Голова Держкомтелерадіо України Олег Наливайко під час службового відрядження до Одеси відвідав редакцію філії НСТУ «Суспільне. Одеса», будівлі якої постраждали від російської атаки 28 березня. Очільник відомства оглянув місце удару та пошкоджені приміщення філії, ознайомився з умовами роботи журналістів.
«Станом на сьогодні у філії знищено 140 вікон та всі вхідні групи до будівель, одна з будівель зруйнована повністю, є пошкодження ньюзруму. Збитки по будівлі, яка повністю зруйнована, встановить експертиза. Що стосується вікон, вхідних груп та робіт по інших об’єктах нерухомості — для усунення наслідків атаки попередньо потрібно 1,7-1,8 млн. Грн», — зазначив Назарій Максимчук, менеджер Суспільне Одеса.
Завдяки готовності команди Одеської філії до надзвичайних ситуацій технічні засоби для зйомок були у безпечних місцях, тому робота редакції продовжується у звичному режимі.Олег Наливайко обговорив з керівництвом філії питання безпеки, відновлення та поточні проблеми використання державного майна, переданого компанії.
«На жаль, це не перша спроба росіян знищити редакції журналістів, які передають правду та, зокрема, висвітлюють війну Росії проти України. Був дуже важкий удар по дніпровській філії Суспільного, там знаходилася наша гордість - найбільша студія Східної Європи. Вона рознесена вщент і не підлягає відновленню», - нагадав голова Держкомтелерадіо.
Олег Наливайко наголосив, що спроби росіян зупинити голос правди є марними, тому що журналісти відчувають величезну підтримку українського суспільства та міжнародних партнерів, які надають фінансову та технічну допомогу українським медіа.
«Зараз ми шукаємо варіанти, щоб якнайшвидше допомогти одеській філії Суспільного мовлення відновити приміщення і умови роботи», - сказав Голова Держкомтелерадіо.
Перебуваючи в Одесі, голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко передав партію книг бібліотекам Одещини у межах благодійної акції «Українським дітям – українську книгу». Як зазначив очільник відомства на зустрічі з місцевими журналістами, за час реалізації акції Одеська область отримала найбільшу кількість книжок серед усіх регіонів України — близько 20 тисяч примірників.
Основна частина поставок припала на 2023 рік: тоді 18 тисяч книг передали до публічних бібліотек Одещини для заміни російськомовної літератури. У 2024 році в межах проєкту «Невидимі сторінки» додатково доставили видання українською мовою та книги шрифтом Брайля до спеціалізованих освітніх закладів Одеси. Також були поодинокі поставки до окремих бібліотек та закладів області.
Голова Держкомтелерадіо нагадав, що акція триває п'ятий рік. Ідея виникла на початку повномасштабного вторгнення, коли в поліграфічних цехах розміщували біженців. Крім речей першої необхідності, родини з дітьми просили привезти дитячі книжки. Перші партії книжок до західних областей України допомогали доставляти з Харкова військові. Згодом українські книжки почали відправляти за допомогою волонтерів за кордон.
«За весь час у європейські країни та США було відправлено 1 млн 200 тис. українських книжок. Зараз разом із МЗС ми продовжуємо цю справу,» - сказав Олег Наливайко.
Триває поповнення сучасними книгами фондів українських бібліотек для заміни російської літератури. Також сучасну літературу отримують військові шпиталі та реабілітаційні центри. Розвивається й інший напрямок акції – «Українській молоді – європейську книгу», коли західні партнери безкоштовно передають наукову літературу українським університетам.
Міністерство культури України утворило експертну раду з питань формування державної інформаційної політики. Відповідний наказ ухвалили 6 квітня на підставі положення про Мінкульт, затвердженого постановою Кабміну від 16 жовтня 2019 року №885 (зі змінами). Експертна рада є постійно діючим консультативно-дорадчим органом, що готуватиме рекомендації та пропозиції щодо державної інформполітики.
Головою ради є заступниця міністерки культури з питань європейської інтеграції Наталія Мовшович, а її заступницею — директорка Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Ганна Красноступ. Секретарка — Ольга Чупис, начальниця відділу інформаційної та культурної реінтеграції Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Мінкультури.
