Одеські новини

Зміна керівництва відбулася на Одеській кіностудії. Виконувачем обов'язків голови правління призначили Ганну Дочеву.

Як повідомили у пресслужбі кіностудії, вона змінила на цій посаді Андрія Осипова, який очолював підприємство з кінця 2016 року і нещодавно став головою Держагентства України з питань кіно.

Ганна Дочева працює на кіностудії з 2018 року. Впродовж останніх п’яти років очолювала дочірнє підприємство ТОВ «Одеса Фільм Продакшн». Серед продюсованих нею проєктів — повнометражні фільми «Нереальний КОПець», «Чому я живий», «Дві правди», «Край ріки», «Довженко», а також низка короткометражок і YouTube-проєктів.

З 2024 року є членкинею правління Одеського відділення Національної Спілки кінематографістів України. Входить до дирекції щорічного конкурсу короткометражних проєктів імені Кіри Муратової «Короткі зустрічі», координує премію «Легенди Одеської кіностудії» та є членкинею дирекції Українського національного кінофестивалю «Кіно заради Перемоги» (Cinema for Victory).

В останні два дні серпня в Одесі відбудеться перший літературний фестиваль PORT. Його створюють команда «Вишиванкового фестивалю» та поет Андрій Хаєцький. Про підготовку заходу повідомило УСІ з посиланням на  керівницю ГО «Вишиванковий фестиваль» Наталю Мажарову.

Деталі програми організатори поки не розкривають. Але невдовзі обіцяють вийти з офіційною комунікацію.

Поки ж PORT бореться за фінансування від Українського інституту книги. Планується, що у разі отримання цієї підтримки фестиваль створить серію відео з записами подій всіх заходів заради подальшої популяризації читання.

Цей фестиваль дасть не тільки Одесі, а й українському Півдню загалом сучасний голос у літературному ландшафті України, започаткувавши щорічну масштабну подію. Ми прагнемо продемонструвати країні сучасність Одеси, зробити її більш цікавою для молоді, інтегрувати місто у загальноукраїнський літературний процес, – зазначила про амбітні цілі проєкту одна з його організаторок Марина Гончаренко.

У 2024 році мер Одеси Геннадій Труханов підтвердив статус одного з найбагатших міських голів країни, увійшовши до п'ятірки найбагатших мерів України. За даними декларацій, сума його родинних заощаджень становить понад 30,4 мільйона гривень, що робить його мером-мільйонером. Аналітику опублікував портал “Рух ЧЕСНО“.

За офіційними даними Руху ЧЕСНО, у 2024 році 53 міських голови великих українських міст задекларували загальний дохід понад 204 мільйони гривень. Лише близько 48,6 мільйона гривень із цієї суми – це офіційна заробітна плата мерів, решта – доходи з інших джерел.

Геннадій Труханов посідає п’яте місце за рівнем задекларованих заощаджень серед мерів України — його родина має понад 30,4 млн грн. У топ-5 найбагатших мерів також увійшли:

  • Ігор Терехов (Харків) – понад 2 млн гривень офіційного доходу;
  • Анатолій Вершина (Павлоград) – 1,590 млн гривень;
  • Юрій Вілкул (Кривий Ріг) – 1,409 млн гривень,
  • Анатолій Бондаренко (Черкаси) – 1,342 млн гривень.

Крім Труханова, який володіє значними фінансовими ресурсами, до найбагатших мерів належать Віталій Кличко (Київ) із заощадженнями понад 115 млн грн, Борис Філатов (Дніпро) – понад 57,5 млн грн, Віктор Шакирзян (Рівне) – 42,8 млн грн та Андрій Балога (Мукачево) – близько 37 млн гривень.

Водночас серед мерів України є й ті, хто має набагато скромніші статки. Зарплата деяких голів міст становила лише частину їхнього офіційного доходу, а деякі взагалі отримували менше 20% річного доходу у вигляді зарплати, інші ж живуть за рахунок бізнесу, нерухомості чи дивідендів.

