Підтримка місцевих медіа в умовах війни та безпека журналістів стали головними темами розширеного засідання Правління Національної спілки журналістів України, яке відбулося 23 січня за участі понад 50 колег із усіх регіонів України.
– На жаль, 2024 рік був надзвичайно складним для регіональних і локальних медіа. Через економічну кризу, спричинену війною, та відсутність державної політики підтримки, щомісяця закриваються газети і телеканали, – зазначив голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Він піддав критиці позицію деяких медійних організацій, які рекомендують донорам не підтримувати регіональні ЗМІ.
– Це нечесна політика. Сьогодні саме журналісти в регіонах, у прифронтових медіа на порядок відповідальніші, – наголосив голова Спілки.
Перша секретар НСЖУ Ліна Кущ наголосила, що викликом номер один для українських медіа залишається безпека журналістів – редакції релокуються із прифронтових територій, журналісти адаптуються до роботи під обстрілами, а координатори Центрів журналістської солідарності переносять заходи в укриття або проводять онлайн… Враховуючи це, НСЖУ посилює підтримку медійників: від тренінгів з безпеки та першої медичної допомоги до навчання щодо нових грантових можливостей.
Одним із найважливіших пріоритетів є захист свободи слова та звільнення колег з полону, адже станом на сьогодні щонайменше 30 українських медійників залишаються у російській неволі.
– За міжнародними мірками, українська тема – на третьому місці в пріоритетах провідних світових агентств, після виборів у США і ситуації в секторі Газа. Нині нам треба працювати втричі більше, щоб отримати вдвічі менше, ніж раніше, – наголосила Ліна Кущ.
Учасники засідання запропонували низку ініціатив для підтримки медіа. Зокрема, секретар НСЖУ Костянтин Григоренко виступив за запровадження національної прескарти для журналістів та посилення саморегулювання галузі через редакційні політики. Він також закликав створити мапу інформаційного ландшафту України для розуміння реального стану медіа.
Голова Дніпропетровської організації Олексій Ковальчук підтримав ідею національної прескарти і запропонував делегувати її видачу у вигляді пластикових посвідчень центральному офісу НСЖУ для належної верифікації журналістів, які реально працюють у медіа.
Керівниця Вінницької організації Марина Тепленко поділилася досвідом впровадження «клубної карти» члена НСЖУ, яка дає знижки на різні послуги, що їх надають інші члени Спілки.
Представники прифронтових областей розповіли про роботу в екстремальних умовах.
За словами відповідальної секретаря Запорізької організації Валентини Манжури, в полоні перебувають шестеро місцевих журналістів. Організація підтримує зв’язок із деякими колегами на окупованих територіях. Запорізькі журналісти на чолі з Наталею Кузьменко і Валентиною Манжурою створили унікальний «Клуб зарубіжних кореспондентів», об’єднавши колег, які змушені були виїхати за кордон. Вони продовжують писати про Україну, підтримувати зв’язок з батьківщиною.
Голова Херсонської організації Валерій Долина повідомив, що в області з шести місцевих телеканалів не працює жоден, а з п’яти радіомовників відновив роботу лише один. Окупанти встановили потужне обладнання для трансляції пропаганди через річку Дніпро.
На Сумщині, за даними голови обласної організації Володимира Садівничого, одне медіа працює в зоні активних бойових дій, а редакційні колективи майже 100 медіа – у зоні можливих бойових дій. «За 4 кілометри від російського кордону наші колеги щотижня доставляють газету читачам, часом під прицілами снайперів», – розповів Володимир Садівничий.
Відповідальна секретар Київської організації НСЖУ Алла Малієнко розповіла про роботу столичного осередку, наголосивши на індивідуальному підході до кожного члена спілки, про активну співпрацю з переміщеними журналістами та успішні проєкти зі збору коштів для ЗСУ. Член Правління НСЖУ від Київської організації Олександр Харченко розповів про створення згідно з Законом «Про медіа» нової громадської спілки – органу спільного регулювання у сфері друкованих медіа, яка співпрацюватиме з Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення та розроблятиме кодекси мовлення й вимоги до інформації в медіа. Він закликав колег долучатися до роботи в експертних групах цієї організації.
