“На фронті немає вузьких спеціалістів: ти один, і повинен надати бійцям максимально можливу допомогу!”, – переконана хірург Єлена з понад 20-річним досвідом роботи.
Червень, 2025 року.
Капітан медичної служби Єлена працювала в цивільному житті в медичній галузі. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення російських окупантів, одеситка в четвертому поколінні з власної ініціативи долучилася до Сил оборони. Зараз вона захищає Україну та рятує життя та здоров’я військовослужбовців в складі 141 Окремої механізованої бригади Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
Травень, 2022 року.
У цивільному житті військовослужбовиця працювала хірургом-урологом.
В перший день вторгнення зголосилася в армію:
“Я знала, куди йду, і для чого. І що робитиму. Але реальність виявилася зовсім іншою”.
А це було до війни…
У розмові з комунікаційниками з’єднання вона розповіла про те, як проходить її військова служба на посаді хірурга в стабілізаційному пункті одного з підрозділів. Хто воював у зоні бойових дій, той знає: якщо пораненого сюди доставили живим, то ймовірність порятунку його життя одразу збільшується в рази!
Адже стабілізаційний пункт – це той етап порятунку бійців, де надається вже перша медична допомога. Що відбувається раніше – це домедична, в якій задіяні або бойові медики, або й самі військовослужбовці. Зрозуміло, що люди без фахової медичної освіти роблять це так, як уміють, та ще й в екстремальних умовах. Тут за справу беруться кваліфіковані медики.
Найскладніше, коли в результаті реальної бойової обстановки можливість евакуювати пораненого виникає не одразу: за два, три дні, інколи навіть через тиждень. З досвіду служби на посаді Єлена каже, що був випадок, коли з передової бійця не могли забрати впродовж 10 діб… В нього, на щастя, поранення не було важким, і його вдалося врятувати.
Єлена з позивним “Gekata” (українською – “Геката”, у грецькій міфології одна з богинь), розповідає, що ушкодження в бійців бувають дуже різні: від хімічного отруєння невідомими речовинами (окупанти всупереч міжнародній забороні активно використовують боєприпаси з “хімією”!) до снарядів із фосфорною начинкою, що теж є грубим порушенням законів та звичаїв війни. Але переважна більшість поранень – контузії (акубаротравми) і вогнепальні та осколкові ураження.
Прийом пораненого.
“Немає найлегших чи найскладніших поранень та ушкоджень, – говорить капітан медичної служби. – І зазвичай це політравма. Якщо в цивільному житті, наприклад, внаслідок ДТП людина зазнає множинних ушкоджень, то в медзакладі викликають профільних спеціалістів, які кожен по своїй спеціалізації працюють в операційній. А на війні такого немає. Якщо ти хірург, то повинен одномоментно працювати на всіх цих ділянках, І в цьому полягає найголовніша складність: ти один, і повинен уміти все. Насамперед, швидко визначити, ураження якої саме частини тіла є загрозливим для життя пацієнта”.
Лікар-хірург переконана:
“Показухи на фронті немає. Всі хочуть вижити, і будуть робити для цього все можливе. Дуже часто ти навіть ще не встигла щось зробити як лікар, а просто подивитися в вічі: і людині стає легше навіть морально”.
До речі, корінна одеситка “Геката” дуже гарно спілкується українською мовою. Вона ще не заміжня. Її батьки не були медиками. Але бабусі що по батьковій лінії, що по материнській, працювали хірургами. Причому, татова мама була військовим хірургом і пройшла Другу світову війну, починаючи ще з “Фінської кампанії”…
Що мотивує Єлену насамперед?
“Відчуваю, що в мені тут є велика потреба. І це дуже сильна мотивація!”, – говорить військовий хірург.
Зрозуміло, якою б залізною не була воля молодої жінки, їй також потрібне психологічне та моральне перезавантаження. Тому завжди поруч із Єленою її пухнаста кицька Євра.
Євра завжди поруч.
Та найбільше досягнення капітана медичної служби – безмежна вдячність побратимів і посестер за порятунок їхніх життів!
