Одеські новини

5 березня вийшов друком черговий номер газети «Прес-кур’єр». У ньому вміщено поблікації про конфлікт в ОРО НСЖУ, що триває вже рік. Він  призвів до того, що НСЖУ припинила прийом до членів Спілки через Одеську регіональну організацію, правління НСЖУ одноголосно висловило недовіру голові ОРО Юрію Работіну.

Друкований номер газети розміщено на нашому веб-сайті у форматі PDF, тому не всім зручно його читати. Пропонуємо публікації про одеський конфлікт у звичному для читання форматі.   

У страху перед змінами

Хто справді хоче зрозуміти, що відбувається в Одеській регіональній організації НСЖУ, хай спочатку прочитає публікації на 9-й сторінці. Хто не хоче ні в чому розбиратися, може приєднатися до хору тих, хто 3 березня на зібранні у  Юрія Работіна робили вигляд, що ніяких проблем в ОРО не існує. Інструкцією їм може служити публікація на фейсбук-сторінці Валерія Осипова, у якій  такий собі Фамил Джамала з Мадрида переконує: Юрій Работін – це людина-енерджайзер, … душа компанії, генератор ідей, …перед Работіним треба зняти капелюха і т. д.

А я хочу розібратися:

• - які цілі переслідує «група підтримки» Юрія Работіна, якій він дав карт-бланш на грубе порушення  Статуту організації для фальсифікації зібрання 3 березня, що в підсумку обізвали «звітно-виборчою конференцією»,
• - чому ця група, і особисто Юрій Анатолійович, хоче уникнути обговорення проблем, які накопичилися в ОРО, у тому числі і через грубі помилки самого Работіна,
• - що мають на увазі ініціатори зібрання 3 березня, коли пропонують (просять!) «перегорнути» сьогоднішню сторінку в діяльності ОРО і йти далі. Куди? З ким? Для чого?

Правління НСЖУ дало дуже гостру оцінку ситуації в Одеській регіональній організації (детальніше – на с. 9). Вихід з неї можливий лише через очищення від  помилок, допущених всією журналістською спільнотою Одещини. Але Юрій Работін вже рік уникає комунікації з керівництвом НСЖУ, ігнорує пленуми правління,  мобілізовує усіх, кого може, на свій захист. І багато чесних і порядних журналістів, не розібравшись у ситуації, пишуть йому: «Юрій Анатолійович, тримайтеся, ми з Вами!».

Відмову від скликання позачергової звітно-виборчої конференції в Одесі  правління НСЖУ  пригрозило   розцінювати як відвертий крок Юрія Работіна до сепаратистського відриву Одеської регіональної організації від НСЖУ.

Скликане 3 березня зібрання в офісі ОРО підтверджує, що правління НСЖУ, на жаль,  не помилилося з оцінкою  ситуації в Одесі, бо організація, очолювана Юрієм Работіним, нічого не робить для того, щоб залишитися структурою НСЖУ.

3 березня один з учасників «зібрання у Работіна» написав у фейсбуці: «…Відчувається піднесення та очікування важливих змін! Ця конференція – чудова можливість обговорити наші досягнення, виклики та плани на майбутнє».

Залишається з’ясувати, про яке майбутнє він так захоплено написав?

(Продовження теми на 9 с.)

Що дозволено Юпітеру – 3

Рік тому розгорівся скандал в Одеській регіональній організації НСЖУ, про який повідомляли з десяток інтернет-видань. «Прес-кур’єр» теж двічі – у червні і вересні - писав про ситуацію, публікації можна знайти на сайті pk.od.ua.  Дуже стисло нагадаю суть.

Згадаймо, з чого все почалося…

У квітні 2025 року група одеських журналістів звинуватила голову ОРО НСЖУ Юрія Работіна у «злитті» їх персональних даних (пов’язане це було з «справою Мальцева», яку розслідує СБУ) і звернулася за захистом до правління НСЖУ. Юрій Работін відмовився взяти участь чи хоча б  дати якісь пояснення Робочій групі, створеній у складі голови НСЖУ, першої секретарки, ревізійної комісії НСЖУ у повному складі, представників секретаріату і правління НСЖУ – загалом 25 чоловік -для розгляду конфліктної ситуації. Він не просто проігнорував два пленуми правління НСЖУ, де це питання також розглядалось, а й жодного разу не захотів комунікувати з керівництвом НСЖУ.  Натомість  заявив, що подає позов до суду і лише там буде з’ясовувати стосунки з усіма, хто його в чомусь  звинувачує.  