Загалом, 62% мерів у 2024 році були гривневими мільйонерами, маючи заощадження понад 1 млн грн. Троє мерів, серед яких і Геннадій Труханов, стали доларовими мільйонерами з активами, які перевищують 40 млн грн.

Проведений аналіз доходів і заощаджень свідчить, що міські голови здебільшого живуть не лише на зарплату, а й за рахунок інших джерел доходів, серед яких бізнес, інвестиції, нерухомість та сімейні активи.

Одеський саміт

Ми, Президент України Володимир Зеленський та Президент Республіки Молдова Мая Санду, Президент Чорногорії Яков Мілатович, Президент Румунії Нікушор Дан, Прем’єр-міністр Республіки Болгарія Росен Желязков, Прем’єр-міністр Республіки Хорватія Андрей Пленкович, Прем’єр-міністр Грецької Республіки Кіріакос Міцотакіс, Голова парламенту Республіки Албанія Еліза Спіропалі, перший заступник голови уряду та міністр охорони довкілля й просторового планування Республіки Північна Македонія Ізет Меджіті, віцепрем’єр-міністр – міністр закордонних та європейських справ Республіки Словенія Таня Файон, зібралися 11 червня 2025 року в Одесі (Україна) вчетверте у форматі саміту Україна – Південно-Східна Європа.

Наша сьогоднішня робота спирається на обговорення та висновки попередніх самітів, що відбулися в Афінах (Греція) 21 серпня 2023 року, Тирані (Албанія) 28 лютого 2024 року та Дубровнику (Хорватія) 9 жовтня 2024 року.

Під час саміту ми розглянули широкий порядок денний для зміцнення регіональної безпеки, включно з, але не обмежуючись, регіоном Чорного моря, стійкістю та співпрацею. Пріоритетами були: безпека, запобігання гібридним загрозам, торгівля, енергетична безпека, розмінування, відновлення України, гуманітарна допомога та реабілітація, особливо для українських ветеранів та дітей, постраждалих унаслідок агресивної війни Росії проти України.

Сьогодні ми як учасники саміту робимо таку декларацію:

1. Минуло 1204 дні відтоді, як Росія розпочала своє незаконне, неспровоковане та невиправдане повномасштабне воєнне вторгнення в Україну, продовжуючи свою збройну агресію з 2014 року. Ми найрішучішим чином засуджуємо жорстоку агресивну війну Росії проти України. Це є тяжким злочином проти українського народу, грубим порушенням міжнародного права, включно зі Статутом ООН, і серйозною загрозою миру, безпеці та стабільності на Європейському континенті та в усьому світі.

2. Ми визнаємо та підтримуємо зусилля України щодо пошуку дипломатичного шляху до всеосяжного, справедливого й тривалого миру. У цьому контексті ми підтверджуємо нашу непохитну підтримку незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включно з територіальними водами, і повторюємо нашу відданість забезпеченню всеосяжної та стійкої підтримки України і її народу стільки, скільки буде потрібно.

3.         Ми закликаємо міжнародну спільноту активізувати підтримку України в її боротьбі за свободу, незалежність і територіальну цілісність. Водночас ми закликаємо всі країни утриматися від надання будь-якої матеріальної чи іншої допомоги воєнним зусиллям Росії. Ми наголошуємо на важливості узгодження з рішеннями та заходами Спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС.

4.         Повне виведення російських сил і техніки з усієї території України, припинення бойових дій і війни загалом, а також повне відновлення міжнародно визнаних кордонів України є основоположними, невід’ємними умовами для досягнення всеохопного, надійного та тривалого миру.

5.         Ми підкреслюємо стратегічне значення Чорного моря для європейської та глобальної безпеки, включно з продовольчою безпекою, і зобов’язуємося зміцнювати регіональну морську співпрацю, морську безпеку, сполучення, безпеку, свободу судноплавства та захист критичної інфраструктури.

