Інститут масової інформації (ІМІ) відібрав 55 незалежних онлайн-медіа, що отримають грантову підтримку в межах проєкту, який фінансується Європейським Союзом. Редакції-переможниці вже отримали повідомлення про результати конкурсу.
Між цими медіа будуть розподілені 55 грантів на суму від 153 тисяч до 750 тисяч гривень, відповідно до грантових заявок. Загальна сума гранту становить понад 30 мільйонів гривень.
Для участі в грантовому проєкті були відібрані видання з майже всіх регіонів, серед них релоковані редакції.
- Найбільше – п’ять медіа – з Києва та Київської області.
- По чотири медіа відібрано з Одеської, Львівської, Чернівецької та Донецької областей.
- По три – з Волинської, Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Сумської та Харківської областей.
- По два медіа – з Херсонської, Хмельницької, Чернігівської областей та АР Крим.
- По одному медіа – з Вінницької, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Луганської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської областей.
У 2026 році ІМІ отримав 222 заявки від медіа в межах грантового проєкту, який фінансується ЄС. Основними потребами редакцій були зарплати, оренда офісів, техніка й енергетичне обладнання.
У 2025 році всі видавці, внесені до Державного реєстру, вперше виконали норму мовного закону – видали українською мовою не менше 50% назв усіх книжок. Цим вони дотрималися частини 4 статті 26 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Про це повідомили в секретаріаті Уповноваженої із захисту державної мови з посиланням на дані Книжкової палати України імені Івана Федорова.
За інформацією Державного комітету телебачення і радіомовлення України, у 2024 році не дотримались норм мовного закону 5 видавців, а у 2023 – 4. У комітеті зазначають, що в 2022 та 2021 році ці показники становили 16 і 105 відповідно.
У мовної омбудсменки уточнюють, що вимога щодо мови назв книжок не поширюється на продукцію, видану кримськотатарською та іншими мовами корінних народів чи національних меншин України за кошти державного та/або місцевих бюджетів.
Також закон не застосовується до видань мовами національних меншин, що є офіційними мовами Європейського Союзу.
"Результати 2025 року свідчать про зрілість українського книжкового ринку: усі видавці дотрималися вимог законодавства. Важливо, що цьогоріч не зафіксовано жодного порушення цієї норми, тоді як у попередні періоди такі випадки були непоодинокими.
Це доводить, що системна робота – заходи державного контролю у поєднанні з роз'яснювальною діяльністю – дає реальний результат. Українська мова впевнено утверджується у книговиданні, зміцнюючи національний культурний простір і гарантуючи громадянам право на якісний україномовний продукт", – наголосила Уповноважена Олена Івановська.
Мережа центрів солідарності Національної спілки журналістів України отримала Премію свободи медіа (Media Freedom Award) — найпрестижнішу нагороду Європейського фестивалю журналістики та свободи медіа Voices (Голоси). Відзнаку вручено голові НСЖУ Сергієві Томіленку 11 березня у Флоренції в Teatro del Maggio Musicale Fiorentino під час урочистої церемонії.
На сцену фестивалю Сергій Томіленко вийшов із прапором НСЖУ та фронтовою газетою «Трудова слава» з Оріхова — міста на Запоріжжі, яке опинилося всього за кілька кілометрів від позицій російської армії. За словами Томіленка, саме такі фронтові газети нагадують, чому журналістика має значення навіть під час війни.
— Ми не можемо зупинити війну, — сказав голова Спілки. — Але ми можемо допомогти журналістам захистити себе.
Він наголосив, що насправді Центри журналістської солідарності — це не лише про обладнання — бронежилети, детектори дронів тощо (хоча все це критично важливе). Ключове — солідарність.
— Ми не знаємо, які виклики принесе завтра. Але ми знаємо одне: журналісти не повинні почуватися самотніми, — підкреслив Сергій Томіленко.
Рішення про висунення мережі на цю нагороду Керівний комітет Європейської федерації журналістів ухвалив як визнання виняткового внеску центрів у збереження незалежної журналістики в умовах повномасштабної війни.