Але Юрій Работін не сам по собі, він керівник регіональної організації, до діяльності якої правління НСЖУ вже певний час має серйозні претензії. Зокрема, правлінню НСЖУ і ревізійній комісії довелося виключати з лав НСЖУ осіб, прийнятих до Спілки в Одесі,  які дискредитували журналістську спільноту або були викриті в колабораціонізмі. Також було анульовано рішення ОРО про прийом 9 осіб з Херсонщини через відсутність у них належного журналістського статусу.

У підсумку було прийнято рішення припинити прийом нових членів через  Одеську регіональну організацію (з Києва перестали передавати до Одеси бланки посвідчень і прескарт), а правління НСЖУ одноголосно висловило недовіру Юрію Работіну і підтримало ініціативу про створення нової Одеської місцевої організації НСЖУ.

Та попри гострі оцінки ситуації в Одесі, правління НСЖУ постійно закликало Юрія Работіна до діалогу, зобов’язувало його провести засідання правління і розглянути пропозиції щодо проведення позачергової звітно-виборчої конференції. Навіть пригрозило, що ігнорування цієї вимоги буде розцінювати як відвертий крок Юрія Работіна до сепаратистського відриву Одеської регіональної організації від НСЖУ.

Юрій Работін реагував на все це своєрідно. 29 липня 2025 року він зібрав правління, у якому чомусь взяв участь  «політик і громадський діяч» Михайло Поживанов, який й повідомив, що одеське правління  висловило  довіру Работіну (хоч цього питання у порядку дня на початку правління не було). А з приводу скликання конференції тоді було прийнято рішення:

«На виконання рішення Пленуму правління НСЖУ від 3 липня 2025 року та з урахуванням роз’яснень НСЖУ, наданих у листі № 240 від 21.12.2023 року, призначити проведення звітно-виборчої конференції у 30-денний термін з часу скасування воєнного стану».

Цим фактично закінчувалася моя публікація у вересні: конференцію, мовляв, проведемо після війни, Работіну попри все довіряємо, конфлікт розглядати не будемо. Такий підсумок дав мені підстави зробити висновок, що ми  можемо втратити Одеську регіональну організацію - і як творче об’єднання одеських журналістів, і як структуру Національної спілки.

Що сталося після попереднього засідання правління?

21 лютого Юрій Работін зібрав засідання правління. Особисто мені подзвонив по телефону, як кликав інших – не знаю, ніяких публічних оголошень не було.

Роздав усім порядок денний засідання, у якому 3-м пунктом значилося: «Про визначення дати, часу, місця проведення ХХ звітно-виборчої конференції, заходів медичної безпеки, перевірки бомбосховища, забезпечення правопорядку поліцією».

Винесене в підзаголовок запитання: «Що сталося після попереднього засідання правління?», задав не я, а член правління Петро Галчанський.

Відповів на запитання керівник секретаріату ОРО Валерій Осипов: «Це Київ від нас вимагає…».

Він і озвучив дату: 3 березня.

Почувши, що звітно-виборчу конференцію – першу з 2017 року, та й ще у такий відповідальний період – пропонують провести уже за тиждень, а на правлінні ніякі питання ще не обговорювалися, я вимагав відтермінувати дату, дати хоча б 3 місяці на підготовку, і в першу чергу – навести порядок з персональним складом організації.

На це з образою відреагував Валерій Осипов. Мовляв, уже все зроблено і став наводити цифри: 495 членів ОРО вибули у зв’язку зі смертю, 95 чоловік втратили зв’язок з організацією. А з тими, хто не платить внески, ще розбираються…

Але я не зміг добитися від Осипова конкретної цифри дійсних на сьогодні  членів НСЖУ в ОРО.