6.         Майбутнє членство України, Республіки Молдова та наших партнерів із Південно-Східної Європи в ЄС є життєво важливим для довгострокової стабільності, безпеки та процвітання регіону та Європи загалом.

7.         Членство в НАТО залишається найкращим варіантом безпеки для України з огляду на співвідношення витрат і результату. Ми підтверджуємо нашу підтримку євроатлантичних прагнень партнерів регіону. Ми підтримуємо Україну на її незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включно з членством у НАТО. Політика відкритих дверей, закріплена у статті 10 Північноатлантичного договору, є однією з головних переваг НАТО. Ні Росія, ні жодна інша держава, яка не є членом НАТО, не має права вето на розширення Альянсу. Ми також повністю підтримуємо право України обирати власні механізми безпеки та самостійно визначати своє майбутнє без зовнішнього втручання.

8.         Ми засуджуємо воєнні злочини та злочини проти людяності, скоєні збройними силами Росії та іншими військовими формуваннями в Україні й проти України, включно з умисними, непропорційними та невибірковими збройними атаками, ударами дронами й ракетними ударами по цивільному населенню та критичній цивільній інфраструктурі України, а також насильницькою депортацією тисяч українських цивільних осіб, включно з дітьми, із тимчасово окупованих територій України до Російської Федерації.

9.         Ми підтверджуємо важливість ефективного й незалежного розслідування воєнних злочинів Росії проти українців, а також інших злочинів, скоєних в Україні або проти України, і подальшого притягнення винних до відповідальності. Крім того, ми підтримуємо міжнародні зусилля зі створення спеціального трибуналу для розгляду злочину агресії проти України, скоєного Російською Федерацією.

10.      Ми наголошуємо на важливості продовольчої безпеки. Українська аграрна продукція повинна мати вільний і безпечний доступ до світових ринків. Із цією метою безпечне, безперешкодне комерційне судноплавство та доступ до портів України в Чорному й Азовському морях є ключовими. Продовольча безпека не повинна бути перетворена на зброю. Ми повторно підкреслюємо важливість розмінування як відправної точки для відновлення й реконструкції України та вітаємо зусилля прибережних держав у цьому напрямі. Напади Росії на торговельні судна, цивільні порти та пов’язану інфраструктуру, а також порушення суверенної території інших країн, включно з повітряним простором, є неприйнятними.

11.      Енергетична інфраструктура України продовжує зазнавати цілеспрямованих і систематичних атак з боку Росії. Ми обговорили шляхи розширення нашої підтримки, зокрема завдяки залучення приватного сектору до надання необхідного обладнання та фінансування. Ми також наголосили на важливості посиленої регіональної координації та міцних електромережевих з’єднань для зменшення впливу цих атак і зміцнення енергетичної безпеки в регіоні.

12.      Ми закликаємо міжнародну спільноту зберігати й надалі посилювати санкції проти Російської Федерації в банківському та енергетичному секторах, особливо стосовно цінових обмежень на нафту та тіньового флоту Росії, з метою позбавити агресора ресурсів, необхідних для продовження ведення війни проти України, а також ужити заходів для запобігання обходу санкцій. Росія має бути притягнута до відповідальності та повністю компенсувати збитки, спричинені її незаконною війною проти України. Російські активи в усіх можливих формах повинні відіграти конструктивну роль у відновленні України згідно з нормами міжнародного права.

13.      Ми підтверджуємо наш намір розвивати та зміцнювати дружні відносини у сфері економічної співпраці й торгівлі, а також прагнемо до подальшого просування торгівлі й економічної інтеграції в регіоні та між регіоном і ЄС відповідно до ефективного впровадження acquis ЄС та зони вільної торгівлі між країнами, які не є членами ЄС.