Відділ зв’язків з громадськістю управління комунікацій Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ ЗС України.
Фото - Відділення комунікацій 141 ОМБр та з особистого архіву Єлени.
(Відео розмови з капітаном медичної служби: https://www.facebook.com/watch/?v=9537386929699924&rdid=xSp9iaQ8l3fZR33X)
(Детальніша інформація щодо умов проходження військової служби в 141 Окремій механізованій бригаді за тел. 0968138582).
Верховна Рада може найближчим часом розглянути законопроєкт, який поверне в Україну десятки тисяч моряків, дасть їм змогу офіційно працювати за професією та поповнить державний бюджет на мільярди гривень.
Йдеться про документ, який зареєструвала лідерка ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко. Законопроєкт передбачає автоматичну відстрочку від мобілізації для українських моряків, які працюють за контрактом, без необхідності індивідуальних рішень з боку військкоматів. Відстрочка оформлятиметься через кабінет Морської адміністрації та додаток «Дія», а всі дані фіксуватимуться в реєстрі військовозобов'язаних. Ключовим підтвердженням статусу моряка стануть паспорт, диплом, контракт і довідка про податки.
За словами голови одеської міської організації ВО «Батьківщина» Дмитра Жемана, законопроєкт стане кроком до легалізації морської галузі та відновлення справедливості:
«Цей закон не про пільги, а про справедливість і порядок. Моряки — це не проблема, це потенціал. Проблема — це коли держава не бачить своїх людей. Одеса — морська столиця України. І саме звідси має початися нове ставлення до тих, хто тримає курс не тільки в морі, а й у житті».
Сьогодні, за даними Адміністрації судноплавства, зі 150 тисяч українських моряків понад 50 тисяч перебувають за кордоном — часто вимушено, через неможливість перетнути кордон. Новий закон дасть їм право повернутися додому без ризику бути мобілізованими і продовжити працювати легально.
Крім того, документ пропонує запровадити особливий режим оподаткування доходів, отриманих від роботи на судні. Моряки зможуть добровільно обрати такий режим — через подання відповідної заяви. Податки нараховуватимуться не з фактичної зарплати, а на основі ставок ITF (Міжнародної федерації транспортників), залежно від посади та рангу.
Це рішення, на думку авторів ініціативи, дасть змогу не тільки вивести галузь із «тіні», а й поповнити державний бюджет на близько 8 мільярдів гривень щорічно.
Нових офіцерів Військово-морських сил, Морської охорони Держприкордонслужби та інших формувань Сил оборони випустив одеський інститут ВМС. Як повідомила пресслужба навчального закладу, урочиста церемонія відбулася в пункті тимчасової дислокації вишу.
Серед свіжоспечених лейтенантів — як юнаки, так і дівчата: корабельні штурмани та вахтові офіцери, артилеристи та ракетники, зокрема оператори протикорабельних ракетних комплексів «Нептун», мінери й торпедисти, радисти та фахівці з корабельної електроніки, водолази, керівники груп психологічної підтримки персоналу.
Командувач ВМС віцеадмірал Олексій Неїжпапа, який був присутній на випуску, закликав лейтенантів берегти своє життя і життя підлеглих.
Зі свого боку начальник інституту капітан першого рангу Максим Кіріакіді звернув увагу на те, що випускникам доведеться воювати в умовах справжньої революції у військово-морській справі, здійсненої українськими військовими моряками. За його словами, за три роки, що минули від початку повномасштабного вторгнення російської федерації, їм удалося фактично розгромити чорноморський флот супротивника і взяти під контроль північну частину Чорного моря.
Випускникам вручили погони, дипломи та офіцерські кортики, зачитали наказ Міністра оборони України про присвоєння їм первинних звань офіцерської ланки. Після цього вони склали урочисту присягу офіцера ВМС і попрощалися з бойовим прапором інституту. Завершилася церемонія традиційними ударами в корабельний дзвін-ринду. При цьому кожен офіцер голосно називав своє нове звання та прізвище.
Уперше найкращим випускником Інституту Військово-морських сил стала дівчина. А лейтенант, який пройшов підготовку у Військово-морській академії Італійської республіки (Ліворно), отримав італійський морський кортик із рук військового аташе цієї країни полковника Ігоря Торті.
