За словами Володимира Зеленського, путін не хоче закінчувати цю війну. Він вірить, що, доки він може воювати й домінувати над своїми сусідами, він залишається політично живим. Про це говорив Зеленський під час самміту «Україна – Південно-Східна Європа» і закликав європейських партнерів продовжувати оборонну підтримку України, зберігати єдність і стійкість до гібридних загроз, посилювати кіберзахист та розвивати співпрацю в галузі інфраструктури.
Ми тут, в Одесі, місті, яке росія хоче знищити, як знищила інші незліченні міста. Російські військові плани спрямовані на цей регіон, а потім на кордони з Молдовою та Румунією. Зараз нам потрібний захист. Але ще більше нам потрібні довгострокові гарантії, що це ніколи не повториться, – сказав Володимир Зеленський.
Він зазначив, що оборонна підтримка України потрібна для захисту від російських атак і для того, щоб росія відчула ціну війни на своїй території. Іншим важливим інструментом, за словами глави держави, є санкції, зокрема проти російських нафтових танкерів і фінансового сектору.
Окремо Володимир Зеленський акцентував на тому, що всі учасники саміту поділяють інтерес до розширення ЄС і міцності НАТО.
Цього року Україна потребує чіткого рішення щодо переговорних кластерів. Ми виконали всі умови. Блокування прогресу зараз лише марнує час для всієї Європи. Усі наші країни мають значення та заслуговують на справедливе розширення. Те саме стосується НАТО, – наголосив він.
11 червня в Одесі відбувся саміт «Україна — Південно-Східна Європа», у якому взяли участь президент Володимир Зеленський, а також офіційні представники та лідери країн Балканського регіону.
До Одеси на саміт приїхали: президент Румунії Нікушор Дан, президент Сербії Александар Вучич, президентка Молдови Майя Санду, премʼєр-міністр Болгарії Росен Желязков, премʼєр-міністр Хорватії Андрей Пленкович, премʼєр-міністр Греції Кірьякос Міцотакіс, спікерка парламенту Албанії Еліза Спіропалі, перший віцепремʼєр Північної Македонії Ізет Мехіті та міністерка закордонних справ Словенії Таня Файон.
Учасники Одеського саміту підтвердили європейські та євроатлантичні прагнення Києва та держав регіону.
Лідери України та європейських держав погодились із тим, що «членство в НАТО залишається найкращим варіантом безпеки для України з огляду на співвідношення витрат і результату».
«Ми підтверджуємо нашу підтримку євроатлантичних прагнень партнерів регіону. Ми підтримуємо Україну на її незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включно з членством у НАТО», – йдеться в декларації.
При цьому учасники саміту також погодились з тим, що ані росія, ні жодна інша держава поза НАТО «не має права вето на розширення Альянсу».
«Ми також повністю підтримуємо право України обирати власні механізми безпеки та самостійно визначати своє майбутнє без зовнішнього втручання», – зазначили лідери у декларації.
Учасники саміту також обговорили стійкість до гібридних загроз, зміцнення торговельних і транспортних мереж, енергетичну безпеку, розмінування, повоєнну відбудову, реабілітацію, оздоровлення та підтримку військовослужбовців, дітей і ветеранів.
Прем’єр Греції анонсував новий транспортний коридор з Одеси до ЄС через Болгарію та Румунію. Заплановано створення інфраструктурного маршруту від Александруполіса в Греції до Одеси.
Проєкт повинен охоплювати залізничні, електричні та газові мережі, сприяючи глибшій інтеграції України з ЄС.
Довідково.
Саміт Україна – Південно-Східна Європа відбувся вже вчетверте, але вперше – в Україні. Попередні заходи приймали Греція, Албанія та Хорватія. Цей формат був започаткований 2023 року для підтримки України та спільної протидії наслідкам російської агресії.
Масовану атаку дронів пережила Одеса в ніч на 10 червня. Ворог вдарив по пологовому будиноку і станції швидкої допомоги. Дісталося і житловим будинкам. За попередніми даними, ворог випустив по місту понад десять безпілотників.
Тривогу було оголошену о 00:38. Безпілотники летіли дуже швидко і напролом, без хитрих маневрів.
Внаслідок нічної атаки по Одесі дві людини загинули, ще дев'ятеро постраждали.
Також в результаті атаки пошкоджено адміністративну частину пологового будинку, пошкоджено житлові будинки, станцію екстреної медичної допомоги, приватну медичну клініку, спорткомплекс, зоопарк, будівлю залізничного вокзалу, а також автомобілі одеситів.
За словами директора пологового будинку №1 Ірини Головатюк-Юзефпольської, один із «шахедів» поцілив в адміністративний корпус.
