Чому виник і чим завершиться конфлікт в ОРО НСЖУ
Не про це я збирався писати напередодні Дня журналіста України. Погоджуюся і підтримую, що зараз не час для свят і нагород, тому мене найперше хвилюють реальні проблеми друкованих медіа, доля яких в Одесі катастрофічна. Їх залишилося одиниці, наклад мізерний, розповсюдження не працює.
Та так сталося, що, на мою думку, більш нагальною темою для обговорення сьогодні є конфлікт у нашій Одеській регіональній організації (ОРО) НСЖУ, який виник на початку квітня і став відомим в усій Україні. Від його вирішення багато в чому залежить, чи залишиться ОРО творчою організацією, а чи потоне у внутрішніх чварах, які роздмухуються незрозумілими амбіціями людей, причетних (і не зовсім) до неї.
Погодьтесь, сьогодні НСЖУ реально підтримує багато друкованих видань, особливо тих, що виходять на прифронтових і деокупованих територіях, активно допомагають журналістам-переселенцям Центри журналістської солідарності, які діють у шести містах.
В Одесі такого Центру не існує, що є вже причиною для роздумів, та, попри все, Одеська регіональна організація НСЖУ з перших днів війни прагне підтримувати місцевих журналістів, не відмовляє у допомозі і тим, кого до Одеси занесла війна. Уся ця робота, безперечно, на плечах голови правління Юрія Работіна, якого вже давно одеські гострослови прозвали «головним журналістом Одещини».
Втім, коли ви в останнє читали інформацію про діяльність ОРО НСЖУ? Давненько, мабуть. Єдиний засіб комунікації – сторінка у Facebook – заповнена публікаціями, які не мають відношення до проблем, які реально хвилюють працівників медіа.
Що, наприклад, було вміщено на сторінці ОРО останнім часом: PDF-сторінки райгазет «Татарбунарський вісник», «Дружба», «Знамено труда»; Указ президента України про перенесення дати відзначення Дня захисту дітей; інтерв’ю з директором Одеського зоопарку; запрошення на участь в конференції Culture Next у Леувардені (Нідерланди); юні фехтувальники в гостях у журналістів Одеси; бесіда з Михайлом Поживановим; вітання з Днем морської піхоти; повідомлення про День пам’яті і скорботи, День Європи, День вишиванки; прес-конференцію фестивалю ДІВА-25; репертуар одеських театрів і т. д.
Аж за 21 квітня я нарешті зустрів інформацію власне адресовану членам Спілки: повідомлення про розрахунковий рахунок для оплати членських внесків. А 8 квітня розміщено «Відкритий лист Юрія Работіна», адресований, очевидно, усім членам НСЖУ, бо звернення у ньому таке: «Шановне панство, шановні колеги!».
Ось з цього листа, вважаю, й почався конфлікт в Одеській регіональній організації НСЖУ.
(Продовження на 7 с.)
ЩО ДОЗВОЛЕНО ЮПІТЕРУ…
Чому виник і чим завершиться конфлікт в ОРО НСЖУ
Одеська регіональна організація найбільша в НСЖУ після Київської. На її рахунку багато добрих і гарних справ, серед яких на першому місці, мабуть, Загальноукраїнський конкурс «Українська мова – мова єднання». Знають, поважають і люблять в Україні і особисто Юрія Работіна – заслужений журналіст, член НСПУ, автор книжок поезії та прози, лауреат літературних премій. А одеські ветерани-журналісти просто життя без нього не уявляють.
Але й скандалів довкола ОРО чи не найбільше. Пов’язані вони переважно з прийомом нових членів до НСЖУ та їх обліком. І тут часто негативну роль відіграє характер самого Работіна: він завжди хоче бути «своїм» для всіх. Через те й потрапляє у скандали. Сьогоднішня ситуація не виняток.
Звідки ноги ростуть…
3 квітня на «Детектор медіа» з’явилася публікація «Одеський конфлікт. Голову філії НСЖУ винять у «злитті» даних журналістів». В наступні дні про ситуацію в ОРО НСЖУ і особисто про Юрія Работіна писали, крім «Детектора медіа», «Думська», «Інтент», «УСІ» та інші інформаційні платформи.
Не стану переказувати всіх сюжетів, але коротко нагадаю читачам суть справи, користуючись публікаціями в медіа.
У вересні 2024 року Служба безпеки України затримала в Одесі керівника проросійського угруповання Олега Мальцева, який, за даними слідства, за вказівками російських спецслужб мав здійснювати диверсії та керувати захопленням місцевих держустанов, якби росіяни увійшли в регіон. Але в Одесі Мальцев уславився ще десять років тому, коли заснував власну секту, в якій прозвав себе «королем» і «тамплієром». Саме тоді почалися його конфлікти з медіа: у відповідь на матеріали про його шахрайство він оголошував «полювання» на журналістів.