Абстрактно говорилося про нову структуру ОРО, про нібито вже створену Одеську міську організацію, до якої тепер, виявляється, входять усі члени спілки, які живуть в Одесі. Невідомо хто і коли, але  вже обрано і керівника – Василя Морозова.

(Детальніше про мою оцінку засідання правління 21 лютого читайте у публікації поруч).  

Давайте розберемося з фактами і хронологією

25 лютого на електронну адресу «Прес-кур’єра» прийшов лист від імені Юрія Работіна, але без дати, без номера і без підпису. Останні  пункти   листа звучали так (зберігаю все дослівно):

«21 лютого 2026 року, розглянувши на засіданні правління ОРО НСЖУ результати підготовки звітно-виборчої конференції, вирішили провести   звітно-виборчу конференцію Одеської регіональної організації Національної спілки журналістів 3 березня 2025 року о 13:00. Реєстрація делегатів відбувається за адресою: Місто Одеса, проспект Шевченко 11.

Пропонуємо провести зібрання первинної організації про висунення делегата на звітно виборчу конференцію та надати протокол».

А перед тим Юрій Работін (або той, хто готував листа) постарався вибудувати хронологію подій чи то для виправдання чи для аргументації повідомлення про конференцію. І все там змішано і перекручено.

На початку чомусь згадується 30 вересня 2021 року: тоді, мовляв, «пленум правління НСЖУ встановив норму представництва та порядок виборів делегатів на звітно виборчу конференцію Регіональної організації НСЖУ та з’їзд».

Нісенітниця, представництво на конференцію завжди визначає правління відповідних організацій відповідно до свого статуту.

Потім стверджується, що 22 жовтня 2021 року на засіданні правління ОРО «був обговорений та прийнятий до виконання порядок обрання делегатів на звітно-виборчу конференцію ОРО НСЖУ, встановлений пленумом правління НСЖУ від 30 вересня 2021 року».

Якщо таке було, чому б не обнародувати той порядок?

Ще через абзац написано:

«9 липня 25-го пленум правління НСЖУ своїм рішенням зажадав проведення засідання правління ОРО, на якому розглянути пропозиції щодо проведення позачергової звітно-виборчої конференції».

Чому не кажете, чому виникла необхідність у конференції?

А далі у листі від Работіна  хронологія подій підтасована.  

«6 серпня відбулося засідання правління ОРО НСЖУ, на якому було прийнято рішення про початок підготовки проведення звітно-виборної конференції та створення робочої група по її проведенню».

Це – неправда. Ніякого правління того дня не було і не планувалося. Бо лише 7 серпня на фейсбук-сторінці ОРО було опубліковано рішення правління від 29 липня 2025 року, яким проведення конференції було передбачено  «у 30-денний термін з часу скасування воєнного стану».

За першою фальсифікацією – наступна.

«7 листопада на засіданні правління ОРО НСЖУ розглянуті етапи підготовки до звітно-виборчої конференції, не відходячи від рішення правління НСЖУ від 30 вересня 2021 року «Про порядок виборів делегатів».

Ніхто нічого не зможе зрозуміти. А засідання 7 листопада 2025 року не було, його теж придумали для сюжету «наполегливих зусиль» по підготовці до «своєї» конференції.

Насправді 7 листопада 2025 року нібито відбулося засідання секретаріату. Кажу «нібито», бо ніхто не може перевірити його легітимність, а одержати копію протоколу я не зміг навіть після оформлення запиту через адвоката.

Лише з фейсбук-сторінок дізнався, що «голова правління Одеської регіональної організації НСЖУ Юрій Работін та член Секретаріату Володимир Павліченко свої виступи присвятили створенню робочої групи з підготовки звітно виборчої конференції».

Хто входить до неї – ні слова.

Зате є інформація від керівника секретаріату Валерія Осипова, що вже, мовляв, підготовлено: «порядок ведення конференції; основу доповіді мандатної комісії; основу доповіді голови Одеської РО НСЖУ; основу доповіді контрольно-ревізійної комісії; макет мандата делегата».

Залишилосяусього-на-всього  «підготувати проект рішення конференції для розгляду на засіданні Секретаріату».

