Скажу одразу, що цей текст є і буде максимально суб’єктивним.

Більшість дорослих та досвічених користувачів соцмереж та серйозних новинних порталів ставляться до “витівок”, як вони кажуть, ШІ з великою недовірою – принаймні в Україні.
Викладачі вишів поділилися на дві когорти: експериментатори, які шукають застосування інноваціям, хоч і іронізують з приводу всеохопності та всюдисущості технологій, а інші (консерватори) ледь не демонізують алгоритми.
Між тим у світі частка нових професій, які з ШІ мають тісний та успішний контакт, невпинно зростає.
Що заважає нам повірити в прогрес?
Ні, це не комплекс меншовартості. Більшість українських публічних інтелектуалів уже подолала його.
Ми читаємо “Справу Стуса” та “Невідоме Розстріляне Відродження” на зручних диванах лобі-залів готелей та радіємо, що ті репресовані та упосліджені – це не ми.
За кордоном, під час нечастих відряджень, ми шукаємо своїх Капітанів Бладів, Холденів Колфілдів та родину Ругонів, і знову-таки іронізуємо. Іронізуємо, критикуємо замість просто насолоджуватись та жити.
Про роль ШІ
Яким же має бути конструктивне сприйняття штучного інтелекту? Ким він дійсно може стати для нас?
Учнем, провідником та партнером.
Не кидаймо читати фізичні книги! Вкрай важливо жити в епіцентрі подій, не забуваючи про античні та просвітницькі чесноти. Ясність розуму дають книги, ті, які ми читаємо уважно й неквапливо.
Для цілеспрямованих людей техніки мнемоніки та швидкочитання також є неймовірно важливими.
Швидкочитання – це спосіб надолужити пропущене або перевершити інших у розпізнаванні фактів.
Втім, в Україні значна частка фахівців ставиться до ідеї тренувати мнемонічні якості школярів та дошкільнят скептично. Чому? Бо це нібито може підірвати авторитет вчителя та дисципліну в класі. Ще дехто каже, що це завелике навантаження.
Насправді ж у державних школах уніфікація думок, цінностей та вчинків стала класикою жанру, і навпаки, олімпіадники, школярі з артистичним або спортивним даром – це також клопіт.
Діти відчувають це інстинктивно, зчитуючи позіхання втомлених педагогів та їхню високу фонову тривожність. Дехто на тлі постійного дискурсу про фінансування освітніх проєктів, хабів, ініціатив може навіть втомитися, але батькам варто зрозуміти, що це тимчасово. Дітей в усі часи не травмувала надмірна увага до них. Їх травмували тільки недовіра та неповага до них, і це вже позакласове та позаетнічне явище.
Яку мораль, які цінності формує та ростить у собі учень, який цікавиться швидкочитанням?
Мораль та настанови успішної людини, ділової людини, переможця численних конкурсів, яскравої та самостійної особистості. Самостійної та особисто відповідальної за свої академічні результати.
Чому тоді реформована НУШ після 2010 р. взагалі не ставить акцент на швидкочитанні?
На чиї дослідження спирається МОН у бажанні винести за лапки багаторічну й славетну традицію “Малих Академій Наук”, квізів (тестів на загальну ерудицію на базі іншомовних джерел) та й шкільних олімпіад, врешті-решт? Від олімпіади один крок до пільгового вступу екстерном, але ж попередні рішення МОН, які датовані серединою 2000-х, про екстернат як форму навчання бодай побіжно згадують.
Маємо певні переваги: тепер вже не так актуальні батьківські збори (у певних школах вони заважають навіть відмінникам, і це важливо проговорювати). Так, і тепер все якось інакше, але школярі тепер стверджують, що не так вже й зручно постійно “сидіти в ЗУМі”. Швидке читання фізичних книг на різні теми – це саме те, що формує цікавість до освіти, самоосвіти, стратегічного планування, життєрадісного та гармонійного існування в суспільстві.
Ментальна математика також вкрай важлива. Втім, до неї у мене самої навіть на карантині руки не дійшли. Я займалась гімнастикою, танцями під Youtube, вчила європейську каліграфію та основи геральдики.
“Екстравертам важко зосередитись, а тут ще ШІ?”
Зараз розглянемо це твердження.
Я звикла ставити до себе високі вимоги. Мені неприємно, коли хтось скептично ставиться до мого способу життя, називаючи його “поверховим”, адже з моєї точки зору все не так, і тут раптом ШІ… Та це манна небесна! Він допомагає краще планувати події, зустрічі, більше встигати.
Він (ШІ) може тактовно вказати на помилки або неточності під час верифікації даних.
Одне уточнення – якщо ваш досвід користування пошуковими машинами не є нульовим.
Екстраверт може поставити собі в планувальнику задач нагадування штибу “повернутися до справ”, і вже простіше працювати на фрілансі.
Можна створити опис товару або винаходу, якого поки що немає, але ШІ зможе його “уявити” разом з вами.
Можна говорити з ним, якщо друзі далеко (але важливо “не перегодовувати” його даними).
Ще він непогано обробляє статистику та великі дані, але у кого? У тих, хто в принципі має уявлення про вибірки, соціологію, масштабування тощо.
ШІ та творчість
Музика. Як він пише пісні?
Це вже менше нагадує перші спроби “нейронок” щось писати.
Чула декілька десятків пісень, які обробив ШІ.