На початку 2025 року журналісти, які постраждали від дій Мальцева, колективно підписали для суду характеристику підозрюваного, аби їхні свідчення урахували під час слідства і суду. У цьому документі вони описали характер завданої шкоди та залишили певну особисту інформацію.
Цей документ журналісти запропонували підписати і голові Одеської регіональної організації НСЖУ Ю. Работіну. Юрій відмовився, після чого цей документ опинився в адвокатів затриманого Мальцева.
На публікацію в «Детектор медіа» НСЖУ відреагувала заявою, у якій, зокрема, говорилося:
«Ми стурбовані інформацією про конфліктну ситуацію, що виникла в Одеській регіональній організації НСЖУ, яка може загрожувати безпеці наших колег-журналістів.
Ми рішуче засуджуємо будь-які випадки неправомірного збору та поширення персональних даних медійників. Ми висловлюємо повну підтримку одеським журналістам, яких безпосередньо зачепила ця ситуація. Ми вважаємо неприйнятним порушення недоторканності приватного життя та використання особистої інформації без згоди людини».
У заяві також повідомлялося, що НСЖУ звернулася до Юрія Работіна і попросила його надати чіткі пояснення своїх дій та встановити всі фактичні обставини ситуації.
Замість пояснень Юрій Работін обнародував «Відкритий лист», стиль і оцінки якого дають підстави сумніватися, що його взагалі писав журналіст. Ось лише дві цитати:
«Мій соціальний експеримент надав свої плоди, адже спостерігання зовні до чого здатна наша журналістська спільнота, призвели до висновку, що повна юридична безграмотність та жадоба до “сенсацій”, якщо їх не зупинити у правовому колі, можуть мати страшні наслідки для будь-якої людини будь-якого статусу».
«Обраний фрилансерами від журналістики шлях привів мене до суду, що має поставити крапку у вказаному конфлікті, висвітлюючи який, будучи законослухняним громадянином, я не називаю ім’я та прізвища осіб, що мають понести цивільну відповідальність за замах на мою честь, гідність та ділову репутацію».
У відповідь на таку заяву Юрія Работіна, голова НСЖУ Сергій Томіленко, зважаючи на високі репутаційні ризики для Спілки, приймає рішення про утворення Робочої групи НСЖУ з розгляду конфліктної ситуації в Одеській регіональній організації НСЖУ і просить увійти до неї представників ревізійної комісії, правління та секретаріату НСЖУ. До участі в засіданні Робочої групи, звичайно, було запрошено й голову Одеської регіональної організації НСЖУ Юрія Работіна. Але він без будь-яких пояснень проігнорував засідання.
Серйозне рішення
Більше двох годин 10 квітня робоча група обговорювала конфліктну ситуацію в Одесі і в одноголосно прийнятій заяві, зокрема, звернулася до правління Одеської регіональної організації НСЖУ з вимогою «невідкладно, до 18 квітня 2025 року, провести засідання, на якому розглянути конфліктну ситуацію та надати відповіді про заходи, які унеможливлюють подібні інциденти в майбутньому».
А ще у заяві сказано: «На час розгляду конфліктної ситуації НСЖУ припиняє прийом нових членів через Одеську регіональну організацію НСЖУ. Центральний офіс НСЖУ призупиняє передачу в Одесу бланків журналістських посвідчень та прескарт до повного з’ясування обставин та відновлення довіри до керівництва регіональної організації. При цьому медійники Одеси та області не позбавляються можливості вступити до НСЖУ і можуть подати документи через будь-яку іншу регіональну організацію Спілки за власним вибором».
Погодьтесь, серйозне рішення. Воно вимагало й такого ж серйозного реагування з боку Одеської регіональної організації.
Правління зібралось і… розійшлося
Засідання правління ОРО НСЖУ Юрій Работін призначив на 16 квітня. А напередодні, 15 квітня, запросив мене до себе в офіс, де, найперше, запропонував взяти під розписку адвокатський запит його адвокатки С. Дідуренко (крім мене, він адресувався Івану Мельнику та Віктору Весілику як представникам керівних органів НСЖУ). У запиті адвокатка повідомляла: «Згідно договору про надання правової допомоги від 04.04.2025 р. я представляю інтереси Работіна Юрія Анатолійовича як голови ОРО НСЖУ з питання захисту його честі, гідності і ділової репутації». Тоді я зрозумів, що наш Юрій Анатолійович, який завжди умів розмовляти з людьми, домовлятися і вирішувати питання, цього разу обрав інший шлях. Звідси й його недолугий «Відкритий лист» і ігнорування засідання робочої групи Спілки.
