або Як редакціям побудувати ділові стосунки з «Укрпоштою»
Ніхто не сумнівається в тому, що до різкого падіння тиражів друкованих медіа безпосередньо причетна «Укрпошта», яка просто перестала доставляти газети передплатникам. Це знову засвідчив «круглий стіл» редакторів за участю генерального директора «Укрпошти» Ігоря Смілянського «Практичні питання регулювання та співрегулювання друкованих медіа». Як для мене, підсумок зустрічі з очільником «Укрпошти» образно висловив редактор з Чернігова Сергій Народенко словами:
– Важка справа торгуватися зі Смілянським… Нічого не виторгував…
І так, погодьтесь, вже не перший рік. Бо, може, ми не вміємо торгуватися?
На чому побудована риторика редакторів у стосунках з «Укрпоштою»? Ми завжди просимо: просимо поліпшити доставку газет і просило організувати передплату; просимо не підвищувати тарифи на доставку; просимо не закривати відділення зв’язку в селах; просимо зважити, що газета товар особливий і при його доставці не можна виходити лише з суто ринкових міркувань. І ще багато-багато чого просимо, замість того щоб нарешті укласти з «Укрпоштою» реальний договір про її реальні послуги і колективно вимагати його суворого дотримання.
Так, у нас сьогодні є договір з «Укрпоштою». Але він написаний п. Смілянським в інтересах свого відомства і з глибоким переконанням, що редакції нікуди не дінуться. При цьому суто транспортно-експедиційні послуги «Укрпошти» Смілянський зумів у договорі поставити не то щоб нарівні, а навіть значно вище зусиль редакцій газет, які об’єктивно є важливою ланкою національної інформаційної безпеки. За нинішнім договором журналісти – рядові помічники пошти в інформаційній сфері, яка диктує редакціям свої умови. Вона виставляє себе «стражем порядку» у медійній сфері, вдається навіть до прямих заборон редакціям що їм писати, що розміщати в газеті. А ще - вперто перебирає на себе функції своєрідного регулятора стосунків медіа і читача, диктує свої умови, кого і на яких умовах буде передплачувати, коли проводити передплату і як, коли віддавати редакціям кошти за передплату, встановлює свої, зручні саме для неї, графіки доставки газет. Коли ж сама масово порушує ці графіки доставки, ніколи не несе відповідальності за це і ні разу не вибачилася перед читачами і редакціцями.
На останньому «круглому столі» з редакторами директор «Укрпошти» визнавав збої, але обіцяв їх усунути. І знову малював гарні плани. Зокрема, говорив, що у відомстві створюють комп’ютерну базу передплатників і будуть телефоном пропонувати їм поновити передплату. Деякі озвучені пропозиції Ігоря Смілянського навіть лякають: з наступного року «Укрпошта» хоче повертатиме передплатникам кошти за недоставлені примірники друкованої преси раніше, ніж передплатник встигне їм поскаржитися. А яку суму будуть повертати, за рахунок чиїх коштів, за якою методикою буде пораховано збитки редакцій за недоставлену до читача інтелектуальну працю журналістів? А погроза вимагати від редакцій компенсації за «спарені» випуски – то взагалі відвертий рекет, про який треба писати заяву в поліцію.
І як вишенька на торті – традиційне підвищення тарифів на доставку і оформлення передплати. Цього року на 25 відсотків.
А що редактори? Вони навіть про нові тарифи не сперечалися, всі хором запитували у п. Смілянського: коли пошта буде здійснювати адресну доставку передплачених видань?
У відповідь п. Смілянський відверто заявив: я чуда зробити не можу!
Зачекайте, але ж доставка передплатнику газети - це основа договору між редакціями і «Укрпоштою»! Якщо пошта не доставляє своєчасно газету передплатнику, то навіщо вона підписує про це договір?
От я й пропоную: давайте не чекати від Ігоря Смілянського чуда і вимагаймо від нього конкретної роботи, яку має передбачати новий договір між редакціями і «Укрпоштою», бо діючий треба взагалі викинути на смітник.
Концепція нового договору має базуватися на тому, що «Укрпошта» - лише доставляє передплатникам передплачені газети. Не більше, але й не менше. Вона має зважити свої можливості і в кожному конкретному випадку вирішувати: в яких населених пунктах вона зможе доставляти газети в поштову скриньку передплатника, в яких доставить її лише до контори територіальної громади, а будуть і такі населені пункти, куди пошта взагалі не буде заїжджати. Бо такі реалії! Але те, на що вона погодиться, має бути безумовно виконане, або їй доведеться платити великий штраф – і читачеві, і редакції.
