Депутати Одеської міськради звернулися до Міністерства культури з проханням створити орган управління об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Історичний центр Одеси" на базі муніципалітету. Про таке рішення позачергової сесії Одеської місьради 10 квітня повідомляє Укрінформ.
Суть звернення полягала в тому, аби орган управління об'єктом спадщини був розташований та працював в Одесі, а замовником технічної документації стосовно пам'ятників архітектури була Одеська міська рада. Наразі орган управління ще не створений.
«Ми не просимо якнайскоріше створити орган управління ЮНЕСКО. Ми, як громада, готові оплатити розробку науково-технічної проєктної документації на історичний центр міста. Тому ми просимо, щоб на базі ОМР підтримати цей проєкт рішення, і щоб Мінкульт прийняв його за скороченою процедурою», - зазначила депутатка ОМР Світлана Осауленко.
Вона додала, що саме українська сторона повинна слідкувати за збереженням зони ЮНЕСКО, а практика створення органів управління об’єктами культурної спадщини на базі муніципалітетів розповсюджена у багатьох країнах світу.
«За» проголосували 34 депутати, двоє утрималися.
В Одеській гімназії № 26 відкрився музей, присвяченого видатній американській співачці українського походження Квітці Цісик, повідомили в Одеській мерії. Подія відбулася напередодні дня її народження, який відзначався 4 квітня. В музеї представлені декілька десятків фото співачки, афіші, література, буклети з концерті.
Одним з ініціаторів відкриття музею став американський продюсер, Алекс Гутмахер, засновник Українсько-Американського Благодійного проєкту «Незабутня Квітка», який раніше співпрацював з самою Квіткою Цісик, а тепер повертає її культурну спадщину додому в Україну.
Квітка Цісик стала символом того, що українська ідентичність не має кордонів — вона живе в серці, культурі та пам’яті. Відкриття музею стало результатом спільної командної роботи в межах проєкту Odesa ID – ініціативи, спрямованої на утвердження сучасного українського обличчя Одеси як міста, що говорить українською, співає українською та впевнено заявляє про свою культурну ідентичність у світі.
Довідково.
Українка Квітка Цісик народилася і все життя прожила у США. Її голосом захоплювався весь американський шоу-бізнес. Із нею працювали Майкл Джексон, Вітні Г'юстон та інші світові зірки.
Батько Квітки Цісик був львівським скрипалем. Її бабуся, дідусь, мама жили у Львові до 1944 року. Родина була знаною інтелігенцією у місті. Втікаючи від окупації та радянської влади, у 1949 році опинилися у США. Співачка народилася вже у Нью-Йорку в 1953 році.
Повне ім’я співачки – Квітослава. Рідні і близькі її називали Квіткою. А популярність у США вона здобула під артистичним псевдо – Кейсі – поєднання перших літер імені та прізвища – Kvitka Cisuk.
У 1978 році пісня «Ти осяюєш моє життя», яку виконала Квітка Цісик в однойменному фільмі, отримала «Оскар» і «Золотий глобус». Пісня також була номінована на «Греммі» у категорії «Пісня року». Цісик виконала у фільмі всі жіночі партії, втім, через конфлікт з режисером фільму її прізвище вирізали із титрів.
У 1992 році лікарі повідомили Квітці про діагноз – рак молочної залози. Відміряли їй кілька місяців життя, які тривали сім років. Квітка померла у 1998 році у Манхеттені, не доживши п’ять днів до свого 45-річчя.
7 квітня в Одесі побував голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України Олег Наливайко. У редакції газети «Вечірня Одеса» він зустрівся з керівниками друкованих видань, представниками активу НСЖУ та репортерами Одеси. Мова йшла про долю друкованих медіа в Одесі й Україні.
Олег Наливайко зазначив, що цього року Держкомтелерадіо повернули функцію опіки над друкованою пресою (із 2019-го ця відповідальність лежала на Мінкульті). І зараз очолюваний ним комітет готує програму підтримки місцевих друкованих медіа з бюджетним фінансуванням.
«Тут у пріоритеті — прифронтові регіони, але Одеса, безумовно, має бути одним із лідерів одержання такої підтримки», — зауважив він.
Бо й справді, Одещина — це вже давно не тил у звичному розумінні. Ракетно-дронові удари, пошкоджені приміщення редакцій, як-от нещодавній приліт по «Суспільному.Одеса», перебої з електроенергією, постійна фізична і психологічна напруга — усе це наші щоденні реалії.
За словами Олега Наливайка, важливою частиною допомоги локальним медіа можуть стати і гранти. Цим питанням теж опікується Держтелерадіо.
Під час розмови редактор «Чорноморських новин», член правління НСЖУ Іван Мельник, зокрема, зауважив:
«Програма підтримки вкрай потрібна. І вона вже сьогодні запізніла, бо багато газет закрилися, люди залишилися без місцевої інформації, а професійні журналісти — без роботи. Багатьом колегам довелося перепрофільовуватися, шукати роботу в інших сферах. Так, сьогодні більшість українців віддають перевагу швидкій і простій інформації з інтернету, тоді як саме друковані медіа відповідають за кожне опубліковане слово, оскільки воно, зафіксоване на папері, навіки залишається свідченням подій, які ми переживаємо. Звісно, газети не можуть конкурувати з інтернетом у подачі новин, а тому віддають перевагу аналітичним матеріалам, які дають читачеві можливість порівнювати, думати, робити власні висновки».