До експертної ради також увійшли:
- начальник відділу суспільних комунікацій та взаємодії з медіа Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Мінкульту Віталій Пелих;
- заступниця директора Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури — начальниця відділу популяризації України в світі Мінкульту Юлія Янчук;
- голова ГО «Лабораторія цифрової безпеки» Віта Володовська;
- національний радник по Україні в IMS Роман Кіфлюк;
- голова ГО «Жінки в медіа» Ліза Кузьменко;
- директор з діяльності ГО «Інтерньюз-Україна» Андрій Кулаков;
- голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова;
- програмний директор ГО «Детектор медіа» Вадим Міський;
- засновниця ініціативи «Як не стати овочем» Оксана Мороз;
- виконавча директорка ГО «Національна асоціація медіа» Катерина М’яснікова;
- юристка ГО «Інститут розвитку регіональної преси» Людмила Панкратова;
- директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко;
- президент ГО «Фундація Суспільність» Тарас Петрів;
- голова ГО «ДІ — Україна» Любов Раковиця;
- засновниця фактчекінгового проєкту «НотаЄнота», викладачка КНУ ім. Т. Шевченка Альона Романюк;
- директорка ГО «Інститут масової інформації» Оксана Романюк;
- менеджерка проєктів ГО «Інститут демократії імені Пилипа Орлика» Олена Самойленко;
- виконавча директорка ГО «Платформа прав людини» Олександра Степанова;
- директор з розвитку ГО «Центр демократії та верховенства права» Тарас Шевченко;
- виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації» Діана Дуцик.
Згідно з наказом, серед основних завдань експертної ради — підготовка пропозицій і рекомендацій, визначення шляхів, механізмів та способів вирішення проблемних питань, що виникають під час реалізації державної політики в інформаційній сфері, сприяння у формуванні ефективної політики з урахуванням сучасних викликів і потреб, сприяння поширенню кращих міжнародних практик, встановлення співпраці з іншими держорганами, ГО та експертним середовищем для обміну досвідом в інформаційній сфері.
Пропозиції та рекомендації експертної ради приймаються відкритим голосуванням членів, присутніх на засіданні. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні.
Експертна рада працюватиме на громадських засадах. Її рішення мають рекомендаційний характер.
З 31 березня 2026 року набрали чинності частини 12 та 14 статті 40 Закону України «Про медіа», які посилюють вимоги до використання української мови в пакетах телеканалів та на стримінгових платформах. Про це повідомили на сайті Уповноваженої із захисту державної мови.
Нові вимоги поширюються на компанії, що надають пакети телеканалів через кабельне, супутникове телебачення або технологію IPTV, а також онлайн-кінотеатри та стримінгові платформи, де глядач самостійно обирає контент (крім суто музичних сервісів та подкастів).
Тепер у кожному пакеті телеканалів, які мають українську ліцензію або реєстрацію згідно із законодавством, щонайменше 60% мовників мають розповсюджуватися державною.
Для онлайн-кінотеатрів частка контенту українською мовою (дубляж, озвучення або оригінал) у каталогах фільмів та програм має становити не менше 25%. У випадку кількох звукових доріжок українська (за наявності) повинна бути встановлена першою за замовчуванням.
Сервіси, які поєднують функції телебачення та онлайн-каталогу, зобов'язані виконувати обидві вимоги.
Закон «Про медіа» не обмежує ретрансляцію каналів, що походять із країн-членів ЄС, якщо вони відповідають нормам українського законодавства та міжнародним зобов’язанням. Однак навіть за наявності іноземних каналів, загальна вимога щодо 60% українськомовного контенту в кожному пакеті залишається незмінною.
Як нагадала мовна омбудсманка Олена Івановська, квоти зростали з 30% у 2024 році до 45% у 2025-му, досягнувши цільового показника у 60% цьогоріч.