А як з організацією передплати? Редакції мають зрозуміти, що то - їхня і лише їхня справа. Тому маємо самі займатися передплатою і передавати пошті заповнені передплатні карточки для організації доставки газети передплатникові, оплачувати рахунки пошти за реальні послуги з доставки. Звичайно, ніякої додаткової плати за оформлення редакційної передплати не може бути!
Сьогодні у цьому є не лише нагальна потреба, а й нові можливості. Особливо з урахуванням розвитку передплати через Інтернет, можливістю легко переказувати кошти з картки на картку. Тому треба насамперед розвивати редакційну передплату, формувати бази даних передплатників, постійно підтримувати контакт з людьми, робити електронні і телефонні розсилки-нагадування про передплату і пропонувати читачам свої послуги і допомогу. Скажімо, газета сама оформить за них передплату після одержання коштів на карточку редакції. Складно? Звичайно, і клопітно. Але чомусь може страхова компанія нагадувати мені про необхідність продовження терміну страхування автомобіля наперед за місяць-два? Так і ми повинні.
Частина редакцій будуть укладати з «Укрпоштою» окремий договір на організацію передплати через поштові відділення і через листонош. То за таке оформлення пошта вправі брати плату (на наступний рік названа сума 20 грн за один примірник). У зв’язку з цим геть відпадає потреба у випуску передплатних каталогів, за які з редакцій двічі на рік беруть майже по тисячі грн за індекс.
Отже, головний договір – на доставку газет. За ним редакції зобов’язуються передавати «Укрпошті» на доставку передплатникам лише офіційно зареєстровані видання. Більше ніяких умов! Кількість сторінок, здвоєний номер чи одинарний, формат і кольоровість, з рекламною вкладкою чи без – то справа редакції. Пошта визначає тариф доставки лише за двома параметрами: вага видання і умови доставки. З вагою все зрозуміло, а умови доставки – це ті зобов’язання, які пошта бере на себе з урахуванням конкретної ситуації. Якщо в містах і райцентрах чи навіть в окремих селах газети будуть доставлятися передплатникам додому – це одна плата. Якщо пересувні відділення доставлять газету лише до старостату чи в місцевий магазин – то інша ціна. Але кожен передплатник має знати, за яку доставку він заплатив пошті.
До речі, в тарифах на доставку обласних видань, які п. Смілянський вже другий рік ігнорує і самовільно встановлює суму, вартість вручення газети передплатнику - оброблення у відділенні зв’язку та доставка – становила 55-61 відсоток. Отже, кому сьогодні листоноші не приносять газету додому, треба повертати не менше 2,6 грн за кожен номер.
Звичайно, тариф на доставку газет – усі його конкретні варіанти – має бути економічно обгрунтованим, чесно порахованим і обнародуваним. Маючи такий тариф, «Укрпошта» може, наприклад, вирішити: зважаючи, що газета особливий товар, ми готові за рахунов своїх резервів знизити тариф, наприклад, на 5, 10, 20 відсотків. А маючи остаточний і реальний висновок «Укрпошти», редакції через НСЖУ можуть звертатися за цільовим грантом до держави і зарубіжних донорів і спільними зусиллями добитися зниження тарифу доставки для всіх газет і з мінімальним збитком для «Укрпошти».
Окреме питання – ануляція передплати. Ситуація сьогодні досить поширена, а може ще й ускладнюватися. Полягає вона в тому, що передплатник, якому не доставляють передплачену ним газету, вимагає від пошти повернути йому кошти (він їм платив – від них хоче й повернення). Пошта йому не відмовить, але поверне гроші за передплату за рахунок редакції та й ще візьме процент за послугу.
Щоб такого не ставалося, у договорі на передплату і в договорі на доставку треба прописати, що відмову від передплаченого видання передплатник вирішує виключно з редакцією. Якщо претензії передплатника будуть обгрунтовані, тоді редакція повертає йому кошти за передплату, а пошта – за доставку.
Такі мої пропозиції щодо стосунків редакцій, передплатників і пошти. Я свідомий того, що їх треба ще «пропрацювати», а в підсумку вони додадуть клопоту редакціям. Але, погодьтесь, ситуацію з «Укрпоштою» треба ставити на місце з урахуванням і реальних можливостей самої пошти, і задля інтересів читачів і редакцій. Виграти мають усі, а найперше – інформаційна безпека країни.