14.      Ми зобов’язуємося сприяти поточному й повоєнному відновленню та реконструкції України. Це охоплює залучення всіх зацікавлених сторін – міжнародних фінансових установ, приватних компаній, місцевих громад та інших партнерів – для забезпечення інвестицій, експертизи та фінансової підтримки, необхідної для побудови успішного майбутнього України. Країни Південно-Східної Європи повинні відігравати ключову роль у процесі відновлення України.

15.      Ми підтверджуємо нашу відданість посиленню співпраці та координації в гуманітарній сфері шляхом реалізації цільових ініціатив, особливо в програмах, зосереджених на охороні здоров’я та реабілітації ветеранів і вразливих груп, які постраждали внаслідок збройної агресії Росії проти України. У цьому контексті Міжнародна конференція з питань реабілітації та реінтеграції ветеранів, яка відбудеться в Хорватії в жовтні 2025 року, матиме особливе значення.

16.      Ми підкреслюємо критичну важливість співпраці у сфері кібербезпеки та запобігання незаконному і гібридному втручанню в електоральні процеси суверенних держав, включно з дезінформацією та маніпуляціями з інформацією іноземного походження. Ми наголошуємо на ключовій ролі підтримки ЄС, спрямованої на зміцнення демократичних процесів та протидію іноземному втручанню, включно з країнами-кандидатами. Ми застерігаємо, що будь-яке втручання – пряме чи непряме – у конституційні чи виборчі процеси суверенної держави є неприпустимим. Такі дії становлять серйозне порушення міжнародного права та загрозу демократичним цінностям, принципам і процесам у регіоні.

17.      Сторони підтверджують важливість взаємного сприяння обміну інформацією та досвідом щодо протидії кібернападам у контексті гібридної війни, а також рекомендацій щодо зміцнення захисту інформаційних і комунікаційних систем з урахуванням власного досвіду протидії зловмисним кіберопераціям.

18.      У зв’язку із цим ми домовляємося спільно працювати над запобіганням гібридним загрозам і провести наступну зустріч країн – учасниць цієї декларації на рівні відповідних відомств в Одесі.

19.      Вільна, мирна та процвітаюча Європа неможлива без вільної, мирної та процвітаючої України. Учасники саміту Україна – Південно-Східна Європа в Одесі залишаються непохитно відданими цьому баченню.

м. Одеса                                                             11 червня 2025 року. Одеська декларація

Відомий своїми проросійськими поглядами президент Сербії Александар Вучич під час візиту в Одесу 11 червня заявив про готовність його країни взяти участь у відновленні одного-двох українських міст чи регіонів.

Під час виступу на саміті "Україна – Південно-Східна Європа" в Одесі Вучич запевнив, що Сербія залишатиметься вірною міжнародному праву і статуту ООН у контексті підтримки територіальної цілісності держав, і за його словами, така позиція може бути корисною Україні.

"Я можу уявити, як українські громадяни є ситими по горло словами про підтримку та допомогу Україні", – зазначив Вучич.

Він також заявив, що Сербія могла бути "допоміжною" у зусиллях з досягнення припинення вогню, але, за словами Вучича, його країна хотіла б долучитися до підтримки України більш практично.

"Я хотів би взяти одне-два міста чи регіони, які ми могли би відновити. Я думаю, що це було би дуже зрозуміло, помітно для українського народу, щоб вони могли отримати чітку підтримку", – сказав Вучич.

Також він запевнив, що Україна може "завжди розраховувати" на гуманітарну підтримку і політичну підтримку Сербією територіальної цілісності.

"Ми готові слухати вас і дивитися, як ми можемо допомагати вам", – сказав президент Сербії.

Як відомо, президент Сербії Александар Вучич проводить проросійську політику. Сербія залишається єдиною країною Європи, яка не запровадила санкції проти росії, попри тиск з боку ЄС. Вучич аргументує це економічними втратами та внутрішньополітичними міркуваннями. Вучич вперше відвідав Україну. Він не підписав декларацію саміту "Україна – Південно-Східна Європа" в Одесі.