Голова Кіровоградської обласної організації НСЖУ Петро Мельник розповів про ситуацію з медіа на Кіровоградщині, де попри закриття деяких видань через проблеми з «Укрпоштою», вдалося збільшити кількість медіа, які отримують фінансування з обласного бюджету (з 5 до 15 видань), а також про успішний досвід редакцій у отриманні грантів та розвитку мультимедійних платформ.
Ситуацію з медіа в Одеській області описав голова облорганізації Юрій Работін. На Одещині продовжують працювати 14 районних газет з тиражами від 250 до 3000 примірників.
Представники західних областей також відзначили скорочення кількості медіа. За словами голови Чернівецької організації Володимира Бобера, наприкінці 2024 року на Буковині закрилися дві газети, ще дві – на межі закриття. Голова Рівненської організації Дмитро Тарасюк розповів про примусове виселення обласної організації з приміщення попри наявність закону про заборону виселення творчих спілок.
На засідання Правління було зазначено, що потужним інструментом дієвої допомоги журналістам в часи війни є мережа Центрів журналістської солідарності, чиї хаби працюють у Запоріжжі, Дніпрі, Харкові, Івано-Франківську, Чернівцях та Києві. При цьому центри асистують запити від медійників із усіх регіонів.
Правління одностайно підтримало пріоритети НСЖУ на 2025 рік. Ключові напрямки:
– Захист журналістів та свободи слова
– Системна допомога регіональним та місцевим медіа
– Солідарність з полоненими колегами
– Розвиток мережі Центрів журналістської солідарності
– Посилення міжнародної співпраці
Також на пропозицію секретаря Спілки Миколи Семени, за підтримки секретаря НСЖУ Олександра Брижа, ухвалили рішення про присудження Національної премії за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка ув’язненому окупантами журналісту з Нової Каховки Сергію Цигіпі. «За будь-якої влади він був незручний, завжди боровся за правду, за що багато страждав. І зараз залишився вірним своєму внутрішньому стрижню», – зазначив голова Херсонської організації НСЖУ Валерій Долина.
– 2024 рік був ще одним роком в умовах виснажливої війни. НСЖУ намагалася бути потужним голосом на захист українських журналістів і журналістики як в Україні, так і на міжнародній арені, – наголосив голова НСЖУ Сергій Томіленко, підсумовуючи засідання. – Ми об’єднуємо зусилля для допомоги українським медійникам, щоб якомога більше наших колег залишалися в журналістиці, а не залишали нашу професію.
Інформаційна служба НСЖУ.
25 січня Папа Римський Франциск закликав захистити свободу преси та звільнити всіх несправедливо ув’язнених журналістів та інших людей, які працюють у ЗМІ . «Свобода журналістів також зміцнює нашу свободу, їхня свобода є свободою всіх нас», – заявив Глава Католицької Церкви, який також наголосив на важливості доступу до інформації.
Безкоштовна, відповідальна та достовірна інформація є надбанням знань, досвіду та чеснот, які необхідно зберігати та передавати. Без них ми ризикуємо більше не відрізнити правду від брехні, сказав він.
Папа Римський Франциск наголосив на необхідності звільнити всіх несправедливо затриманих «просто тому, що вони залишилися вірними журналістиці, фотографії, відеозйомці, тому що вони проийшли на місце подій, щоб побачити їх на власні очі, і тому, що вони намагалися не пройти мовчки повз на те, що вони бачили».
Папа Римський також нагадав, що минулий рік був одним із найсмертніших для журналістів, більшість із них втратили життя через свою роботу.
