RSF закликає до реконструкції медіаіндустрії новин
Всесвітній індекс свободи преси за 2025 рік, складений організацією «Репортери без кордонів» (RSF), виявив жахливий стан новинної економіки та те, як вона серйозно загрожує редакційній незалежності редакцій та плюралізму ЗМІ. У світлі цієї тривожної ситуації RSF закликає органи державної влади, приватні суб’єкти та регіональні інституції взяти на себе зобов’язання щодо «Нового курсу для журналістики», дотримуючись 11 ключових рекомендацій.
Економічна нестабільність ЗМІ стала однією з головних загроз свободі преси. Згідно з результатами Всесвітнього індексу свободи преси за 2025 рік , загальні умови для заняття журналістикою є поганими (категоризуються як «важкі» або «дуже серйозні») у половині країн світу; якщо розглядати лише економічні умови, ця цифра сягає трьох чвертей.
Терміново потрібні конкретні зобов’язання для збереження свободи преси, забезпечення права на достовірну інформацію та виведення ЗМІ з руйнівної економічної спіралі, яка загрожує їхній незалежності та виживанню. Саме тут і з’являється Новий курс для журналістики.
11 рекомендацій RSF щодо Нового курсу для журналістики:
1. Захистіть плюралізм медіа шляхом економічного регулювання
Медіа-агентства не схожі на інші види бізнесу, а журналістика не надає послуг, як інші галузі. Хоча більшість новинних агентств є приватними структурами, вони служать суспільним інтересам, забезпечуючи громадянам доступ до достовірної інформації, що є фундаментальним стовпом демократії. Тому плюралізм ЗМІ має бути гарантований як на рівні ринку, так і шляхом забезпечення того, щоб окремі редакції відображали різноманітні ідеї та точки зору, незалежно від того, хто ними володіє.
2. Прийняти JTI як спільний стандарт
Новинні видання, технологічні гіганти та уряди повинні прийняти Ініціативу журналістського трасту (JTI) – міжнародний стандарт для журналістики. Понад 2000 ЗМІ у 119 країнах вже беруть участь у процесі сертифікації JTI. Запущена RSF, JTI діє як спільний професійний орієнтир, який не оцінює контент видання, а оцінює процеси виробництва інформації, підвищуючи прозорість щодо власності медіа та редакційних процедур, а також просуваючи надійні ЗМІ. Ця сертифікація забезпечує основу для спрямування державного фінансування, інформування про політику індексації та ранжування, а також дозволяє онлайн-платформам і пошуковим системам виділяти достовірну інформацію, одночасно захищаючи себе від дезінформаційних кампаній.
3. Встановлення демократичної відповідальності рекламодавців
Уряди повинні запровадити принцип, згідно з яким компанії несуть відповідальність за підтримку демократії, подібно до корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). Рекламодавці повинні першими прийняти цю концепцію як пріоритет, оскільки їхнє рішення переорієнтувати свої бюджети на онлайн-платформи — або, що ще гірше, веб-сайти, що підживлюють дезінформацію — робить їх частково відповідальними за економічний занепад журналістики. Рекламодавців слід заохочувати пов’язувати свої рекламні інвестиції з критеріями надійності та журналістської етики. Узгодження рекламних стратегій із суспільними інтересами є життєво важливим для сприяння здоровій медіа-екосистемі та підтримки демократії.
4. Регулювати діяльність «вартівників» онлайн-інформації
Демократичні держави повинні вимагати від цифрових платформ забезпечення видимості для громадськості та винагороди за використання надійних джерел інформації.
Директива Європейського Союзу про авторське право та Кодекс переговорів щодо новинних ЗМІ Австралії (29-те місце) — перший закон, що регулює діяльність Google та Facebook — є двома прикладами юридичної вимоги до великих платформ платити за онлайн-журналістський контент. Канада (21-ше місце) провела аналогічні реформи , але зіткнулася з сильним опором, зокрема з боку Meta, яка у відповідь видалила новинний контент зі своїх платформ. Щоб забезпечити справедливий розподіл економічної цінності, що генерується онлайн-журналістським контентом, ці закони повинні бути широко прийняті, а їх ефективне впровадження має бути гарантовано. Державні органи також повинні забезпечити чесні переговори, щоб засоби масової інформації не постраждали від поточного дисбалансу сил між економічно нестабільними новинними компаніями та світовими технологічними гігантами.
Зрештою, розвиток штучного інтелекту (ШІ) зробив потребу в справедливій винагороді творців контенту ще більш нагальною, оскільки їхня робота тепер використовується для навчання або живлення моделей ШІ. Це лише черговий приклад того, чому регулювання необхідне для захисту журналістського контенту від нових форм технологічної експлуатації.