Я відмовився брати адвокатський запит, звернувши увагу на його неналежне оформлення. Натомість просив Юрія Работіна по-діловому організувати на засіданні правління обговорення конфлікту. Також просив офіційно повідомити про засідання правління на фейсбук-сторінці ОРО НСЖУ, серйозно поставитися до формування порядку денного засідання, обов’язково запросити на засідання тих журналістів, які мають до нього претензії. Юрій з усім погоджувався, робив нотатки на аркуші паперу. Тоді ж я попередив Работіна, що на правлінні буду ставити питання про скликання звітно-виборчої конференції, до якої нам треба провести повну звірку списку членів НСЖУ в Одеській регіональній організації і скласти новий перелік первинних журналістських організацій, які обиратимуть делегатів на конференцію.
Розмова у нас була нібито конкретною, діловою, доброзичливою. Але, як з’ясувалося наступного дня, абсолютно безрезультатною.
Членами правління ОРО НСЖУ на звітно-виборчій конференції 3 березня 2017 року були обрані 17 чоловік. На 11-у годину 16 квітня людей в офісі було багато, але членами правління з них були лише семеро. Довелося чекати хвилин двадцять, поки підійшли ще двоє для кворуму.
Тоді Юрій Работін запропонував голосувати за порядок денний, який він заздалегідь роздав під розписку членам правління. З підготовленого порядку денного стало зрозумілим, що Юрій Анатолійович за підказками своїх радників, серед яких головну роль, очевидно, грає його адвокатка, не збирається обговорювати конфлікт щодо витоку персональних даних журналістів, а хоче використати правління для аргументації на судовому засіданні проти журналістів, які звинувачують його в порушенні закону.
Я категорично виступив проти запропонованого порядку денного, у якому навіть не згадувалася заява НСЖУ від 11.04. Натомість деякі члени правління почали стверджувати, що не знають суті справи. Тоді я запропонував обговорити на засіданні два документи, які публічно обнародовані: заяву НСЖУ від 11.04 і відкритий лист Ю. А. Работіна від 08.04. Але проти була адвокатка Ю. Работіна і член правління Євген Вовк (юрист за професією). Позиція С. Дідуренко зводилася до того, що не можна нічого розглядати, бо нічого не доведено, вона чекає відповіді на свої адвокатські запити і тільки після рішення суду можна буде щось обговорювати. Євген Вовк висловлював претензії до самого засідання робочої групи НСЖУ, бо, мовляв, треба було доручити ревізійній комісія спочатку розглянути ситуацію. Він заявляв, що засідання правління не підготовлене, секретаріат не розглядав питання…
У підсумку тезу про те, що засідання правління не підготовлене, підтримали й інші члени правління. Тому вирішили дати Юрію Работіну час на підготовку повноцінного засідання правління (мова йшла про тиждень), а членам правління було запропоновано подавати пропозиції до порядку денного.
Не зважаючи на те, що Ю. Работін не запросив на засідання журналістів, які звинувачують його у незаконному поширенні своїх персональних даних. Однак на зібранні був присутній головний редактор медіаплатформи «Інтент» Валерій Болган, потім прийшов і представник «Думської» Дмитро Бакаєв. Тобто, люди не уникали публічного розгляду конфлікту, були готові висловити свою позицію. Але бажання вислухати їх у членів правління не було.
Як я писав відкритого листа
19 квітня, напередодні Пасхи, Юрій Работін надіслали мені на Вайбер лист, адресований голові НСЖУ С. А. Томіленку з пропозицією: «Підпиши, якщо хочеш». У ньому йшла мова про ставлення членів правління до розгляду на правлінні ОРО НСЖУ конфліктної ситуації про поширенням особистих даних групи одеських журналістів без їх на те згоди. Цю, вироблену невідомо ким позицію, сповнену маніпуляцій фактами і псевдоюридичними висновками, пропонувалося підписати членам правління і секретаріату ОРО НСЖУ.
Я одразу написав відповідь Работіну, але наступного дня настало світле Воскресіння Христове, і вирішив відправити листа в понеділок. А 21 квітня з НСЖУ мені повідомили, що лист з підписами частини членів правління ОРО НСЖУ вже надійшов до Спілки.
Під листом були підписи членів правління Ю. Работіна, В. Мамонтова, В. Павліченка, П. Галчанського, Д. Костової, Ю. Неустроєва, Л. Швець, Є. Вовка, В. Нікіфорова, В. Солодських і члена ревкомісії О. Галяса. Окремо були оформлені підписи В. Осипова і М. Фоменка. Для повноти картини назву членів правління ОРО, чиїх підписів немає під листом: Т. Терзі, Г Титова, О. Козир, Й. Бурчо, В Воронков.