«Йдеться про системне впровадження норм, які гарантують належну присутність української мови. Вона має бути базовою мовою доступу до контенту — і на телебаченні, і на онлайн-платформах. Це посилить позиції державної мови та сприятиме формуванню стійкого українськомовного інформаційного простору», — зазначила вона.
Довідково.
У липні 2024 року для місцевих друкованих медіа набула чинності стаття 25 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Наявність версії державною для всіх друкованих медіа в Україні є обов’язковою. Версії ж іншими мовами повинні мати однакову назву, зміст, обсяг і спосіб друку, однакову нумерацію порядкових номерів і видаватися в один день. Розповсюдження за передплатою іншими мовами допускається за умови забезпечення їх засновниками можливості передплати в Україні такого самого видання державною. У кожному місці розповсюдження друковані медіа державною мають становити не менше 50 відсотків від загальної кількості назв.
Для телебачення також діє пункт 7 частини восьмої статті 40 Закону України «Про медіа». За цією нормою, використання недержавної мови в телеефірах допускається лише у вжитих учасниками програм сталих виразах, коротких фразах чи окремих словах, крім ведучих програми, якщо загальна тривалість таких реплік не перевищує 10 відсотків тривалості програми.
Усі виступи, інтерв'ю, коментарі, пояснення, запитання, окремі репліки тощо недержавною мовою мають бути перекладені, дубльовані або озвучені українською.
28 березня набрав чинності стандарт державної мови «Український правопис», затверджений рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови від 1 березня 2026 року № 47.
Текст цього стандарту державної мови опублікований на офіційному вебсайті, повідомляють у Національній комісії.
Рішення Національної комісії зі стандартів державної мови є обов’язковими для виконання на всій території України, тому дія стандарту державної мови «Український правопис» поширюється на всі сфери суспільного життя, визначені в законодавстві, зокрема в Законі України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Український правопис спільно з Національною комісією зі стандартів державної мови опрацювала робоча група, до складу якої увійшли провідні науковці Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України, Інституту української мови НАН України, Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.
Жодних змін в усталених правилах Українського правопису для користувачів не відбулося. До тексту внесено редакційно-технічні виправлення, зокрема: уніфіковано й увідповіднено до чинних норм структуру правопису як нормативного документа, виправлено технічні помилки (одруки, повтори тощо), з ілюстративного матеріалу вилучено назви об’єктів, які стосуються держави-агресора та її союзників, окремі норми доповнено прикладами, уточнено наголошування деяких слів і словоформ в ілюстративному матеріалі, уточнено формулювання деяких частин, пунктів, підпунктів та приміток (без зміни норми), доповнено текст підрозділом «Український алфавіт».
Комісія планує подальшу роботу з Українським правописом із метою його вдосконалення та вирішення проблемних питань у ньому.
Правоохоронці підтвердили те, про що говорять журналісти: російські війська та окупаційні адміністрації цілеспрямовано полюють на представників медіа. РФ свідомо ігнорує імунітет преси і знищує тих, хто документує її злочини.
Про це заявила народна депутатка, голова тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування злочинів Росії проти журналістів Євгенія Кравчук за підсумками засідання комісії, в якому взяли участь представники Національної поліції, СБУ, Офісу омбудсмана, Офісу Генерального прокурора та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
Учасники засідання наголосили на особливому ставленні російських «правоохоронних» органів і федеральної служби виконання покарань до затриманих журналістів. Формально росія не визнає їх затриманими за фахову діяльність — офіційно вони проходять як прості цивільні особи. Проте на практиці держава-агресор штучно ускладнює переговори про звільнення та блокує доступ міжнародних організацій до місць утримання.
Учасники засідання також уточнили важливий термінологічний нюанс: повернення полонених цивільних, зокрема журналістів, не може називатися «обміном» — цей термін стосується виключно військовополонених. Йдеться лише про взаємне повернення.
Серйозне занепокоєння викликають злочини проти журналістів, які відбуваються безпосередньо на підконтрольній Києву території. Для їх організації росія вербує громадян інших держав.