5. Запровадити податок на технологічних гігантів для фінансування якісної інформації
Метою запровадження такого податку має бути перерозподіл усіх або частини доходів, несправедливо отриманих цифровими гігантами, на шкоду ЗМІ. Кошти будуть перенаправлені новинним ЗМІ та фінансуватимуть виробництво достовірної інформації.
Кілька країн вже зобов’язалися провести реформи, що оподатковують основні цифрові платформи, але майже жодна з них не спрямована безпосередньо на підтримку виробництва якісної інформації з незалежних джерел. Індонезія (127-ме місце) запровадила податок на іноземні цифрові послуги, а також вимагала від платформ винагороджувати ЗМІ за використання їхнього контенту, починаючи з 2024 року. Франція також запровадила спеціальний податок на доходи цифрових компаній у 2019 році.
6. Використовуйте державну допомогу розвитку для боротьби з новинними пустелями та зміцнення достовірної інформації з незалежних джерел.
Зі зростанням криз, конфліктів та авторитарних режимів, підтримка достовірної інформації з незалежних джерел та протидія новим пустелям ще ніколи не були такими важливими. Офіційна допомога розвитку (ОДР) повинна включати підтримку незалежної журналістики, визнаючи, що вона є незамінною не лише для економічного розвитку, але й для зміцнення демократичного управління та сприяння миру.
Принаймні 1 відсоток офіційної допомоги в розвитку (ОДР) має бути спрямований на фінансування незалежних ЗМІ, щоб гарантувати їхню стійкість. У час, коли певні механізми підтримки, такі як Агентство США з міжнародного розвитку ( USAID ), перебувають під загрозою, зобов’язання держав-донорів є важливішими, ніж будь-коли.
Австралія (29-те місце) та Нова Зеландія (16-те місце) є позитивними прикладами цього зобов’язання, демонструючи підтримку через регіональні програми розвитку медіа, зокрема на островах Тихого океану.
7. Заохочувати розвиток гібридних та інших інноваційних моделей фінансування
Важливо розробити механізми підтримки, які поєднують державне фінансування з приватними внесками (пожертви, інвестиції та позики), такі як IFRUM , фонд, запропонований RSF для реконструкції медіа в Україні (62-ге місце). Для диверсифікації джерел фінансування держави могли б посилити податкові стимули для інвесторів та розширити заклик до донорів за межі власних резидентів та платників податків.
8. Гарантувати прозорість та незалежність у розподілі медіа-допомоги
Надання державних або приватних субсидій ЗМІ має базуватися на об’єктивних та прозорих критеріях, які підлягають нагляду з боку громадянського суспільства. Тільки чіткий, справедливий розподіл допомоги може захистити редакційну незалежність та захистити ЗМІ від політичного втручання. Одним із таких законодавчих рішень є Європейський закон про свободу ЗМІ ( EMFA ), який набуде чинності у 2025 році в усіх державах-членах Європейського Союзу. Він включає вимоги щодо прозорості розподілу допомоги, зобов’язує держави-члени гарантувати редакційну незалежність редакцій та передбачає гарантії від політичного тиску. Інші країни також створили зразкові системи, такі як Канада (21-ше місце), яка запровадила прозору систему, що поєднує податкові пільги та субсидії, забезпечуючи водночас редакційну незалежність.
9. Боротьба з ерозією суспільних медіа
Суспільні ЗМІ не є державними ЗМІ: вони є незалежними суб’єктами, що фінансуються громадянами для виконання місії в суспільних інтересах. Їхня роль полягає в тому, щоб гарантувати універсальний доступ до достовірної, різноманітної інформації з незалежних джерел, слугуючи соціальній згуртованості та демократії. Фінансові та політичні атаки на ці засоби масової інформації, які спостерігаються в багатьох країнах, загрожують доступу громадськості до достовірної інформації.
10. Посилити медіаграмотність та навчання журналістиці
Підтримка достовірної інформації означає, що кожного слід навчати з раннього віку розпізнавати достовірну інформацію та брати участь в ініціативах медіаосвіти. Також необхідно підтримувати університетські та вищі навчальні програми з журналістики за умови їхньої незалежності.
Фінляндія (5-е місце) визнана в усьому світі завдяки своїй медіаосвіті, де програми медіаграмотності починаються ще в початковій школі, що сприяє підвищенню стійкості до дезінформації.
11. Заохочувати країни до приєднання та впровадження міжнародних ініціатив, таких як Партнерство за інформацію та демократію
Міжнародне партнерство з питань інформації та демократії , яке сприяє створенню вільного, плюралістичного та надійного глобального комунікаційного та інформаційного простору, вже налічує понад п’ятдесят країн-підписантів. RSF наголошує, що журналістика є життєво важливим спільним благом у часи, коли демократії хитаються.
Цей Новий курс – це заклик до колективного відновлення основ вільного, надійного та плюралістичного громадського простору.
(Опубліковано 02.05.2025 р.).