6 грудня, у день святого Миколая, головна ялинка Одеси запалила свої вогні на Грецькій площі, давши старт новорічним святам. Як повідомляють медіа, на відміну від минулих років, День Святого Миколая пройшов з розмахом. Грецька площа стала епіцентром народних гулянь, організованих мерією.
На самій площі можна було пригоститися глінтвейном, святковими пряниками, прикупити хендмейд-прикраси на ялинку і покататися на каруселі. На напівкруглий будинок Торічеллі (колишній Будинок Книги – Ред.) спроєктували світлове шоу.
Решту туристичного центру також прикрасили до свята. На ліхтарях змонтували невеликі світлодіодні прикраси у вигляді візерунків і ялинок. На Дерибасівській розмістили янголят в кольорах національного прапора, в міському саду – композицію у вигляді цифр прийдешнього 2026 року.
За словами директора КП «Одесміськсвітло» Олександра Прокопця – це ще не вся святкова ілюмінація. На головній вулиці міста до Нового року засяє величезний кристал, що колись стояв біля Приморських (Потьомкінських) сходів. Повернуть після відновлення і величезний світловий куб у вигляді подарунка, який кілька років тому істотно пошкодили вандали.
Ще одним подарунком до Дня Святого Миколая став прикрашений електротранспорт. 6 грудня він курсував безкоштовно, а дітям дарували солодощі.
А 25 грудня на Грецькій площі відкриється новорічний ярмарок, де одеситів будуть годувати стравами з ресторанів і розважати виступами артистів. Вона працюватиме до 2 січня, а розважати відвідувачів буде, зокрема, студія «Квартал 95».
Таке рішення було прийнято під час зустрічі голови МВА Сергія Лисака з представниками кількох ресторанів. За словами ресторатлора Сави Лібкіна, чиновники запропонували взяти участь, а бізнес гаряче підтримав.
Цю інформацію підтвердила і заступник голови міської військової адміністрації Ольга Лозова.
«Центром свят стане Грецька площа: новорічна ялинка, Резиденція добра, різдвяна реконструкція, головна сцена і ярмарок. На Дерибасівській встановлять світлові інсталяції ангелів, які символізуватимуть захисників України», — зазначила вона.
Святкування розпочалося з концерту-вистави «Новорічна Одіссея Святого Миколая», який відбувся 6 грудня. 13 грудня біля Оперного театру зніматимуть одеську версію «Щедрика».
24 грудня відбудеться великий святковий концерт за участю дитячих та військових колективів. У програмі світлове шоу, «Вертеп» від авторів Українського театру.
25 грудня о 14:00 стартує різдвяна хода-колядування в центрі міста. Вертепи, творчі колективи та всі охочі зможуть одягнути костюми, взяти атрибути і приєднатися до дійства.
Про програму у новорічну ніч наразі повідомлень немає.
Путін погрожує…
Володимир путіна пригрозив відрізати Україні доступ до моря у відповідь на атаки дронів на танкери російського «тіньового флоту» в Чорному морі.
«Якщо атаки на танкери продовжуватимуться, ми розглянемо можливість заходів у відповідь щодо суден країн, які допомагають Україні здійснювати ці піратські дії. Росія розширить удари по українських портах і суднах, що заходять у ці порти», – заявив він.
28 листопада танкери «Кайрос» та «Вірат» (ходять під прапором Гамбії) майже одночасно зазнали атак морських дронів. У момент атаки «Кайрос» перебував за 28 морських миль від узбережжя Туреччини, «Вірат» – за 38 миль. Наступного дня українські ЗМІ з посиланням на джерело в Службі безпеки України написали, що це була спецоперація СБУ, проведена за допомогою модернізованих дронів. Джерело заявило, що атаковані танкери «могли перевозити нафту майже на 70 мільйонів доларів і допомагали Кремлю обходити міжнародні санкції».
Вранці 2 грудня Туреччина повідомила, що танкер «Мідволга 2», який прямував із росії до Грузії з вантажем соняшникової олії, повідомив, що зазнав нападу в Чорному морі за 80 миль від узбережжя Туреччини.
СБУ категорично заперечує свою причетність до цього нападу.
На думку експертів, погрози кремлівського лідера атакувати танкери "країн, які допомагають Україні" стосуються у першу чергу судновласників Туреччини та Греції. Більшу частину рейсів до українських портів здійснюють судна під прапорами цих країн.
Портам пропонують долучатися до створення приватних ППО
Росія продовжує здійснювати атаки на українські порти. Останнім часом особливо дістається дунайським гаваням. Нещодавно від влучання у Ізмаїлі загорівся танкер-газовоз. Суттєвих пошкоджень вчергове зазнала інфраструктура поромного комплексу «Орлівка».
Своєю чергою Україна завдає ударів по чорноморських портах рф, намагаючись обмежити експорт нафти країною-агресором. Недавно українські розвідники і військові навіть пошкодили морськими дронами два підсанкційні танкери, задіяні у транспортування російськоі нафти. На що російський диктатор путін вже встиг полякати ударами «у відповідь».