Йосип Бурчо,
головний редактор газети «Прес-кур’єр».
м. Одеса.
За весь час після прийняття закону «Про медіа» Нацрада з питань телебачення та радіомовлення зареєструвала 466 онлайн-медіа. Про це повідомив «Детектор медіа» з посиланням на заступника голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Валентина Коваля.
Серед зареєстрованих онлайн-медіа наразі є 19 телеграм-каналів. Окрім них, станом на 1 липня 2024 року Нацрада зареєструвала:
вебсайти — 263;
фейсбук-сторінки — 31;
ютуб-канали — 41;
акаунти в інстаграмі — 17;
в тіктоку — 6;
в мережі Х — 5;
у вотсапі — 2;
у вайбері — 1;
в лінкедіні — 1.
11 липня під час засідання Національної ради з питань телебачення та радіомовлення до раніше зареєстрованих онлайн-медіа додали ще 25 нових. Серед них — 8 вебсайтів, 5 публічних сторінок у соціальних мережах, 5 порталів новин, 2 інформаційно-аналітичних портали, 1 телеграм-канал і 1 канал у відеохостингу YouTube, 1 інтернет-видання, 1 інформаційний медіаблог та 1 портал.
16 липня набула чинності 25 стаття Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Ця стаття регламентує використання державної мови місцевими друкованими медіа. Про це повідомив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, пише «Українська правда».
"Сьогодні, на п’яту річницю закону, стартує восьма хвиля його впровадження – набуває чинності стаття 25, яка регламентує застосування державної мови місцевими друкованими медіа.
Тож Закон нарешті запрацював на повну силу, адже практично всі його норми діють в повному обсязі і є обов’язковими до виконання", – зазначив він.
Кремінь нагадав, що з липня 2019 року відбувалися сім хвиль поступового впровадження норм закону. Українська мова стала обов’язковою для більшості сфер: реклами, освіти, культури, обслуговування, транспорту, охорони здоров’я, книговидання та книгорозповсюдження тощо.
За словами омбудсмена, протягом п’яти років дії мовного закону спостерігається чітка тенденція до зростання рівня суспільної підтримки української мови та кардинальне збільшення її застосування у публічній сфері та приватному спілкуванні.
У коментарі "УП. Життя" мовний омбудсмен нагадав, що 16 липня 2022 року набула сили 27 норма закону, яка регулює українські інтернет-ресурси (вебсайти, сторінки в соцмережах, YouTube-, Viber-, Telegram-канали, мобільні застосунки тощо). Згідно з документом, вони повинні мати стартову сторінку та сторінки у соцмережах українською мовою.
4 липня із кандидатів, яких висунули друковані медіа, було сформовано робочу групу, яка надалі працюватиме над створенням органу спільного регулювання у цій сфері.
Членкиня і відповідальна секретарка Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Олена Ніцко підкреслила важливість створення органу співрегулювання для друкованих медіа, особливо в контексті нових викликів, з якими стикається галузь. Серед них − проблеми з доставкою преси, особливо на прифронтових територіях, та важлива роль друкованих видань у місцевостях з обмеженим доступом до інтернету та телебачення.
Оскільки було подано лише три заяви, які відповідали вимогам закону, рейтингового голосування не проводилось, і всі кандидати автоматично увійшли до складу робочої групи. Це, зокрема:
- Олена Вітер (ТОВ «Видавничий дім «Медіа ДК», журнал New Voice);
- Олександр Харченко (Видавнича компанія «Нова інформація», журнал «Країна»);
- Сергій Чернявський (ПП «Інформаційне агентство «Центр медіа», газета «Одеське життя»).
Робоча група повинна створити проєкт статуту, провести установчі збори та зареєструвати цей орган як громадську спілку в Міністерстві юстиції України упродовж 6 місяців з дати проведення першого засідання.
Катерина М’яснікова, виконавча директорка Національної асоціації медіа, поділилася досвідом створення органу співрегулювання та надала ряд практичних порад щодо його реєстрації.
«Орган спільного регулювання має дуже чіткі повноваження, вони визначені в законі. Розширення будь-яких цих повноважень призводить до того, що вас не ідентифікують як орган спільного регулювання», – зазначила вона.
Також порадила уникати «творчих» назв для органу співрегулювання, щоб полегшити процес реєстрації. Експертка запропонувала свою допомогу робочій групі, зокрема, надання зразків статутів уже зареєстрованих органів співрегулювання та консультації щодо уникнення потенційних проблем під час реєстрації.