— Для багатьох журналістів під час війни Центри стали справжньою гарячою лінією підтримки. П’ятнадцять людей у різних містах України щодня працюють під повітряними тривогами, під час блекаутів і в умовах постійного стресу, прагнучи допомогти журналістам у біді, — підкреслив Сергій Томіленко.
Журі особливо відзначило, що модель українських центрів солідарності вийшла за межі однієї країни: за її зразком створено Медіацентри солідарності в Хан-Юнісі, Дейр-ель-Балаху та місті Газа, які забезпечують безпечні робочі простори для місцевих журналістів.
— І ця нагорода показує, що журналістська солідарність справді не має кордонів, — каже Сергій Томіленко. — Для нас велика честь, що мережа Центрів журналістської солідарності отримала цього року головну відзнаку фестивалю Voices. Це нагорода для всієї української журналістської спільноти.
Мережу Центрів журналістської солідарності було засновано в квітні 2022 року за підтримки Міжнародної федерації журналістів та ЮНЕСКО; до її фінансування долучилися спілки журналістів Норвегії, Данії, Німеччини, Італії, Чехії, Греції та інших країн.
Шість центрів, розташованих у Києві, Харкові, Дніпрі, Запоріжжі, Івано-Франківську та Львові (з присутністю в Чернівцях) сприяють безпеці місцевих і міжнародних журналістів, надаючи їм засоби зв’язку, захисне спорядження та стабільний доступ до інтернету — особливо в періоди масштабних блекаутів, коли центри були іноді єдиним місцем із надійним зв’язком для передачі матеріалів.
За три роки роботи центри отримали понад 9 000 звернень по допомогу, а сотні журналістів скористалися прямою підтримкою — від захисного спорядження до фінансової допомоги та сприяння з переїздом.
Фестиваль Voices, який цьогоріч проводиться втретє, об’єднав понад 70 спікерів і сотні учасників з усієї Європи для дискусій про свободу преси, дезінформацію, безпеку журналістів та майбутнє незалежних медіа.
Інформаційна служба НСЖУ.
Українська журналістка, міжнародна медіатренерка, громадська діячка, письменниця, одеська блоґерка Зоя Казанжи офіційно приступила до виконання повноважень членкині Наглядової ради суспільного мовника - Акціонерне товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України». Про це повідомила сама журналістка у Facebook, пише УСІ.
«Моя роль - не політична і не символічна. Це відповідальність за довіру до інституції, яка має служити всім громадянам. Це про захист незалежної журналістики. Це про сильне публічне мовлення як про основу демократичного суспільства. Я добре усвідомлюю межі цієї ролі і рівень відповідальності. Тому що сильний суспільний мовник - це не просто про телеканал. Це про зрілість держави, про спроможність інституцій, про довіру між людьми та відповідальність перед суспільством, - каже Зоя.
До наглядової ради вона потрапила за квотою політичної партії Європейська солідарність, як це передбачено Законом України «Про суспільні медіа України». Зокрема із 16 членів наглядової ради дев’ятеро мають бути представниками громадських організацій, а семеро - політичних партій, які представлені у ВР. Термін каденції - 5 років. Робота - безоплатна.
Зоя стверджує, що ніхто і ніяких «політінформацій» з нею не проводив, сумнівних побажань не висловлював, «партійних завдань» не ставив.
Довідково:
Зоя Казанжи народилася в селі Лиман Татарбунарського району. Закінчила Інститут журналістики Київського університету імені Шевченка. Працювала кореспонденткою, оглядачкою, завідувала відділом у газетах Одещини. Була головною редакторкою тижневика «Слово». Керувала пресслужбою ЦВК, коли комісію очолював Сергій Ківалов. Від 2002 року працює медіаконсультанткою та медіатренеркою у програмах ОБСЄ. Власниця й директорка креативного бюро «Жаба». Була активною учасницею Одеського Євромайдану. У 2014—2015 роках працювала радницею голови Одеської держадміністрації Ігоря Палиці.
