Голова Одеської райради Віталій Барвіненко заявив 15 грудня, що складає повноваження голови районної ради та депутата цього зібрання. Барвіненко додав, що рівно п'ять років тому він зайняв своє крісло.
«Я обирався на п'ятирічний термін, як того вимагає закон і Конституція. Обирався в умовах, коли місцеве самоврядування мало вагу в державі… На жаль, за останні роки, в тому числі під приводом і прикриттям війни, державна влада фактично знищила місцеве самоврядування, свідомо прикриваючись необхідністю боротьби з агресором, бажанням забрати кошти, повноваження, ділити особисто і без будь-яких незрозумілих для них принципів субсидіарності, вручну, все, до чого ця сама влада дотягнеться», — написав Барвіненко.
Він заявив, що не хоче легітимізувати те, що зараз відбувається в країні, «своєю участю в різних форумах, конгресах, публічних обговореннях, як посадова особа, створюючи видимість як для зовнішніх спостерігачів, так і для наших громадян, що нібито місцеве самоврядування є, і до нього прислухаються».
За словами Барвіненка, його подальшим напрямком буде публічна діяльність і робота з міжнародними партнерами.
Одеса достроково погасила кредит у 623 млн гривень, який брала в серпні поточного року через касовий розрив в бюджеті. Про це повідомив Олексій Потапський, депутат ОМР, голова Постійної комісії з питань планування, бюджету і фінансів.
За його словами з зазначеної суми було використано близько 100 млн гривень, за що Одеський бюджет сплатив 891 тисяч гривень.
При цьому 291 млн гривень, який закладали в бюджет на 2026 рік, як суму для погашення зазначеної позики, “вивільнився”. Це дало змогу спрямувати ці гроші в резервний фонд і закласти доходи бюджету на майбутній рік на рівні 16,4 млрд гривень.
Одеська міська рада на сесії 12 грудня ухвалила бюджет міста. Він склав рекордні 16,4 млрд гривень. Це на 2,5 мільярди більше, ніж у 2025-му році.
У першу чергу бюджетом фінансуються: безпека та підтримка Сил оборони, фінансування критичної інфраструктури, соціальний захист мешканців міста та стабільна робота міських служб.
На потреби військових та захист інфраструктури передбачили 500 мільйонів гривень.
На реалізацію міських цільових програм спрямують 6,37 мільярда гривень.
Також у бюджеті враховані витрати на підтримку комунальних підприємств, зокрема:
- 535 млн грн — для КП «теплопостачання міста Одеса»;
- 193,4 млн грн — для КП «Агентство програм розвитку Одеси»;
- 118,8 млн грн — на виконання гарантійних зобов’язань за інфраструктурними проєктами
- «Розвиток міської інфраструктури в Україні» «закритий та відкритий компоненти» у сумі 96,8 млн гривень;
- «Міський громадський транспорт України» (підпроєкт «Магістральний трамвайний маршрут прямого сполучення «Північ-Південь») у сумі
17,8 млн гривень;
- на придбання нових електробусів для міста 4,2 млн гривень.
Під час підготовки бюджетних запитів на 2026-2028 роки головними розпорядниками бюджетних коштів враховано кліматичні та гендерні аспекти.
Для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проєкту бюджету, визначено резервний фонд у проєкті бюджету на 2026 рік у розмірі 2 289 344 200 гривень.
Рішення набирає чинності з 1 січня 2026 року.
Близько півтора мільярда гривень збирається виділити Японія на реконструкцію аварійного Іванівського шляхопроводу в Одесі Фінансування очікується у 2026 році, а почати будівництво в мерії обіцяють вже у 2027-му, повідомив глава департаменту економічного розвитку Одеської міськради Андрій Розов.
В ексклюзивному коментарі «Думській» чиновник зазначив, що реалізація проєкту буде повністю контролюватися японським державним агентством міжнародного співробітництва (JICA). А механізм роботи він порівняв з програмами ЄБРР і Європейського інвестиційного банку, коли закупівлі відбуваються тільки за міжнародними стандартами через власні департаменти фінансових інститутів.
«Проєкт не просто фінансується Японією — він буде здійснюватися і реалізовуватися японськими компаніями. Всі тендерні процедури проведе виключно JICA. Одеса цих коштів взагалі не побачить — вони проходять між японськими міністерствами та агентством», — підкреслив Розов.
Коментуючи суму проєкт, глава департаменту пояснює, що згадані 1,7 млрд грн є приблизними та базуються на старій концепції 2019–2020 років. Фактична вартість стане відома тільки після проведення нового етапу проєктування, який також куруватиме японська сторона.
При цьому майбутній міст буде принципово відрізнятися від того, що розробляли українські проєктувальники кілька років тому. Спочатку передбачався класичний залізобетонний шляхопровід, проте японці запропонували повністю сталеву конструкцію.
«Японці пропонують зробити не залізобетонний, а сталевий міст, — каже Розов. — Таких у нас практично немає. Його термін служби — 100 років, і єдине обслуговування, яке йому потрібно, — одне грамотне фарбування раз на 50 років. Ми навіть просили японську сторону включити це фарбування до переліку робіт».
За його словами, основні елементи майбутнього мосту будуть вироблятися безпосередньо в Японії, після чого їх доставлять в Україну. Монтаж виконає компанія, яку обере японська сторона в міжнародному тендері.
Довідково.
Іванівський шляхопровід, побудований у 1967 році, був визнаний аварійним ще до повномасштабної війни. Одеська мерія у 2021 році погодила його реконструкцію і видала містобудівні умови на проведення робіт.
У червні 2022 року було підписано договір про капітальний ремонт так званої Овідіопольської Дуги (дороги в обхід) на суму 161 млн грн.
Планувалося, що шляхопровід подовжать у бік Овідіопольської дороги, а під ним розширять проїзд і організують круговий рух. Всього хотіли замінити 16 тисяч квадратних метрів дорожнього покриття. Техзавдання передбачало, крім іншого, облаштування тротуарів і велодоріжки.
У січні 2025 року договір на реконструкцію Іванівського шляхопроводу вартістю 1,6 млрд грн визнали недійсним. Як випливає з рішення Господарського суду, в бюджеті Одеси спочатку не було такої суми, а в поданій на тендер документації один з лідерів «Великого Будівництва» компанія «Автомагістраль-Південь» подала неправдиву інформацію.
РФ терміново активізує роботу у Придністров'ї. Там посилюють мобілізацію та викликають резервістів до військових формувань, а на складах розконсервовують озброєння. Це робиться для того, щоб відволікти ресурси України на зростання загрози від цього російського анклаву. Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на джерело у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України.
Також у Придністров’ї розгорнули виробництво БпЛА і центри навчання операторів дронів.
Активні заходи, які реалізовує кремль, спрямовані на посилення російської присутності у регіоні, який рф використовує для дестабілізації ситуації у Молдові та створенні точки напруги на кордоні з українськими південними областями. Ризик проникнення диверсійних груп на територію України зростає.
Видання пише, що для реалізації своїх намірів Москва перекидає у Придністров’я агентів спецслужб, на яких лежить завдання посилити кризові явища, сіяти хаос шляхом інформаційних операцій, вчиняти провокації, проводити диверсійну роботу.
Нагадаємо, що Албанія, Боснія і Герцеговина, Ісландія, Ліхтенштейн, Чорногорія, Північна Македонія, Норвегія, Сербія та Україна приєдналися до обмежувальних заходів, затверджених Євросоюзом проти керівництва Придністровського регіону Молдови.