«Щастя, що там нікого не було, корпус у нічний час не працює. Усі пацієнти і діти були в укритті. Воно в нас дуже гарне, там є операційна, дитяча реанімація і все необхідне. Усі вчасно спустилися. Ніхто не постраждав. Загалом у пологовому будинку під час атаки перебував 81 пацієнт і 22 дитини. Пологи були до вибуху і після, слава богу, під час атаки ніхто не народив», — розповіла керівниця медзакладу.
Вона зазначила, що в будівлі вибито близько 50 вікон і серйозно постраждала котельня.
Тієї ночі ракетного удару ворог завдав і по Одеській кіностудії. Внаслідок удару було знищено частину знімального комплексу, зокрема - декорації до фільму "Довженко".
Попри обстріл, охороні вдалося вчасно локалізувати пожежу та врятувати унікальні експонати, серед яких - костюми, реквізит і артефакти, пов’язані з 100-річною історією студії.
У рамках ювілейної XXV Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині» 7 червня у головному залі Одеської національної наукової бібліотеки відбувся меморіал пам’яті Євгена Олександровича Акимович, який пішов із життя у березні цього року.
Відомий вчений і викладач, письменник і публіцист, щирий патріот України і громадський діяч Євген Олександровича Акимович написав і видав (переважно власним коштом) півтора десятка історико-культурологічних і публіцистичних книг, неодноразово був лауреатом премій Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині», часто проводив публічні презентації своїх видань у бібліотеках Одеси.
Наприкінці 2023 року Євген Акимович у співавторстві з журналістом Йосипом Бурчо видали книгу «Діалоги про Україну», яка стала лауреатом конкурсу краща книга виставки-форуму-2024 у номінації художньо-літературних видань. А згодом вона здобула премію ім. Івана Франка в галузі інформаційної діяльності серед друкованих видань України, встановлену Кабінетом Міністрів.
На заході друзі, колеги і читачі говорити про творчістю Євген Акимович, про його громадську і викладацьку діяльність.
Головний редактор газети «Прес-кур’єр» Йосип Бурчо розповів про багаторічну співпрацю з Євгеном Олександровичем і відзначив головну особливість його творів – глибоку переконаність в історичній перемозі України у війні з кремлівськими окупантами.
Журналіст Володимир Павліченко говорив про активну громадянську позицію Євгена Акимовича, яка найперше проявилася у його творах.
Громадський діяч Микола Коваль згадав спільні поїздки з Євгеном Олександровичем та іншими одеськими рухівцями до Києва на Майдан.
Присутні на меморіалі мали змогу безкоштовно одержати у пам’ять про Євгена Акимовича його багаторічну працю «Книгу мудрості», що вийшла друком у 2020 році. У передмові автор написав, звертаючись до читатів: «Я намагаюсь познайомити вас з мудрими думками видатних людей, тому що ці чудові вислови є концентрованою мудрістю та найкоротшим шляхом до глибинного пізнання цього складного та вкрай суперечливого світу, до свободи людини – найвищої цінності гідних особистостей». Таку благородну місію просвітництва Євген Акимович виконував протягом усього свого життя.
Родзинкою ювілейної XXV Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині», що відбулася 6 – 8 червня, став щорічний конкурс «Краща книга виставки-форуму “Українська книга на Одещині” 2025», на який видавництва традиційно подають видання провідних авторів.
Редакційно-видавнича фірма «Прес-кур’єр» висунув на конкурс книгу Станіслава Стриженюка “Мир. Любов, Пам’ять», яка вийшла друком наприкінці 2024 року.
Свою нову збірку відомий український поет сформував із трьох частин.
У першій він зібрав твори, більшість яких написана вже під час повномасштабного вторгнення в Україну російських загарбників. Вони змальовують героїзм українського народу і сповнені щирої віри в Перемогу над ворогом.
Другу частину складає героїко-трагедійна епопея «Херсонес» про події 1941року на півдні України і в Криму.
Третю частину книги «Із загубленого зошита»складають вірші, написані автором ще у 1982 році. Але читачі ще раз можуть переконатися, що справжня поезія не підвладна часу.
За рішенням журі саме збірка Станіслава Стриженюка стала луреатом конкурсу «Краща книга виставки-форуму «Українська книга на Одещині» 2025» і здобула диплом у номінації «Сучасна українська поезія».
Вітаючи автора з черговою нагородою, хочемо нагадати читачам, що Станіслав Савович у березні відзначив своє 94-річчя. А збірка «Мир. Любов, Пам’ять» побачили світ завдяки підтримці з Одеського обласного бюджету видань кращих зразків українською мовою літератури місцевих авторів. Весь тираж передано в Одеську обласну наукову бібліотеку ім. Грушевського на поповнення фондів бібліотек Одещини.