Підтримка регіональних і прифронтових медіа в умовах скорочення міжнародного фінансування стала центральною темою обговорення під час розширеного засідання Правління Національної спілки журналістів України 22 січня.
– Торік скорочуються програми міжнародної підтримки, не всі видання встояли, особливо в регіонах. Але 2025 рік довів: українська журналістика вистояла завдяки солідарності – між редакціями, регіонами й міжнародними партнерами, – наголосив голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Саме така солідарність дозволила вижити херсонській газеті «Новий день» – у важку хвилину їх підтримали колеги з Дніпропетровщини. Тепер наше завдання – не просто втримати цю стійкість, а впорядкувати роботу так, щоб зберегти людей, медіа і довіру. Бо саме вони стануть фундаментом відновлення журналістики після війни.
Перша секретар НСЖУ Ліна Кущ представила звіт про роботу мережі Центрів журналістської солідарності. Ця мережа за майже 4 роки опрацювала 8 тисяч запитів від журналістів та редакцій.
Правління ухвалило звернення щодо важливості підтримки цієї мережі як критичної інфраструктури для медіа під час війни.
Ліна Кущ також оголосила про початок нового проєкту зі шведською спілкою журналістів: протягом півтора року за підтримки шведського інституту проводитиметься реформування спілки та відновлення спроможності обласних організацій, включно з навчальними вебінарами та візитом до Швеції.
У засіданні взяли участь голови обласних організацій та секретарі НСЖУ.
Секретар НСЖУ Костянтин Григоренко (Ізюм Харківської області) розповів про перехід локальних медіа на цифрові платформи та необхідність створення державного фонду підтримки медіа.
Голова Запорізької обласної організації Спілки Наталія Кузьменко поділилася досвідом роботи з релокованими редакціями – у Запоріжжі зараз працюють чотири прифронтові газети.
Військовий і журналіст, секретар НСЖУ Володимир Данилюк з Волині закликав обласні організації продовжувати співпрацю з Силами оборони України.
Секретар Віталій Голубєв презентував дослідження інформаційних потреб мешканців прифронтових територій та закликав не замовчувати резонансні теми, дотримуючись журналістських стандартів.
Голова Сумської обласної організації НСЖУ Володимир Садівничий у своєму виступі розповів, як понад 80% зареєстрованих медіа Сумщини працюють у зоні можливих бойових дій.
Голова Рівненської обласної організації Дмитро Тарасюк розповів про підтримку військових журналістів, зокрема допомогу пресслужбі 61-ї бригади.
Голова Львівської обласної організації Ярослав Климович відзначив проблему фінансування обласних організацій та згортання друкованих видань.
Також виступили представники керівних органів Спілки: Алла Малієнко (Київ), Марина Тепленко (Вінниця), Тетяна Калиновська (Черкаси), Олена Калайтан (Донеччина), Зоя Шарикова (Київ).
Особливою подією засідання став виступ полковника Богдана Сеника, начальника головного управління комунікації Збройних Сил України. Він відзначив конструктивну співпрацю між Генштабом та НСЖУ:
Правління на пропозицію секретаря НСЖУ Миколи Семени одноголосно вирішило присвоїти Національну премію за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка за 2025 рік журналістам Олені Грамовій та Євгену Кармазіну (посмертно), які загинули 23 жовтня в Краматорську від удару російського дрону.
Правління також затвердило пріоритети діяльності НСЖУ на 2026 рік та підтвердило членство у провідних міжнародних організаціях, зокрема Європейській федерації журналістів, Міжнародній федерації журналістів, Всесвітній асоціації видавців та Глобальному форумі з розвитку медіа.
Інформаційна служба НСЖУ.
У 2025 році до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції внесли 267 юридичних та фізичних осіб. Про це повідомили на сайті Держкомтелерадіо.