Олена Ніцко запевнила, що Національна рада надаватиме необхідну організаційну підтримку у цьому процесі, зокрема, спираючись на досвід вже створених органів співрегулювання в аудіовізуальній, аудіальній сфері та сфері онлайн-медіа.
Пріоритетні напрямки діяльності Національної спілки журналістів України розглянув 27 червня розширений Пленум Правління НСЖУ. Серед головного – співпраця з Міністерством культури та інформаційної політики, Міністерством оборони, Збройними Силами України та всіма складовими Сил оборони.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко нагадав, що Спілка системно допомагає журналістам, які перебувають на військовій службі за мобілізацією, а також їхнім цивільним колегам, котрі допомагають кваліфіковано висвітлювати хід бойових дій на фронті.
У цьому контексті важливою є започаткована 6 червня, у День журналіста, ініціатива з нагородження Почесною відзнакою НСЖУ «Пресофіцери важливі» кращих представників військових структур зв’язків із громадськістю та пресофіцерів бригад за їхнє сприяння в організації роботи представників масмедіа безпосередньо в зоні проведення активних бойових дій. Також Сергій Томіленко зазначив, що робота з забезпечення пресофіцерів бойових бригад повнопривідними автомобілями від НСЖУ буде тривати.
Генеральний директор національного інформагентства «Укрінформ»,Секретар НСЖУ та в недавньому минулому полковник ЗСУ Сергій Череватий наголосив:
«Ми завжди солідарні з нашими колегами. Навіть у суперечливих питаннях безпеки намагаємося знайти порозуміння. Ця солідарність відчутна під час роботи з медійниками, які оперативно допомагають військовим вирішити серйозні питання. Такий професіоналізм напряму залежить від сповідування журналістських стандартів. Водночас, повинен зазначити, що все життя працював пліч-о-пліч із колегами з різних медіа. Мій досвід показує, що нема ніякої системної різниці між військовими і цивільними журналістами. Наприклад, наш колега Володимир Данилюк із цивільної журналістики долучився до армійських структур зв’язків з громадськістю і прекрасно справляється з цим напрямком. Також знаю багатьох медійників у погонах, які залишили військову службу та інтегрувалися в редакції. Так само і я прийшов у колектив, знаючи особливості виробничого процесу. Дуже прошу, аби таких колег підтримувало суспільство».
Водночас секретар НСЖУ Володимир Данилюк, який до мобілізації 24 лютого 2022 року був головним редактором «Волинської газети», а зараз виконує завдання за призначенням в Оперативному командуванні «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України та прибув у столицю у відрядження, закликав колег до ефективнішої та більш скоординованої роботи.
Наголосив, що, звичайно, в армії і навколо неї є чимало проблем, які треба показувати та вирішувати. Але за головної умови: створений інформаційний продукт буде враховувати точку зору офіційних представників Сил оборони і, звичайно, в підсумковому результаті повинен додавати наснаги особовому складові та цивільним у наближенні Перемоги над російськими агресорами. Про наших Героїв на фронті створено чимало патріотичних і мотивуючих відеорепортажів, радіопередач, написано чимало публікацій в електронних та друкованих ЗМІ, але цю роботу треба продовжувати та посилювати. Чутлива тема: мобілізація. Без поповнення віська особовим складом армія неможлива. Звичайно, в роботі деяких посадовців ТЦК та СП є певні порушення та зловживання, з ними треба боротися і з допомогою ЗМІ.
Але ще більш важливо при цьому не підривати патріотичний дух і мотиваційну складову військовослужбовців, не “сіяти зраду”, а й показувати справжніх героїв-фронтовиків, які зараз займаються безпосередньою комплектацією війська.
«Ми повинні наповнювати інформаційне поле матеріалами, які, по-перше, протидіятимуть ворожій дезінформації, а, по-друге, вселятимуть віру українського суспільства в нашу неминучу Перемогу над рашистськими окупантами. З допомогою всіх голів західноукраїнських осередків Спілки вже вдалося налагодити ефективну комунікацію як із редакційними колективами, так і пресслужбами обласних військових адміністрацій та місцевих рад. Важлива для Сухопутних військ ЗСУ почала поширюватися інтенсивніше. Утім, приклад новини пресофіцера 24 Окремої механізованої бригади імені Данила Галицького про перемогу одного з військовослужбовців у престижному конкурсі за серію фотографій із прифронтового міста Часів Яр на Донеччині (свого часу в складі одного з батальйонів Сил ТрО ЗСУ Володимир Данилюк теж виконував бойові завдання за призначенням на цьому напрямку, – ред.) буквально зараз підказує: подібну інформацію потрібно поширювати і в ЗМІ, які працюють на аудиторію Донеччини, і в центральних масмедіа! Тож роботи у нас всіх попереду дуже багато».