Керівник інформаційного агентства «Центр Медіа» (видання «Одеське життя» та «На пенсії») Геннадій Чабанов зазначив:
«Газета сьогодні — це дорога річ, а більшість читачів — люди поважного віку. Із передплати «Укрпошта» забирає за рік до 60 відсотків. Сьогодні це шість-сім гривень за доставку одного примірника. Це великі гроші. Можна робити дотацію через «Укрпошту», тобто компенсувати їй ціну доставки. Тоді ми зможемо поставити нижчу ціну за газету, і її передплачуватиме більше людей».
На запитання журналіста Михайла Штекеля, чи доцільно в епоху інтернету фінансувати друк газет, Олег Наливайко відповів так:
«За опитуваннями, друковану пресу читають до 5% людей, а це означає, що ми маємо підтримувати і друковану пресу, і її читачів. Наведу приклад. Була ситуація, коли ми вже приблизно розуміли, що військові от-от звільнять Ізюм, і ми розуміли, яка критична ситуація там буде після деокупації. Ні телевізійна, ні інтернет-сфера не могли забезпечити людей інформацією. Тоді ми вийшли в Ізюмі з газетою, яку зверстали у Львові. Військові розповідали, що найефективнішим джерелом інформації тоді стала саме газета».
Свої думки і пропозиції на зустрічі висловлювали також редактор газети «Вечірня Одеса» Олег Суслов, його заступниця Дора Дукова, секретар НСЖУ Віктор Весілик та інші.
Олег Наливайко, як секретар НСЖУ, на прохання очільника спілки Сергія Томіленко, доставив в Одесу чотири бронежилети з шоломами для одеських журналістів. Спорядження отримане Центрами журналістської солідарності НСЖУ від партнерів у МЗС Німеччини. Ці комплекти не закріплюються за кимось конкретно, а надаються у форматі безкоштовного прокату — щоб колеги могли брати їх, коли їдуть на складні зйомки або працюють у небезпечних умовах. Опікуватиметься цим новий осередок НСЖУ в Одесі.
Фото Олега ВЛАДИМИРСЬКОГО.
В Одесі створять Морський центр досліджень Чорного моря. Про це в інтерв’ю виданню «Інтерфакс-Україна» розповів заступник міністра освіти Денис Курбатов. За його словами, відомство готує запуск Морського центру досліджень, який стане національною платформою для вивчення Чорного моря та Світового океану. Базою для нього має стати Одеса.
«Зараз маємо ситуацію, коли через окупацію Криму, Азовського і частково Чорноморського узбережжя ми втратили багато наукових установ, які займалися науковими проблемами морів. Залишилися лише інститут в Одесі та, безумовно, Національний антарктичний науковий центр. Проте фактично дослідженнями морів в Україні ніхто серйозно не займається. Ми розпочали створення єдиного національного дослідницького морського центру, подібного до тих, що існують у Данії чи Німеччині», — зазначив Денис Курбатов.
Планується об’єднати Національний антарктичний науковий центр та Український науковий центр екології моря в Одесі, а також долучити інші профільні установи.
«Паралельно шукаємо фінансування, і з наступного року центр має запрацювати як національна платформа для досліджень Чорного, Середземного моря та Світового океану. Звісно, для цього потрібні ресурси, але морями потрібно серйозно займатися», – додав урядовець.
Денис Курбатов також повідомив, що в Українського центру екології моря є сучасне дослідницьке судно, яке після ремонту стане базою для роботи майбутнього центру.
Окрім цього, МОН готує запуск Агенції прикладних досліджень, яка має об’єднати бізнес і науку.
«Це перший конкурс державного-приватного партнерства в R&D, де ми будемо збирати запити технологічного бізнесу. Бізнес формуватиме технічні завдання, держава забезпечить співфінансування, а вчені працюватимуть над конкретними проєктами, потрібними ринку», — пояснив заступник міністра.
За його словами, на фінансування десяти таких проєктів вже передбачено 100 млн грн. Нормативну базу для створення агенції планують підготувати у квітні, а вже з травня розпочнеться відбір команди.
Уряд України спрямував 718 мільйонів гривень на розвиток транспортного сполучення південно-західної Одещини з Молдовою та сусідніми регіонами. Про це повідомляє Мінрозвитку громад та територій України.
Гроші підуть на розбудову альтернативних шляхів, які мають забезпечити безперервний рух вантажів і пасажирів навіть у разі пошкодження ключових об’єктів. У пріоритеті — підвищення логістичної стійкості регіону та підтримка економічних процесів.
Особливий акцент зроблено на районі Маяків, де наприкінці минулого року був пошкоджений міст. Тут планують створити додаткові транспортні рішення, щоб знизити ризики для критичної інфраструктури та уникнути транспортних заторів у майбутньому.
У профільному міністерстві зазначають, що в умовах регулярних атак на мости, порти та залізницю країна потребує резервних маршрутів, які дозволять швидко перенаправляти потоки.
Також у межах цього рішення передбачено будівництво нового мосту на міжнародному пункті пропуску «Ямпіль – Косеуць» у Вінницькій області. Це має розширити можливості автомобільного сполучення між Україною та Молдовою.
Очікується, що реалізація проєкту посилить зв’язок із портами Дунайського регіону та зробить транспортну систему півдня більш гнучкою і витривалою.