З 12 по 19 липня 2025 року в Одесі проходив Тиждень французької культури— цикл мистецьких і пізнавальних подій, присвячених культурній дипломатії та дружбі між Одесою та Францією. Програма тижня об’єднала концерти, виставки, літературні читання, творчі зустрічі, музичні перформанси та святковий фестиваль під відкритим небом.
Захід було організовано за підтримки Департаменту міжнародного співробітництва, культури та маркетингу ОМР у партнерстві з Alliance Française Odessa, KGroup Music Art Promo та Одеським муніципальним театром ім. О. Саліка.
Спливає час, але є те, що лишається незмінним: особлива роль Франції в житті Одеси. Йдеться і про засновників міста, його основних правителів (Дюк де Рішельє, скажімо), і про провідних архітекторів (Федір Коклен, Жан-Франсуа Тома де Томон, Луї Ланжерон), і про численних авторів, які творили французькою, живучи в Одесі. Відомий письменник Андрій Євса, який прожив більшу частину життя в Одесі, перекладав німецьких поетів, був ознайомлений також із культурою Франції. Луї Олександр Андро де Ланжерон у вільний від служби час писав вірші французькою мовою, і вони були доволі якісними.
Є в Одесі й особливі школи, в яких французька мова в фокусі та є предметом, яким викладається більшість предметів. Це славетна гімназія № 10. Її випускники потім або вступають на філологічні факультети вишів в Україні, або ведуть справи з франкомовними партнерами. Більшість випускників зазначають, що викладання в цій гімназії є винятково якісним.
Некомерційна організація ´Alliance Francaise’ – це більше ніж просто курси мови. Занурення в культуру тут є поступовим, яскравим і завжди доречним. Випускники курсів з легкістю та радо застосовують отримані знання.
Експонати на французьку тематику були і є неповторною рисою Музею приватних колекцій ім. О.Блещунова.
Так, у XIX ст. більшість аристократів, які жили в Одесі, володіли французькою на надвисокому рівні, розмовляли та листувались нею. Отже, легким поглядом до антикварного віяла або люстерка можна торкнутися такої піднесеної європейської старовини.
Повернімося в наш час. Україна та Франція мають конструктивні білатеральні дипломатичні відносини. Студенти неодноразово поверталися з мовно-культурних стажувань з палкими очима та посмішкою радості й захоплення. Не менш важливим є те, що в середині 2000-х рр. декілька разів саме аматорські театральні трупи факультету РГФ ОНУ ім. І. І. Мечникова посідали почесні місця або були номіновані на славнозвісному фестивалі молодих та експериментальних театрів у м. Авіньон.
Можна вивчати мову та культуру Франції роками, але як забути її кухню? Вона надзвичайна, і в найкращих ресторанах та кафе її елементи органічно вписані в неповторне меню.
Молодіжна окраса Одеси – “Театр на Чайній” у своєму репертуарі донедавна мав спектаклі за мотивами французьких авторів. Цей театр відомий своєю щирістю, якісною грою акторів та відкритістю колективу до експериментів.
Царина кіно безмежна, і ось вже вкотре на Одеському міському кінофестивалі демонструють і популярні, і артхаусні кінострічки. Так само артхаус-кіно донедавна демонстрували і під час “Французької весни” – ці фільми просто вражали якістю зйомок та складністю сюжетів.
Повернімося до свята. Воно було просто вражаючим, адже включало в себе і промови організаторів, і танцювальні номери від юних одеситів та одеситок, і показ мод, і розкішні голоси українських вокалістів. Пролунали пісні, які асоціюються в наших містян з Францією: від урочистої “Марсельєзи” – офіційного гімну Франції, через романтичні вокалізи Наташі Cен – П’єр та Шарля Азнавура, через пронизливу ‘Je t’aime’ Лари Фабіан до ритмічної ‘Femme Like U’ від K-Maro.
На інших локаціях проходили виставки фотографій та живопису. Те, що для багатьох є актуальним – скромна виставка книг у Міському Саду, фотозона для всіх бажаючих та невичерпна винахідливість ведучих свята. Саме завдяки ним гості почувалися легко та невимушено, були радісними та бадьорими.
Такий інтерес до фрацузької культури, мистецтв та прогресу варто підтримувати постійно, адже тільки в єднанні на базі спільних цінностей і полягає шлях до процвітання та добробуту.
Особливо бажаною для багатьох одеситів є співпраця між україномовними авторами та видавцями Франції, а для акторів та музикантів – яскраві та невпинні гастролі.
Ми чекаємо на подальші свята й сподіваємось на нові сторінки в цій епічній історії про дружбу, красу та знання!
Марина Чиянова,
журналіст, драматург і критик українського мистецтва.