Загалом минулого року до Держреєстру подали 724 заяви від суб’єктів господарювання. Крім того, 53 свідоцтва були переоформленні, а дію ще 116 свідоцтв припинили.
Станом на 1 січня 2026 року Держреєстр нараховував 8846 суб’єктів видавничої справи, з них 6463 — юридичні особи, а 2383 — фізичні особи-підприємці.
За даними Держкомтелерадіо, 2372 особи займаються лише видавничою діяльністю, 674 — виготовленням видавничої продукції, 583 — розповсюдженням видавничої продукції. Решта поєднує кілька видів діяльності у цій сфері.
Найбільшу кількість видавців і книгорозповсюджувачів зареєстрували в м. Києві (3348 осіб) та Харківській (1062), Київській (490), Дніпропетровській (478), Львівській (462) областях.
Новорічне звернення голови НСЖУ
Шановні колеги! Дорогі друзі!
2025 рік став для української журналістики ще одним роком випробувань — і водночас роком великої професійної гідності та солідарності. Нас єднає любов до професії та Україні, свідомий вибір бути поруч із людьми в часи російської воєнної агресії, коли достовірна інформація стає критичною умовою безпеки.
Разом із вами Національна спілка журналістів України протягом року робила все можливе, аби підтримати колег у найскладніших умовах, використовуючи всі доступні можливості — в Україні та за її межами. Ми переконані: медіа є елементом критичної інфраструктури країни. Захищаючи журналістику, ми захищаємо право суспільства залишатися поінформованим і вільним. І я щиро дякую всім в Україні та світі, хто впродовж цього року підтримував журналістську спільноту.
Ми прожили ще один важкий рік.
Рік втрат.
Рік боротьби.
Але й рік великої взаємопідтримки.
Напередодні Нового 2026 року хочу від усього серця подякувати кожному і кожній з вас:
- журналістам національних та міжнародних медіа, які щодня забезпечують якісне й відповідальне інформування суспільства, працюють у режимі постійного стресу та високої відповідальності, формують орієнтири професійних стандартів і сприяють збереженню сталої міжнародної уваги до подій в Україні;
- журналістам-розслідувачам, які послідовно й принципово викривають корупцію та зловживання, захищаючи суспільний інтерес навіть у найскладніших обставинах;
- журналістам, які працюють у прифронтових громадах — пишуть, знімають, верстають і доставляють інформацію туди, де вона потрібна найбільше;
- тим, хто тримає редакції у тилових містах, забезпечуючи громади новинами, підготовленими за професійними стандартами;
- колегам, які підтримують журналістів у Центрах журналістської солідарності, допомагають відновлювати роботу редакцій, надають правову, психологічну та практичну підтримку;
- ветеранам журналістики та викладачам медіаосвіти, які зберігають традиції професії, передають досвід, навчають і підтримують нові покоління журналістів у непростих умовах війни;
- медійникам, які сьогодні служать у лавах Збройних Сил України;
- нашим колегам, які перебувають у полоні або зникли безвісти — ми пам’ятаємо про вас і боремося за ваше повернення;
- тим, хто зазнав втрат — дому, колег, близьких. Ми з вами;
- міжнародним партнерам, донорам і професійним організаціям, які упродовж року підтримували українських журналістів і медіа, допомагали зберігати професійну незалежність, безпеку та голос української журналістики у світі.
Ми залишаємося спільнотою.
Ми разом.
Нехай наша робота приносить користь людям.
Нехай правда продовжує звучати — попри все.
Журналісти — важливі. Особливо зараз.
Бажаю всім нам у 2026 році справедливого миру й Перемоги. І нехай цей рік стане роком нашого повернення додому — до миру, свободи й гідного життя в Україні. Міцного здоров’я, витримки й сил. Тепла і світла — в домівках і в серцях.
Вічна пам’ять полеглим героям і всім, чиє життя забрала російська агресія.
Слава Збройним Силам України!
Слава Україні!
Щиро —
Сергій Томіленко,
голова Національної спілки журналістів України,
член Виконкому Європейської федерації журналістів.