І конференція готова! І кому яке діло, що такої структури в ОРО як «контрольно-ревізійна комісія» взагалі не існує, що мандатну комісію обирають на конференції, а доповідь голови затверджує  правлінні, а не  секретаріат.

Для чого вся ця фальсифікація?

Моє пояснення таке:  після адвокатки, яка фігурувала на початку одеського конфлікту, за справу «порятунку» Юрія Работіна від претензій керівних органів НСЖУ взялися люди з досвідом б’юрократичних маніпуляцій, мета яких завжди одна – зробити видимість дій. Вимагаєте конференції – буде вам конференція! А щоб легалізувати усі  кроки, їм довелося «придумувати» засідання, «посилатися» на рішення, маніпулювати датами, термінами і людьми.

Хіба одеські члени НСЖУ на таке заслуговують?

                                                                                                 Йосип БУРЧО.

З вайбер-сторінки «Редактори Одещини»

23 лютого

Шановні колеги!

Хочу застерегти вас від небезпеки бути втягнутими у чергову аферу проти журналістської спільноти Одещини, яку при мовчазній згоді Юрія Работіна організовують наближені зараз до нього особи: Валерій Осипов - керівник секретаріату ОРО, Василь Морозов - який вже, виявляється,  «очолює» невідомо ким і коли створену Одеську міську організацію, і Василь Спрінсян – завідувач кафедри інформаційної діяльності та медіа-комунікацій Одеської політехніки.

З їх подачі 21 лютого правління ОРО НСЖУ прийняло рішення про проведення звітно-виборчої конференції 3 березня 2026 року. При цьому

п. Осипов на засіданні правління навіть не зміг назвати реальну кількість членів НСЖУ в ОРО після нібито проведення ревізії складу, а пани Морозов і Спрінсян навіть не пропонували обговорити підготовлені ними документи на конференцію, а лише розмахували ними, мовляв, усе вже готове.

Крім того, в порушення п. 19 чинного Статуту ОРО НСЖУ правління 21 лютого не розглядало порядок висування делегатів на конференцію, не затверджувало норму представництва від первинних організацій, не обговорювало питання про кількість первинних організацій, які мають обирати делегатів.

Двоє членів правління – Йосип Бурчо і В’ячеслав Воронков – голосували «проти» призначення конференції на 3 березня і вимагали відтермінувати дату для грунтовної підготовки. Адже правління і секретаріат  повинні в першу чергу навести порядок з обліком, організувати обговорення підготовлених документів на конференцію, прийняти рішення про норму представництва і довести її до первинних організацій і т. д.

Оскільки цього не зроблено, я роблю висновок: сьогодні проблеми одеських журналістів хоче вирішити з порушенням усіх вимог Статуту група людей, яка не має відношення до практичної журналістики.

Шановні редактори районних газет!

Хай кожен із вас вирішує для себе особисто, чи брати йому участь у черговій афері довкола ОРО НСЖУ. Але пам’ятайте: вашою присутністю хочуть легалізувати порушення Статуту.

Згадайте, саме Юрій Работін рік тому не захотів пояснити скандал з приводу можливого незаконного оприлюднення персональних даних групи одеських журналістів і обіцяв все вирішувати через суд. Чому досі не подав позов?

Нагадаю:

-         рішення пленуму правління НСЖУ вимагає від ОРО надати чітку інформацію про кількість осіб, прийнятих у члени Спілки в Одесі з 2019 року і чи виключено з організації осіб, чия діяльність несумісна з принципами НСЖУ;

-         припинено видачу квитків членів НСЖУ через ОРО;

-         висловлено недовіру Юрію Работіну як члену правління НСЖУ і голові ОРО. 

Чому правління ОРО не хоче розглянути ці питання і винести їх на конференцію?

(Детальніше читайте  з цього приводу мої публікації в газеті «Прес-кур’єр» № 2 і 3 за 2025 р., або на сайті pk.od.ua).

З урахуванням усього сказаного я переконаний:  зібрання 3 березня, якщо воно відбудеться, ніяк не може вважатися звітно-виборчою конференцією. 

З повагою,

Йосип Бурчо, член правління ОРО НСЖУ.