А ще глава церкви висловився на тему проблем, пов’язаних із сайтами соціальних мереж, Він розкритикував «епоху, позначену неправдивою інформацією та поляризацією, коли деякі центри влади мають безпрецедентну кількість інформації та даних».
Заява Національної спілки журналістів України
Секретаріат та Ревізійна комісія Національної спілки журналістів України 23 січня 2025 року ухвалили рішення: в період дії правового режиму воєнного стану призупиняти членство в НСЖУ осіб, щодо яких правоохоронні органи України висувають звинувачення у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України.
Призупиняється також членство у творчій спілці осіб, щодо яких рішенням Ради національної безпеки і оборони України застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції). І хоч такі випадки – виняткові, вкрай нечасті, позиція НСЖУ має бути заявлена.
Якщо рішення РНБО України стосуються фізичних осіб – членів НСЖУ, членство їх у спілці слід вважати призупиненим від часу застосування санкцій до їх скасування в законному порядку. Водночас регіональні організації НСЖУ, в яких перебувають на обліку відповідні особи, можуть розглядати питання про їх виключення зі спілки за наявності вагомих підстав для цього, зокрема пов’язаних з порушенням статутних вимог, набранням чинності ухвал суду про вчинення кримінальних злочинів тощо.
НСЖУ завжди надавала й надаватиме правову підтримку своїм членам у їхній законній професійній діяльності, захищатиме журналістів, обстоюватиме свободу слова й належно виконуватиме засадничі статутні обов’язки. Однак дії громадян України на шкоду національній безпеці (і не лише в час війни) несумісні з вимогами закону. Такі дії, як і персональні санкції, якщо їх застосовуватимуть проти спілчан, неодмінно матимуть наслідком – призупинення членства в НСЖУ.
Журналісти важливі. І важлива оборона держави.
Інформаційна служба НСЖУ.
23 січня на пропозицію кримського журналіста, секретаря НСЖУ Миколи Семени Правління Національної спілки журналістів України присудило Сергію Цигіпі журналістську відзнаку за незламність та вірність професії.
Сергій Віталійович Цигіпа (нар. 10 серпня 1961 року) – член Національної спілки журналістів України, організатор фестивалю «Таврійські ігри», обіймав посади заступника головного редактора у низці національних видань, проводив журналістські розслідування. У 2008 році на нього було здійснено замах. Брав участь у Революції Гідності, у 2015-2017 роках проходив службу в Силах спеціальних операцій, має звання майора.
Російські окупанти викрали Сергія Цигіпу 12 березня 2022 року за звинуваченням у «шпіонажі». Рішенням окупаційного Сімферопольського «суду» 6 жовтня 2023 року він отримав 13-річний термін ув’язнення.
«Я громадянин України. Мені байдуже, скільки ви мені дасте – два роки чи двадцять. Вільною людиною я стану лише тоді, коли сюди прийде ЗСУ», – ці слова журналіст і ветеран АТО Сергій Цигіпа виголосив в окупаційному «суді» перед вироком.
14 лютого 2024 року апеляційний «суд» залишив у силі цей вирок. 8 квітня 2024 року Сергія Цигіпу етапували на територію росії.
“Сергій Цигіпа символізує незламність української журналістики. Присудження премії імені Ігоря Лубченка – це наш спосіб сказати і Сергію, і всім ув’язненим колегам: ми пам’ятаємо про вас і боремося за ваше звільнення”, – наголошує голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Довідка про премію.
Національна премія за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка заснована Національною спілкою журналістів України в 2012 році на честь Ігоря Федоровича Лубченка, який очолював Спілку з 1997 по 2012 роки і зробив значний внесок у розвиток української журналістики та захист свободи слова.
Ця премія щорічно присуджується журналістам, правозахисникам та організаціям, які досягли значних успіхів у відстоюванні права на свободу слова та високих професійних журналістських стандартів.
Лауреати премії в попередні роки
2023 рік: правозахисна організація Civil Rights Defenders зі Швеції, яка доклала значних зусиль для захисту українських журналістів та документування свідчень про воєнні злочини.