Показовим прикладом стала міжнародна операція «Енігма 2.0»: правоохоронці викрили агентурно-бойову групу, створену росією в Молдові. Серед запланованих жертв були відомі журналісти. Керівником групи виявився рецидивіст із Молдови, якого завербували російські спецслужби ще під час його ув’язнення в російській тюрмі.
За даними Офісу Генерального прокурора, наразі розслідується 127 кримінальних проваджень щодо злочинів проти журналістів і працівників медіа. Серед задокументованих фактів:
- загибель 25 журналістів-некомбатантів, серед яких — 9 іноземців;
- поранення 48 представників медіа зі статусом некомбатантів, з яких 23 — іноземні громадяни;
- незаконне затримання або позбавлення волі 19 журналістів;
- підозра оголошена 24 військовослужбовцям ЗС РФ та керівникам установ ФСВП;
- засуджено 5 осіб.
Кравчук звернула увагу, що ці цифри розходяться з даними НСЖУ та Інституту масової інформації — через різні методики підрахунку, відмінності у визначенні поняття «журналіст», а також через труднощі з фіксацією злочинів на окупованих територіях.
Засідання відбулося в закритому режимі, однак комісія консолідує зібрані матеріали для подальшої роботи з міжнародними інституціями. Домовлено, що найближчим часом відбудеться відкрите засідання ТСК, на якому детально розглянуть справу журналістки Вікторії Рощиної, яка загинула в місцях неволі в рф. На наступному засіданні комісії заслухають свідчення самих журналістів.
Інформаційна служба НСЖУ.
Інститут масової інформації (ІМІ) відібрав 55 незалежних онлайн-медіа, що отримають грантову підтримку в межах проєкту, який фінансується Європейським Союзом. Редакції-переможниці вже отримали повідомлення про результати конкурсу.
Між цими медіа будуть розподілені 55 грантів на суму від 153 тисяч до 750 тисяч гривень, відповідно до грантових заявок. Загальна сума гранту становить понад 30 мільйонів гривень.
Для участі в грантовому проєкті були відібрані видання з майже всіх регіонів, серед них релоковані редакції.
- Найбільше – п’ять медіа – з Києва та Київської області.
- По чотири медіа відібрано з Одеської, Львівської, Чернівецької та Донецької областей.
- По три – з Волинської, Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Сумської та Харківської областей.
- По два медіа – з Херсонської, Хмельницької, Чернігівської областей та АР Крим.
- По одному медіа – з Вінницької, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Луганської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської областей.
У 2026 році ІМІ отримав 222 заявки від медіа в межах грантового проєкту, який фінансується ЄС. Основними потребами редакцій були зарплати, оренда офісів, техніка й енергетичне обладнання.
У 2025 році всі видавці, внесені до Державного реєстру, вперше виконали норму мовного закону – видали українською мовою не менше 50% назв усіх книжок. Цим вони дотрималися частини 4 статті 26 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Про це повідомили в секретаріаті Уповноваженої із захисту державної мови з посиланням на дані Книжкової палати України імені Івана Федорова.
За інформацією Державного комітету телебачення і радіомовлення України, у 2024 році не дотримались норм мовного закону 5 видавців, а у 2023 – 4. У комітеті зазначають, що в 2022 та 2021 році ці показники становили 16 і 105 відповідно.
У мовної омбудсменки уточнюють, що вимога щодо мови назв книжок не поширюється на продукцію, видану кримськотатарською та іншими мовами корінних народів чи національних меншин України за кошти державного та/або місцевих бюджетів.
Також закон не застосовується до видань мовами національних меншин, що є офіційними мовами Європейського Союзу.
"Результати 2025 року свідчать про зрілість українського книжкового ринку: усі видавці дотрималися вимог законодавства. Важливо, що цьогоріч не зафіксовано жодного порушення цієї норми, тоді як у попередні періоди такі випадки були непоодинокими.
Це доводить, що системна робота – заходи державного контролю у поєднанні з роз'яснювальною діяльністю – дає реальний результат. Українська мова впевнено утверджується у книговиданні, зміцнюючи національний культурний простір і гарантуючи громадянам право на якісний україномовний продукт", – наголосила Уповноважена Олена Івановська.