Конструктивні думки на цю тему також висловив очільник львівської облорганізації НСЖУ Ярослав Климович та інші учасники засідання.
Колеги-журналісти підтримали такі ініціативи, котрі будуть наповнюватися реальним змістом.
Інформаційна служба НСЖУ.
Фото Павла БАГМУТА та Наталії ФІБРІГ.
Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» закріплено можливість надання відстрочки від призову від військової служби на час мобілізації, внаслідок так званого «бронювання» працівників, директорів, кінцевих бенефіціарів підприємств, установ та організацій, що мають статус критично важливих, а також для працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Коментує юрист Даніл Сербін, IBC Legal Services.
Конкретні критерії та порядок, за якими здійснюється віднесення підприємств до категорії критично важливих, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» (далі – «Постанова №76»), що зі змінами та доповненнями діє на сьогоднішній день.
Відповідно до тексту Постанови №76, цей Порядок визначає механізм бронювання під час воєнного стану військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють або проходять службу:
- в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування;
- на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період;
- на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
- у спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, відповідно до укладених міжнародних договорів України.
Однією із останніх законодавчих новел є те, що відтепер військовозобов’язані особи, які відносяться до вищезазначених категорій, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.
Нагадаю, що раніше суттєвою перепоною для здійснення бронювання було те, що відповідні органи відмовляли у бронюванні військовозобов’язаних працівників, які мали так звані «дефіцитні військово-облікові спеціальності». Тобто нарешті ця перешкода усунута, шляхом внесення відповідних доповнень до тексту Постанови №76 і надалі забронювати можна буде в тому числі осіб офіцерського складу та осіб, що мають військово-облікові спеціальності, віднесені до категорії «дефіцитних».
Також однією із позитивних змін є вдвічі збільшений строк дії відстрочки від мобілізації у зв’язку з бронюванням, який відтепер становить 12 місяців, в порівнянні з 6-ма місяцями, на які відстрочка надавалась раніше.
Проте на жаль, до сих пір, скористатись функцією бронювання своїх співробітників мають можливість далеко не всі організації. Не беручи до уваги державні органи, інші спеціалізовані установи, органи місцевого самоврядування, та підприємства, що забезпечують потреби ЗСУ та інших військових формувань, для того, щоб редакція отримала можливість здійснювати бронювання працівників, вона має попередньо отримати статус «критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період».
Базово, критеріїв з використанням яких здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі – «Критерії»), як і раніше всього сім.
За загальним правилом, для того, щоб організація могла отримати статус «критично важливої», необхідним є відповідність щонайменше трьом критеріям. Попри це, окремі суб’єкти можуть отримати бажаний статус у разі відповідності всього двом критеріям.
Серед організацій, які можуть отримати статус критичності при відповідності двом критеріям, зокрема, наступні:
- підприємства, установи та організації, які провадять діяльність у сфері охорони здоров’я, ветеринарної медицини, освіти та науки, фізичної культури і спорту, соціального захисту (з включенням до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг) та належать до державної чи комунальної форми власності з включенням до Реєстру неприбуткових установ та організацій або утримуються за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, або надають населенню безоплатні послуги, необхідні для забезпечення життєдіяльності населення, на постійній основі;
- лінійні аудіовізуальні медіа, які здійснюють ефірне наземне багатоканальне (цифрове) телевізійне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, програмне наповнення якого складається переважно з інформаційних та/або інформаційно-аналітичних передач, або які залучені до системи оповіщення, та їх афілійовані особи, а також державні та комунальні заклади культури;
Двом критеріям, досягнення та виконання яких є простішим, в порівнянні з іншими, є критерії №5 – відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та №6 – розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб – працівників на підприємстві, в установі, організації за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р.
У випадку, якщо організація не відноситься до категорії суб’єктів, для яких є достатнім відповідність лише двом критеріям, рекомендуємо звернути увагу на третій критерій під номером (№) 4 – має важливе значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади.
Критерії, за якими здійснюється визначення підприємства, установи, організації, які мають важливе значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади, встановлюються органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, за сферою їх управління чи галуззю національної економіки або обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією (військовою адміністрацією у разі її утворення) з урахуванням потреб територіальної громади;
Тобто такі критерії затверджуються відповідними міністерствами, а також обласними військовими адміністраціями та Київською міською військовою адміністрацією.