У мене з піснями така ситуація – не знаю нот, але пишу тексти самостійно. Постійно шукаю акомпаніаторів та сесійних музикантів. Викладач вокалу, дуже знана та шанована людина, пробував навчити за 3 місяці, але з місця ми з ним тоді так і не зрушили. Кумедна ситуація – діапазон голосу розширюється, але самі ноти перед очима геть не тотожні до шумерського клинопису. Тоді, у 20 років, були і вільний час, і мотивація. Був навіть подив: як працюють моє мислення та свідомість, що підхопити прості слова різними мовами на слух можу, а от на ноти дивлюсь як на китайську грамоту? Вони досі поки що мною не “розкодовані”, але поезія моя автентична, як і есеї на різні теми. Писати тексти самостійно – це справа честі.
Радію, що я все ще не в декреті. В такому випадку тоді доводилося б шукати рецепти смаколиків та інших продуктів для нового покоління. Для мене, як і для багатьох міленніалів, родина – це дві рідні душі, які розуміють одна одну, поважають цінності, мрії, плани, простір і не б’ють глеки.
Повернімося до ролі ШІ в освіті. Він, як не дивно, непогано оцінює глибину знань.
Він може опрацьовувати великі дані щодо збуту товарів та послуг. Може побудувати правильний маршрут для доставки товарів. Може “філософувати” на певному рівні.
Якщо раптом хтось у яскраво-емоційному стані спробує щось набрати у віконечко GPT-2, то статися може щось дивовижне – він якимось чином “навчився” гасити гнів користувача.
GPT-3 та GPT-4 я не випробовувала, бо надто захопилася тим аспектом ШІ, який є одним з найбільш критикованих та епатажних – малюнками, дизайном, ілюстраціями. Не здивуюся, якщо мої слова викличуть неймовірний резонанс та море критики саме тому що я обговорюю застарілу модель.
І тут він “квітне”. У мене розквітнув.
З ним можна не перейматися “криворукістю” – 3D він малює просто фантастично.
Розпізнає обличчя, створює фільтри, максимально синтезує неповторність із традиційністю, видає розкішний, як на неживу сутність, результат.
Чи становить він реальну загрозу для художників та фотографів?
В основному, ні. Принаймні у великих містах.
Чи “харвестить” він (збирає персональні дані) мешканців маленьких міст та смт на нашій планеті? Ось тут ризики не виключені, адже топографія й топонімія в онлайн-середовищі нелінійні.
Якщо художник звик до зміни форматів, ШІ підкаже, як оживити весь доробок та створити новий цикл.
Так само вдало, як він створює реалістичні плани тренувань для поціновувачів спортзалів, так цей віддалений помічник і “асистує” режисерам, сценаристам, художникам отримати нові формати, відтінки, сюжети робіт (або їхній привабливий хаос!). Це не означає відриватися від суспільства і не працювати в команді. Це не скасовує необхідності постійно підвищувати кваліфікацію та розвивати soft skills, тобто комунікативні та управлінські навички.
Користувачі мереж спершу реагують на малюнки. Рішення читати чи не читати текст приходить дещо згодом.
Про екологію використання генеративних моделей ШІ
Інколи ми, представники підвиду Ηοmo Digitalis, самі собі заважаємо стати більш орієнтованими на правду замість постправди. Саме тому читання фізичних книг необхідне.
Другий пункт – працювати з різними платформами та експериментувати з мобільними застосунками для самоосвіти. Потім, якщо є можливість, звертатися до експертів по коментарі в обраній галузі.
Зібравши все докупи, застосовувати алгоритми та моделі, які пропонує ШІ. Отримавши результат, підняти до себе вимоги, але робити це поступово. Радіти та винагороджувати себе. Заохочувати команду однодумців.
ШІ, цінності та настрій
Найкраще штучний інтелект працює в руках тих користувачів, які звикли обробляти великі масиви даних. ШІ для багатьох критиків та нігілістів є чудовою нагодою “перезавантажити” ставлення до життя. Він якимось чином подає дані та розставляє акценти так, що можна посміхнутися.
При тому, що я не математикиня, хотілося все одно якось навіть ейфорично злітати в піднебесся: “Виявляється, можу!” – якщо з ним.
Виявляється, що від руки малювати необов’язково.
Він допомагає дизайнити прикраси.
Він допомагає обробляти обгортки книг.
Він не кричить і не гримає!
Він долає стереотипи
Він дарує гарний настрій!
Отже, мені б хотілося продовжити експеримент, не втрачаючи реальні та вагомі досягнення та реальних одгодумців та лрузів.
Подяка за консультації:
LITS (Lviv IT School), 2015;
“Вєда” – приватна школа в Одесі, 2021, 2025;
Coursera – online;
Britannica Encyclopedia – online.
А також книгарням “Старого Лева”, “Є” та “Vivat”
Марина ЧИЯНОВА.
© Maryna Tchianova (Марина Чиянова)
————————————————————————-
Maryna Tchianova – a writer, journalist, poet, art expert
A keen discoverer/cocreator of various theories.
Positions in the media – copywriter, fact checker.
In art – songwriter, dramatist.
⃰
Марина Чиянова – письменниця, журналістка, поетеса, мистецтвознавиця
Завзята відкривачка/співавторка різних теорій.
Посади в медіа – копірайтерка, фактчекерка.
У мистецтві – авторка пісень, драматургиня.