P.S. 23 лютого на електронну пошту  «Прес-кур’єра» надійшов лист від імені Юрія Работіна (без його підпису), яким пропонується «провести зібрання первинної організації про висунення делегата на звітно виборчу конференцію та надати протокол». У відповідь ми попросили назвати норму представництва згідно рішення правління, як того вимагає Статут, а також  повідомили, що зібрати збори у такий стислий термін не можемо.

24 лютого 2026 р.

Одеська регіональна організація НСЖУ вважає за необхідне публічно відреагувати на поширення  звинувачень та маніпулятивних тверджень щодо своєї діяльності.

Насамперед наголошуємо: Пленум НСЖУ в Києві ніколи не приховував від члена власної ревізійної комісії жодної інформації щодо прийнятих рішень. У відкритому порядку доводилися до відома питання проведення зборів у первинних організаціях та редакційних колективах журналістів, визначення квот представництва від журналістських організацій, а також рішення щодо дати та місця проведення звітно-виборної конференції Одеської регіональної організації Спілки.

Публічно і в межах статутних повноважень розглядалося також питання про довіру Юрію Работіну на засіданні Правління ОРО НСЖУ. Жодних кулуарних чи прихованих рішень не ухвалювалося. Уся діяльність здійснюється колегіально, відповідно до Статуту та чинного законодавства України.

Так само відкрито проводиться системна робота зі створення первинних організацій в області відповідно до вимог Закону України про адміністративно-територіальну реформу. Розробляються регламентуючі документи, внутрішні положення та робочі процедури, які оприлюднюються на офіційних ресурсах і перебувають у публічному доступі. Прозорість і правова визначеність є принциповою позицією організації.

Окремим напрямом є впорядкування членства. В Одеській регіональній організації НСЖУ проводиться планова робота зі звірки та обліку членів Спілки. На засіданні Правління розглядалося питання зняття з обліку померлих членів, а також тих осіб, які тривалий час втратили зв’язок з організацією та фактично не беруть участі в її діяльності.

Щодо журналістів, які не сплачують членські внески понад два роки або порушують статутні норми, застосовується не формальний, а індивідуальний підхід. Проводиться кропітка робота з кожним для з’ясування причин невиконання статутних зобов’язань, особливо з урахуванням умов воєнного стану, фінансових труднощів, втрати роботи чи вимушеного переміщення. Організація діє відповідально й з розумінням складної ситуації в державі, однак водночас наголошує: дотримання Статуту є обов’язковим для всіх членів Спілки.

Особливою сферою діяльності ОРО НСЖУ є волонтерська підтримка Збройних Сил України. Члени організації активно долучаються до збору допомоги, інформаційної підтримки та гуманітарних ініціатив. Під постійною увагою перебувають ветерани журналістської спільноти регіону — люди, які роками працювали задля розвитку професії та сьогодні потребують підтримки.

У цьому контексті звинувачення у непрозорості або бездіяльності виглядають безпідставними та маніпулятивними. Професіоналізм передбачає знання Статуту, регламентних норм.

Одеська регіональна організація НСЖУ працює відкрито, послідовно та в межах закону — в умовах війни, економічних викликів і підвищеної соціальної відповідальності журналістської спільноти. Ми й надалі діятимемо виключно в інтересах професії, колег і держави.

Голова Секретаріату Одеської регіональної організації Національної спілки журналістів України Валерій Осипов.

6 березня звершився великий обмін полоненими між Україною та Росією у форматі 500 на 500. Він тривав два дні - 5 березня був обмін 200 на 200, а 6-го - 300 на 300.

Українська сторона повідомила після другого обміну, що додому повертаються представники Сухопутних військ, ДШВ, Військово-Морських Сил, Сил ТрО, Повітряних Сил, Сил Безпілотних Систем, а також бійці Національної гвардії України та Державної прикордонної служби.

Загалом від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну вдалося повернути 6622 громадян.

Серед визволених окрім солдатів та сержантів, є офіцери. Наймолодшому звільненому бранцю виповнилося 26 років, найстаршому — 60.

ххх

Під час обміну полоненими, який відбувся 6 березня, повернулися 19 жителів Одеської області. Про це повідомив голова Одеської ОВА Олег Кіпер.