Міністр оборони України Михайло Федоров призначив волонтера та блогера Сергія Стерненка радником з питань підвищення використання БпЛА на фронті. «Його досвід допоможе нам реалізувати спільне бачення підвищення ефективності безпілотних підрозділів», — повідомив Федоров.
Федоров назвав кілька напрямків, над якими Міністерству оборони потрібно працювати вже зараз:
- базове забезпечення дронових підрозділів;
- постачання: військові повинні отримувати ефективну зброю, яка працює тут і зараз;
- та аналітика та ефективність.
Щодо останнього, за словами Федорова, допоможе експертиза Стерненка.
"Зараз лише 50 підрозділів із 400 забезпечують близько 70% усіх уражень ворога. Наша мета — допомогти швидко вирости іншим 350 і значно збільшити масштаб знищення росіян. Додаткове навчання, аналіз операцій, обмін досвідом — ми вдосконалимо всі процеси, спираючись на якісні дані з фронту та фідбек військових", - сказав міністр.
Раніше Стерненко очолював одеський осередок «Правого сектора», пережив напад навесні 2018 року, в ході якого смертельно поранив одного з кривдників. У 2021 році отримав неоднозначний вирок у справі про розбій і викрадення людини.
Внаслідок російських атак упродовж 2025 року в Україні загинуло 2514 цивільних, ще 12 142 людини отримали поранення. Торішні показники смертності майже на третину (31%) вищі, ніж у 2024 році, і є найбільшими від початку повномасштабної війни. Про це йдеться у щомісячному звіті Місії ООН із моніторингу прав людини (HRMMU) щодо шкоди цивільному населенню.
Переважна більшість (97%) підтверджених смертей внаслідок російських атак сталися на підконтрольній Україні території. У HRMMU вважають, що зростання кількості жертв серед цивільних відбулося внаслідок посилення бойових дій вздовж лінії фронту та розширенням використання росією далекобійної зброї.
Там відзначили, що 63% випадків загибелі українців у 2025 році трапилися у прифронтових районах. Посилення спроб ворога захопити території призвели до вбивств та поранень цивільних, руйнування життєво важливої інфраструктури, припинення надання основних послуг і нових хвиль переміщення.
Попри те, що люди літнього віку становлять лише 25% населення України, вони особливо постраждали через російську війну, адже становлять значну частину тих, хто досі проживає у прифронтових населених пунктах.
У 2025 році в Україні на 120% зросла кількість жертв через використання військами рф дронів малої дальності порівняно з роком раніше. Через це загинули 577 цивільних і ще понад 3 тисячі отримали поранення.
В ООН також зафіксували значне збільшення використання далекобійної зброї росією з червня 2025 року. Внаслідок таких атак по всій території країни загинуло 682 людини, а ще майже 4,5 тисячі отримали поранення. Ці показники на 65% вищі, ніж у 2024 році.
Найсмертоноснішим ударом рф стала атака по Тернополю 19 листопада. Тоді через влучання в багатоповерхівку загинуло щонайменше 38 людей, зокрема восьмеро дітей. Принаймні 99 мешканців будинку отримали поранення, серед них – 17 дітей.
Того дня десять сімей втратили щонайменше двох членів родини, встановили в ООН.
31 липня у Києві через російську атаку загинуло найбільше людей від початку повномасштабного вторгнення. Масований удар забрав життя 32 цивільних, зокрема п'ятьох дітей. 170 киян отримали поранення.
В ООН відзначили, що у жовтні 2025 року росія відновила масштабні скоординовані удари по енергетичних об'єктах. Одеська область була одним із регіонів, який у грудні постраждав від таких нападів найбільше.
"Різке збільшення кількості атак на великі відстані та нападів на енергетичну інфраструктуру означає, що наслідки війни цивільні відчувають далеко за лінією фронту.
За умови падіння температури до -15°C, перебоїв з електроенергією, водопостачанням та опаленням цивільне населення наражається на підвищений ризик по всій країні", – вважають у HRMMU.
Натомість рф заявляє, що у 2025 році внаслідок нападів Сил оборони України в росії загинули 253 цивільних, ще 1872 людей отримали поранення. Однак в ООН не змогли перевірити ці дані.
У 2025 році в Україні зафіксували майже пів мільйона смертей. На одну новонароджену дитину припадало троє померлих людей.
Загалом торік в Україні померло 485,3 тисячі людей. У порівнянні з 2024-м, смертність незначно зменшилася – на 2%.
Водночас на світ за рік з'явилося всього 168,8 тисячі малюків. Таким чином на одного новонародженого припадало троє померлих.
Найбільше смертей зафіксували у:
- Дніпропетровській області (52,6 тисячі);
- Києві (36,3 тисячі);
- Харківській області (34,7 тисячі);
- Львівській області (31,5 тисячі);
- Одеській області (31,3 тисячі).
Проте динаміка не всюди однакова. Наприклад, на Полтавщині та Рівненщині смертей поменшало на 4%.
Водночас у 6 регіонах кількість померлих зросла. Найбільше – у Києві, де показник збільшився на 2%. Зростання смертності також зафіксували у Чернівецькій (+1,6%), Черкаській (+1%), Івано-Франківській (+0,9%), Тернопільській (+0,6%) та Львівській (+0,4%) областях.
Нагадаємо, торік на підконтрольних Україні територіях народилося майже 169 тисяч дітей. Найбільше – у Києві (понад 19 тисяч), Львівській (15,8 тисячі) та Дніпропетровській (12,7 тисячі) областях.
З початком року в Україні запрацювали нові санкції за порушення трудового законодавства. Вони зросли через підвищенням мінімальної зарплати до 8 647 гривень. Тому відтепер штраф за одного працівника без трудового договору становитиме 86 470 гривень. Про це попереджає ДПС.
За повторне порушення протягом двох років сума штрафу за кожного працівника зросте до 259 410 гривень.
За затримку виплати зарплати понад місяць передбачено штраф у розмірі 25 941 гривня.
Штраф за ігнорування доплат за нічні, вихідні та святкові дні становитиме 17 294 гривні за кожного працівника.
За порушення прав мобілізованих працівників передбачено штраф у розмірі 34 588 гривень.
За дрібні порушення трудових норм, що не відповідають зазначеним вище випадкам, стягнення становитиме 8 647 гривень за кожен випадок.
Роботодавці мають можливість зменшити суму штрафу, сплативши 50% від його величини протягом 10 банківських днів з моменту накладення штрафу.
Геннадію Труханову 21 січня змінили запобіжний захід у справі про службову недбалість, в результаті якої 30 вересня загинули дев'ять осіб: його звільнили з-під домашнього арешту під особисте зобов'язання. Про рішення Печерського суду столиці «Думської» повідомив адвокат ексмера Олександр Лисак.
Прокурори, за словами захисника, вже готують апеляцію на це рішення.
Нагадаємо, 31 жовтня 2025 року Труханова посадили під цілодобовий домашній арешт і зобов'язали носити електронний браслет, здати паспорт для виїзду з країни і відмічатися у слідчого.
Підозри у цій справі отримали дев'ять осіб. Крім Труханова, серед них ексзаступники міського голови Анна Позднякова і Валерій Силін, яких суд відправив під нічний домашній арешт, директор КП «Міські дороги» Вадим Тодійчук і директор департаменту міського господарства Леонід Гребенюк.
Нагадаємо: 14 жовтня 2025 року президент Володимир Зеленський анулював українське громадянство Геннадія Труханова і розпорядився створити міську військову адміністрацію.