Наразі кожним органом виконавчої влади та кожною військовою адміністрацією було затверджено свої критерії. Так, зокрема Міністерством культури та інформаційної політики України було затверджено відповідні критерії Наказом №106 від 10.03.2023 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0512-23#Text).
Київською міською військовою адміністрацією було затверджено критерії, за якими організації визначаються такими, що мають важливе значення для задоволення потреб територіальної громади міста Києва в особливий період, яких зі змінами та доповненнями наразі нараховується загалом 50 критеріїв. При цьому, одним із таких критеріїв є наступний – медіа (аудіовізуальні (електронні) засоби масової інформації) органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які висвітлюють інформацію про діяльність цих органів та метою діяльності яких є поширення суспільно важливої інформації в місті Києві.
Розпорядженням Харківської обласної військової адміністрації № 162 В від 24 квітня 2023 року було затверджено Критерії за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для задоволення потреб територіальних громад Харківської області. Так, серед зазначених критеріїв, міститься критерії під номером (№) 12 для підприємств, які провадять діяльність у сфері масових комунікацій. Так, якщо організація вказаної сфери відповідає всім визначеним в Розпорядженні критеріям, вона має всі шанси отримати статус критично важливої та здійснювати подальше бронювання військовозобов’язаних працівників.
При цьому, в Розпорядженні № 162 В Харківської ОВА міститься також застереження про те, що навіть у разі якщо підприємство не відповідає зазначеним критеріям, але є важливим для соціально-економічного розвитку відповідної територіальної громади, воно може бути визначено таким, що має важливе значення для задоволення потреб територіальних громад Харківської області, за обґрунтованим поданням з конкретним зазначенням відповідних показників.
Водночас, до прикладу Критерії Одеської, Дніпропетровської військових державних адміністрацій не містять положень, що дозволили б отримати статус критично важливого підприємства місцевим медіа, зареєстрованим на території таких територіальних громад.
Підсумовуючи, у випадку віднаходження серед Наказів та Розпоряджень бажаного третього критерія, за умови відповідності якому та двом іншим, зокрема, описаним вище, редакція медіа може мати всі шанси отримати статус критично важливої організації та відповідно в подальшому мати доступ до здійснення бронювання найцінніших військовозобов’язаних працівників.
На жаль, законодавець до сих пір не розробив належного механізму бронювання від призову під час мобілізації для працівників медіа та незалежних журналістів, внаслідок чого члени медіа суспільства мають нарівні з великими товаровиробниками та міжнародними компаніями з представництвами в Україні шукати шляхи виходу із ситуації, що звісно значно зменшує їхні шанси на успіх.
Національна спілка журналістів України продовжує закликати до створення та законодавчого закріплення процедури отримання відстрочки для військовозобов’язаних журналістів вітчизняних медіа, які попри війну та всі складні обставини, продовжують виконувати свої професійні функції та продовжують поширювати об’єктивну правду та незаангажовану інформацію.
Ми також закликаємо військові державні адміністрації всіх областей України внести зміни до відповідних розпоряджень, якими були затверджені Критерії таких ОВА, адже саме місцеві медіа, особливо на територіях невеликих громад, забезпечують інформування населення стосовно останніх новин та дозволяє місцевим мешканцям «тримати руку на пульсі» стосовно подій, що відбуваються.
Водночас нагадуємо, що для того, аби зрозуміти чи відповідає конкретна редакція затвердженим критеріям, в кожному окремому випадку, необхідно здійснити перевірку установчих документів медіа, документів бухгалтерського обліку та проаналізувати подані звітності. В цьому всім бажаючим зможуть допомогти професіонали гарячої лінії юридичної допомоги НСЖУ.
Даніл Сербін,
юрист IBC Legal Services.
Журналіст та головний редактор видання «Погляд з Одеси» («Взгляд из Одессы») Ігор Столяров раптово помер 17 червня. Про це повідомила інформаційна служба НСЖУ.
Ігор Столяров закінчив школу репортерів при газеті «Вечірня Одеса». Співпрацював, як кореспондент в Одесі, з Українською Незалежною Інформаційною Агенцією «Республіка». Понад десять років був кореспондентом «Радіо Свобода» в Одесі.
Раніше повідомлялося, що журналіст пережив інсульт та перебував у тяжкому стані.