Комплекси з десятьма камерами розпізнавання облич водіїв і пасажирів на суму 12 мільйонів гривень купить Одеська мерія. Відповідний договір із київською компанією укладає КУ «Центр-077», повідомляє «Думська».
Згідно з тендерною документацією, опублікованою на платформі Prozorro, за ці гроші місто отримає п'ять комплексів розпізнавання облич водіїв і пасажирів. Системи розраховані на цілодобову роботу на вулиці та стійкі до перепадів температури.
Зібрані дані будуть оброблятися в рамках міської cloud-платформи відеоспостереження та передаватимуться до моніторингових центрів, зокрема до обласного управління Нацполіції. Тендер також передбачає поставку інтелектуального сервера відеоаналітики з ліцензіями — для розпізнавання облич, аналізу поведінки людей і транспорту, а також зберігання відеоданих.
З мерією вже погоджено шість локацій — переважно це перехрестя на в'їздах у місто:
• вулиця 28-ї бригади — проспект Князя Володимира Великого;
• вулиця Хімічна — Київське шосе;
• вулиця Центральний аеропорт — Овідіопольська дорога;
• вулиця Нескучна — Тираспольське шосе;
• проспект Князя Ярослава Мудрого — проспект Небесної Сотні;
•вулиця Семена Палія — — Південна дорога.
Нові камери зможуть розпізнавати обличчя водіїв і пасажирів, номерні знаки, тип і колір автомобіля, фіксувати транспорт без номерів. Також передбачена фіксація порушень — рух забороненою смугою, проїзд у забороненому напрямку або смугою громадського транспорту, непристебнутий пасок безпеки та використання мобільного телефону за кермом.
У мерії повідомили, що встановити камери планують уже 2026 року, а переможця тендера вже визначили. Єдиним учасником стала київська компанія «Інженірінг-Аналітика».
Першу бавовну на Одещині посіяли у 2024 році. На початку експерименту у декількох локаціях регіону на ділянках від 0,1 до 2,5 гектарів висадили п'ять сортів бавовнику з Німеччини, США та Туреччини та у жовтні більш ніж половина коробочок на всіх ділянках розкрилися. Вирощена бавовна виявилася придатною для використання у виробництві нітроцелюлози для пороху. Цього року аграрії досліджували нові сорти та засіяли більші площі, бо на це їм держава надала субсидії.
Італійське видання RSI взяло інтерв’ю у директора Українського інституту експертизи сортів рослин.
Минулий рік був досить успішним: він показав, що бавовна може вирощуватися, давати адекватні врожаї та, в принципі, досягати рівнів, порівнянних із середніми врожайностями інших країн, – пояснює директор Українського інституту експертизи сортів Сергій Мельник.
Мельник наголошує, що бавовна має численні способи використання: від військової форми до пороху, а також у харчовій промисловості, кормах для тварин та виробництві гранул.
Зараз метою є аналіз даних 2025 року, продовження проєкту на третій, а потім запуск промислового виробництва. Випробування тривають в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.
Кінцевим результатом експерименту повинно стати 10 тисяч гектарів оброблюваних під вирощування бавовнику земель. Це дозволить розгорнути промислове виробництво, зменшити залежність від імпорту та відродити сільську економіку.
У Національному природному парку «Куяльницький» розпочали подачу морської води до лиману. Щорічні роботи проводять у холодний період, аби не допустити падіння рівня води та руйнування природної рівноваги водойми.
Морська вода надходить з боку Чорного моря через інженерні комунікації, збудовані спеціально для регулювання рівня лиману. Цей механізм застосовується не вперше й уже став постійною практикою збереження водойми.
Куяльницький лиман належить до замкнених водойм, які критично залежать від кількості опадів. За відсутності підживлення він стрімко міліє, що загрожує як екосистемі, так і втраті лікувального потенціалу.
Подача солоної води дозволяє стабілізувати гідрологічний режим та створити умови для формування природних грязей.
Підтримка рівня води безпосередньо впливає на збереження мікрофлори, від якої залежить склад лікувальних відкладень. Також це має значення для птахів і рослин, що населяють територію національного парку.
Куяльницькі грязі є природним ресурсом, цінність якого визнається на міжнародному рівні, а регулярна подача морської води – єдиний спосіб уберегти лиман від деградації, наголошують екологи.
Розпустити проросійську громадську організацію «Родина» одеського екснардепа-втікача Ігоря Маркова, що переховується у рф, вирішив окружний адмінсуд. Нещодавно він задовольнив позов регіонального управління Міністерства юстиції, повідомляє «Думська».
Майно об'єднання, його кошти та інші активи, якщо такі є, звернуть у дохід держави.
Відомство зазначило, що отримало лист із СБУ, в якому обґрунтовується антиукраїнський характер діяльності «Родини», самого Ігоря Маркова та співзасновника організації, бойовика і колишнього депутата облради Вадима Савенка на прізвисько «Сват», який із 2014 року воював на боці так званої «днр».
Відзначається, що ці діячі фігурують у низці кримінальних проваджень, відкритих за статтями про державну зраду, виправдання агресії, пропаганду війни, тероризм і посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.
Однойменну партію «Родина», яку до 2020 року очолював Марков, політик продав. Вона якимось чином пройшла перереєстрацію, змінила юридичну адресу на дніпровську і зараз іменується Партією Сергія Суханова. Суханов — місцевий підприємець, колишній депутат Дніпровської міськради.
Контейнерний термінал у Чорноморську можуть передати в концесію в першому перший кварталі наступного року. Про це в інтервʼю Forbes Ukraine розповіла заступниця міністра розвитку громад та територій Альона Шкрум.
Конкурс планують оголосити до кінця року. Після цього компанії матимуть два місяці на подачу заявок. Таким чином, реалістичний термін завершення відбору — перший квартал наступного року, а фінальне підписання концесійної угоди відбудеться пізніше.
На відміну від довоєнних концесій у Херсоні та Ольвії, у цьому проєкті застосовують механізм конкурентного діалогу.
"У межах діалогу компанії можуть пропонувати якісь інші цікаві підпроєкти – скажімо, внески в область/громаду, будівництво дороги. Це дає значно ширші можливості", — сказала Шкрум.
Термінал обробляв до 50% контейнерного потоку країни — близько 540 тис. TEU на рік. Потужності занепадають і потребують значних вкладень, але інтерес інвесторів залишається високим, запевнила вона. За її словами, на весняному роуд-шоу в Польщі про готовність заходити в проєкт заявили більш ніж 40 компаній з чотирьох континентів.
Інвестор отримає можливість управляти контейнерним терміналом на умовах 40-річної концесії. За оцінками, вона може забезпечити до $1 млрд надходжень до бюджету.
Шкрум наголосила, що претендентів із російським капіталом, портами в рф чи іншими зв'язками з росією не розглядатимуть.
Кандидати мають відповідати низці вимог: реальний досвід управління терміналами, щонайменше $50 млн доступних інвестицій, гарантія збереження майже тисячі робочих місць протягом перших п'яти років та здатність наростити перевалку до мінімум 250 тис. TEU протягом перших трьох років після підписання угоди.