2022 рік: журналіст проєкту «Крим.Реалії» («Радіо Свобода») Владислав Єсипенко, який з 10 березня 2021 року перебуває в полоні, окупаційним «судом» у Криму засуджений до 5 років колонії.
2021 рік: Білоруська асоціація журналістів (БАЖ), яка зазнала репресій у Білорусі за свою діяльність у сфері захисту свободи слова.
2020 рік: донецький журналіст та письменник Станіслав Асєєв, який понад два з половиною роки незаконно утримувався проросійськими бойовиками в Донецьку.
2019 рік: кримськотатарські громадянські журналісти.
2018 рік: український журналіст Роман Сущенко, який був незаконно ув’язнений у Росії за звинуваченням у шпигунстві.
2017 рік: журналіст і правозахисник Валерій Макеєв, у 2014 році в Луганській області потрапив у російський полон, де перебував 100 днів.
2016 рік: кримський журналіст Микола Семена, переслідуваний російською владою за свою професійну діяльність в окупованому Криму.
2015 рік: віце-президентка Польської асоціації журналістів, членкиня виконкому Європейської федерації журналістів, директорка польського телеканалу для білоруської аудиторії «Белсат» Агнешка Ромашевська-Гужі.
2014 рік: голова Донецької обласної організації Національної спілки журналістів України (НСЖУ), головний редактор газети «Донбас» Олександр Бриж, перебував у полоні проросійських бойовиків, відмовився працювати на них.
2013 рік: керівниця проєкту «Телекритика» («Детектор медіа») Наталія Лігачова-Чернолуцька.
2012 рік: на той час голова Комісії з журналістської етики, співзасновник газети «Дзеркало тижня» Володимир Мостовий.
Інформаційна служба НСЖУ.
Громадська спілка «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів» (ГС «УАВК») обрала нового президента. За результатами третього етапу загальних звітно-виборних зборів , що відбулися 21 січня 2025 року, президентом Асоціації обрано Артема Ігоровича Біденка. Про це повідомляє сайт Держкомтелерадіо України.
Артем Біденко має значний досвід роботи у сфері медіа та комунікацій, зокрема на керівних посадах у державному секторі. Він обіймав посади державного секретаря Міністерства інформаційної політики України та Міністерства культури, молоді та спорту України. Також є експертом з політичних комунікацій та політичного маркетингу, співавтором урядової Концепції популяризації та просування інтересів України у світі, а також менеджером запуску національного бренду UkraineNow.
Крім того, загальними зборами обрано правління ГС «УАВК» у новому складі, а саме:
Бусел Тимофій Вячеславович (ТОВ ВТФ «ПЕРУН»);
Гап’юк Сергій Ярославович (Редакція газети «Підручники та посібники»);
Головко Олег Павлович (ТОВ «Видавничий дім «Гельветика»);
Кириченко Владислав Володимирович (ТОВ «НФ»);
Кононенко Дмитро Вікторович (Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями «Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»);
Кравченко Микола Васильович (ТОВ «Видавництво «НОРА-ДРУК»);
Красовицький Олександр Віталійович (ТОВ «Видавництво Фоліо»);
Круглов Віктор Володимирович (ТОВ Видавництво «Ранок»);
Орлова Юлія Борисівна (ТОВ «Видавництво «Віват»);
Попович Олександр Євгенович (ПП «ЮНІСОФТ»);
Шейко Микола Іванович (ТОВ «Видавництво Старого Лева»);
Біденко Артем Ігорович (президент ГС «УАВК»);
Степурін Ігор Миколайович (виконавчий директор ГС «УАВК»).
Нагадаємо, Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів – громадська спілка, метою якої є створення сприятливих умов для виготовлення і розповсюдження книг. Зареєстрована Міністерством юстиції України 17 червня 1994 року. З 1996 року і до 2024 року президентом асоціації був Олександр Афонін, генеральний директор видавництва гуманітарної літератури "Абрис".