До місць несення служби молоді офіцери вирушили уже наступного дня.
У Чорному морі зафіксували тетраодона сріблястого — надзвичайно отруйну інвазивну рибу. Вона має кумедний вигляд, роздувається, наче повітряна кулька, але насправді — це загроза для всього морського життя, рибальства і навіть людського здоров'я. Про це попереджає Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу.
Тетраодон сріблястий (Lagocephalus sceleratus), або риба-куля, потрапив до Чорного моря через Суецький канал. Родом він із тропічного Індо-Тихоокеанського регіону, але вже давно обживає Середземне море, а тепер — і наші води. Вперше поблизу українських берегів його помітили у 2014 році, однак зараз вид усе активніше поширюється.
Риба містить тетродотоксин — смертельно небезпечну отруту, яка паралізує нервову систему. Навіть незначна кількість токсину може призвести до летального результату, якщо її вжити в їжу. А ще тетраодон має потужні щелепи, якими може перегризати сітки та жилки, завдаючи шкоди рибалкам.
Цей хижак харчується молюсками, рибою та ракоподібними, витісняючи місцеві види й порушуючи баланс у морській екосистемі. Через зміни клімату та потепління води його ареал може ще більше розширитися, що несе серйозні ризики для біорізноманіття та малого рибальства.
Екоінспекція просить всіх, хто натрапить на незнайому рибу, зробити фото або відео, зафіксувати координати місця виявлення й повідомити про це відповідні органи. Це допоможе науковцям краще відстежити розповсюдження загрозливого виду.
26 червня на 84-му році життя помер колишній міський голова Одеси Руслан Боделан. Про це повідомивTelegram-канал голови Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера.
"Його життя було тісно пов’язане з історією Одеси - він обіймав відповідальні посади, був причетний до розвитку міста та регіону, залишив по собі помітний слід в адміністративному управлінні", - написав Кіпер.
Руслан Боделан народився 4 квітня 1942 року. Вищу освіту здобував у державному педагогічному інституті у місті Петропавлівськ, Казахської РСР, яку закінчив у 1968-му. Також навчався у Вищій партійній школі при Центральному комітеті Компартії України.
Розпочав свою політичну діяльність у 1960-х роках. З 1964 року перебував у лавах КПРС. У 1965 році обійняв посаду першого секретаря Кілійського райкому ЛКСМ України, а з 1970-го працював інструктором у відділі комсомольських організацій ЦК ЛКСМ України.
У 1973 році став першим секретарем Одеського обому комсомолу, а у 1979-му - першим секретарем Центрального райкому КПУ в місті Одеса.
З 27 грудня 1984 року обіймав посаду першого секретаря Одеського міськкому КПУ.
У період з березня 1990 по серпень 1991 року обіймав посаду першого секретаря Одеського обласного комітету Компартії України.
Від квітня 1990 до квітня 1998 року очолював Одеську обласну раду, а з 28 січня 1991 по березень 1992 року був головою виконавчого комітету Одеської обласної ради.
У грудні 1992 року став народним депутатом України І скликання, а у 1994-му - ІІ скликання.
З 11 липня 1995 року до 26 травня 1998 року очолював Одеську обласну державну адміністрацію.
У серпні 1998 року був обраний Одеським міським головою й обіймав цю посаду до квітня 2005 року.
26 квітня 2005 року проти Боделана порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем в інтересах третіх осіб, 5 травня того ж року він був оголошений у міжнародний розшук.
У тому ж 2005 році переїхав до Росії. Працював заступником начальника Санкт-Петербурзького міжнародного торгового порту.
У квітні 2010 року повернувся в Україну. У цьому ж році кримінальні справи стосовно Руслана Боделана були закриті. Останні роки жив в Одесі.
«Прес-кур’єр» висловлює щирі співчуття рідним і близьким покійного.
Церемонія прощання з Русланом Борисовичем відбудеться у неділю, 29 червня, в Одеському Спасо-Преображенському кафедральному соборі.