. Щодо доступності сервісів на замовлення для осіб з інвалідністю, то згідно з частиною 2 статті 49 Закону «Про медіа» передбачено, що суб’єкти у сфері аудіовізуальних медіа (крім суб’єктів у сфері аудіальних медіа) зобов’язані кожні три роки подавати Національній раді звіт щодо забезпечення доступності своїх сервісів для осіб з інвалідністю. Таким чином, медіа-сервіси на замовлення мають певний час для запровадження змін щодо зазначеного питання. Наразі з’являються нові суб’єкти у сфері медіа, що надають послуги на замовлення. Моніторинг медіа-сервісів триває і надалі.