Зараз до складу УАВК входять 95 найбільших видавництв та підприємств книгорозповсюдження.
Новорічне вітання НСЖУ
На порозі 2025-го року, коли ми підбиваємо підсумки ще одного року незламності та боротьби, Національна спілка журналістів України звертається до кожного з вас із словами глибокої поваги та вдячності.
Цей рік став для нас часом випробувань і водночас – неймовірної єдності та професійної солідарності. Ваше правдиве слово, ваша щоденна праця у інформаційному просторі стали потужною зброєю проти російської пропаганди та дезінформації. Кожен з вас, попри всі виклики та небезпеки, невтомно доводить: українська журналістика – це професія незламних духом людей із благородною Місією.
Особливо хочемо відзначити наших колег, які працюють на фронті, у прифронтових регіонах та на деокупованих територіях. Ваша робота в умовах постійних обстрілів та загроз – це справжній подвиг. Ваші репортажі та статті не просто інформують – вони рятують життя, підтримують бойовий дух та єдність нашого народу.
Цього року ми продовжили активну діяльність нашої мережі Центрів журналістської солідарності, які стали справжніми осередками підтримки та взаємодопомоги для медійників. Завдяки міжнародній підтримці та нашим спільним зусиллям десятки місцевих прифронтових видань продовжили свою роботу, несучи українське слово там, де воно найбільш потрібне.
Ми не забуваємо про наших захисників. Спільними зусиллями журналістської спільноти ми продовжуємо підтримувати ЗСУ, забезпечуючи прес-офіцерів технічним обладнанням та автомобілями. Бо саме завдяки героїзму Захисників та Захисниць ми можемо виконувати свою професійну місію.
У новому році бажаю кожному з вас незламної віри в перемогу, міцного здоров'я та родинного затишку. Нехай ваші матеріали продовжують змінювати світ на краще, а професійна майстерність сягає нових вершин.
Нехай 2025-й стане роком такої очікуваної Перемоги! Світло неодмінно переможе темряву, а добро – зло. Разом ми напишемо нові сторінки в історії вільної України. Журналісти важливі!
Вічна пам'ять загиблим колегам і всім українським героям!
Слава Збройним Силам України!
Слава Україні!
З глибокою повагою,
Сергій Томіленко,
голова Національної спілки журналістів України.
--
23.12.2024
Орган співрегулювання у сфері друкованих медіа зареєстровано офіційно як громадську спілку. Над його створенням працювала робоча група із представників друкованих медіа. Про завершення процесу створення органу Національну раду поінформував директор спілки Сергій Чернявський.
Громадська спілка «Орган спільного регулювання у сфері друкованих медіа» зареєстрована в Міністерстві юстиції. У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зафіксовано дату реєстрації – 04.12.2024.
Також установчими зборами засновників затверджено статут громадської спілки.
Реєстрація цього органу співрегулювання відбулася у шестимісячний термін із дня проведення першого засідання робочої групи, як і передбачає стаття 93 Закону України «Про медіа».
Нагадаємо, робоча група, яка працювала над створенням органу спільного регулювання у сфері друкованих медіа, була сформована 4 липня цього року.
Оскільки було подано лише три заяви, які відповідали вимогам закону, всі кандидати автоматично увійшли до складу робочої групи. Це, зокрема:
- Олена Вітер (ТОВ «Видавничий дім «Медіа ДК», журнал New Voice)
- Олександр Харченко (Видавнича компанія «Нова інформація», журнал «Країна»)
- Сергій Чернявський (ПП «Інформаційне агентство центру медіа», газета «Одеське життя»).
Надалі завдання громадської спілки – створити робочі групи, які працюватимуть над розробкою кодексів мовлення. До складу цих робочих груп увійдуть і представники Національної ради. Їх відповідно до статті 95 Закону має бути не менше ніж третина від загальної кількості членів кожної з робочих груп.