Зважаючи на це, питання посилення захисту припортової інфраструктури залишається вкрай актуальним. На цьому тлі уряд вирішив дозволити стратегічним підприємствам, у тому числі і транспортної галузі, формувати свої підрозділи протиповітряної оборони.
Як повідомляє Центр транспортних стратегій, Кабмін ухвалив експериментальний порядок, який дає змогу залучати підприємства до формування груп протиповітряної оборони. За словами міністра оборони України Дениса Шмигаля, насамперед до проекту можуть долучитися підприємства, які працюють у таких стратегічних сферах, як енергетика, зв’язок, транспорт тощо.
Їм дадуть змогу закуповувати або отримувати засоби ППО за рішенням військового командування або через погоджені Міноборони процедури постачання. Групи ППО діятимуть виключно за командами військового командування у межах єдиної системи управління Повітряних сил. Керівники таких груп працюватимуть у цифровій системі управління ППО.
У Міністерстві оборони зазначили, що участь у проекті відкрита також для підприємств, «які мають необхідні ресурси та дотримуються вимог безпеки».
Зацікавлені підприємства мають подати звернення з інформацією про ресурси та склад майбутньої групи. Міноборони перевірить відповідність вимогам безпеки й видасть дозвіл на створення групи.
Далі підприємство діє в системі управління Повітряних Сил – отримує завдання, координується та звітує за результатами.
Між тим, у Одеській ОВА запевнили, що у області вже визначено перелік підприємств, «які підпадають під нові правила». Тож, вони отримають можливість закуповувати та встановлювати засоби протиповітряної оборони після проходження відповідних процедур погодження з Міноборони та Генеральним штабом ЗСУ.
Міністерство культури України повідомило, що 4 грудня до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом внесли ще 19 українських об'єктів культурної спадщини.
В Одесі до цього переліку увійшли:
- Музей західного і східного мистецтва,
- Національний художній музей,
- Національна наукова бібліотека,
- Приморські (Потьомкінські) сходи,
- будівля Кірхи (Церква Святого Павла).
Також у списку Аккерманська фортеця у Білгород-Дністровському.
Довідково.
Посилений захист – це механізм міжнародного захисту культурної спадщини, передбачений Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Щоб отримати цей статус, об’єкти мають відповідати трьом ключовим критеріям:
• вони є культурною спадщиною, що має величезне значення для людства;
• вони охороняються завдяки прийняттю на національному рівні належних правових та адміністративних заходів, що визнають їхню виняткову культурну й історичну цінність і забезпечують захист на найвищому рівні;
• вони не використовуються для військових цілей або прикриття військових об’єктів і Сторона, яка здійснює контроль над культурними цінностями, зробила заяву на підтвердження того, що вони не використовуватимуться подібним чином.
Культурні цінності, внесені до Міжнародного списку під посиленим захистом, користуються найвищим рівнем охорони згідно з Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Порушення їхнього «імунітету» вважається грубим порушенням Другого протоколу, серйозним міжнародним злочином та тягне за собою подвійну відповідальність – як держав, так і осіб.
Всього наразі цей перелік в Україні налічує 46 позицій.
Український парламент 3 грудня ухвалив урядовий законопроект №14120, який позбавляє російську мову захисту, передбаченого Європейською хартією регіональних або меншинних мов. Про це повідомила державна мовна омбудсменка Олена Івановська, яка привітала рішення парламентарів.
Резолюцію, яка по суті пропонувала оновити український переклад Статуту, підтримали 264 члени Верховної Ради.
«Це рішення, на яке країна чекала роками. Парламент ухвалив правильний переклад Європейської хартії: російська та неіснуюча «молдавська» мови більше не перелічені в ратифікованому законі як мови, що потребують спеціального захисту», – сказала омбудсменка.
При цьому Хартія і надалі охоплює всі мови, які вона раніше захищала, включаючи урумчінську, кримськогрецьку, ромську, чеську, кримськотатарську, караїмську та їдиш, які, на думку Олени Івановської, дійсно потребують підтримки.
Уповноважена з питань державної мови нагадала, що Конституційний Суд ще у 2021 році зобов’язав державні органи прийняти правильний переклад Хартії, та подякував усім, хто брав
На початку 2026 року на Одещині розпочне роботу підприємство з виробництва харчової та технічної солі ПП "Куяльницький", повідомляє "Укрінформ".
Підприємство з виробництва харчової та технічної солі будує ТОВ "Чорноморський солезавод". У проєкт вклали 2,8 мільйона доларів США, залучених через державну програму "5-7-9%", говориться у повідомленні.
"Будівництво солезаводу розпочалося у 2024 році й зараз вже перебуває на завершальному етапі. Підприємство має розпочати роботу у січні 2026 року. За попередніми підрахунками, тут вироблятимуть 15 тисяч тонн солі за місяць", – повідомляє інформагентство.
"За допомогою фахівців з "Артемсолі" та турецької компанії SALT PLUS ми створюємо перший в Україні завод з виробництва солі в промислових масштабах, який буде використовувати інноваційні комплексні технології", – розповів співзасновник підприємства Віталій Руденко.
Виробник має намір покрити понад 50% потреб ринку солі України, говориться у повідомленні.