Я дещо відредагувати підготовлену Работіну у суботу відповідь і все ж відправив йому.
Незабаром одержую листа від Работіна:
« …Доводжу до Вашого відома наступне.
Для оприлюднення вказаного листа на фейсбук-сторінці ОРО НСЖУ, як Ви запропонували, необхідно або підписати цей електронний лист ЕЦП, або підписати власноруч у паперовій формі і надати до офісу ОРО НСЖУ, оскільки у тому вигляді, в якому він був спрямований на нашу електронну пошту, він не має юридичної сили».
Я зрозумів, «гра у право» триває. Зробив фотокопію свого листа і відіслав на електронну пошту Работіна. Через два дні власноруч підписав оригінал і особисто заніс в офіс ОРО. Работіна на місці не було. На той час мій відкритий лист вже був опублікований на сайті НСЖУ. А від адвокатки С. Дідуренко я отримав новий запит з абсурдним проханням: підтвердити, що опублікований текст написаний особисто мною.
Немає питань, які ми не можемо обговорювати
Саме так я озаглавив свій відкритий лист Юрію Работіну. Хоч він і обнародуваний на сайті НСЖУ, все ж хочу оприлюднити і в газеті головні моменти.
«19 квітня я одержав пропозицію підписати згаданого вище листа голові НСЖУ С. А. Томіленку, у якому «при повній повазі до Національної спілки журналістів України» стверджується, що «до порядку денного наступного і подальших засідань Правління та Секретаріату ОРО НСЖУ будуть вноситися питання, які передбачені Статутом ОРО НСЖУ і входять до повноважень Правління та Секретаріату…» (тут і далі дотримуюся стилю і орфографії оригіналу).
Таким чином Ви закликали членів правління і секретаріату ОРО НСЖУ підписатися під тим, що ніякого засідання правління з приводу конфліктної ситуації в Одесі не буде, бо, на Вашу думку, це не передбачено статутом і не входить до повноважень правління?! І взагалі Національна спілка журналістів України має вдовольнятися тим, що ОРО НСЖУ ставиться до неї з «повною повагою», але діятиме на власний розсуд.
Повна правова абракадабра.
Хіба статут ОРО НСЖУ не передбачає, що правління «обговорює питання, що мають відношення до діяльності ОРО НСЖУ…»?
Хіба відкрите звернення до Вас, голови правління ОРО НСЖУ, групи одеських журналістів з вимогою конкретно до Вас пояснити, як їх персональні дані опинилися у фігуранта кримінальної справи, теж не має відношення до діяльності ОРО НСЖУ?
Хіба Заява НСЖУ за підсумками Робочої наради про конфліктну ситуацію в Одеській регіональній організації теж не стосується нашого правління?
А навіщо Ви спонукали членів правління ОРО НСЖУ підписатися під тим, що засідання правління 16.04.2025 р. «не відбулося через відсутність матеріалів, які б надали можливість розглянути конфліктну ситуацію, створену навколо голови Правління ОРО НСЖУ Работіна Ю.А.» (хоч там були присутні журналісти, які висувають звинувачення проти Юрія Работіна), а взагалі «вказане питання є цивільно-правовим спором, який має розглядати суд», бо, мовляв, відсутні докази, «що стали підставою конфлікту та доказів порушення головою Правління ОРО НСЖУ Работіним Ю.А. повноважень, наданих Статутом ОРО НСЖУ…».
І ще такий «юридичний» шедевр з листа: довідково підписанти з Вашої подачі повідомляють, що коли ОРО НСЖУ приймала у члени НСЖУ людей, які згодом виявилися злочинцями, вона не могла їм у цьому відмовити, «оскільки на час прийняття обвинувальні вироки суду щодо будь-якої особи не мали місця». А хіба ОРО НСЖУ не повинна відповідати за свої рішення? Адже в ОРО мали поцікавилися, чому з інших регіонів люди з сумнівною біографією пруть в Одесу для вступу в НСЖУ і чому їм відмовили за місцем проживання?
Я хотів, щоб члени правління і секретаріату ОРО НСЖУ пригадали всі ці факти перед тим як вирішуватимуть для себе, підписувати чи ні запропонованого їм листа. Але збір підписів був організований дуже оперативно і підписанти не мали такої змоги.
Я не знаю, який правовий статус листа, під яким без обговорення суті справи Ви зібрали підписи. Але як член правління ОРО НСЖУ, керуючись статутом ОРО НСЖУ, який дає право кожному члену НСЖУ «вносити пропозиції, висловлювати і відстоювати свою думку з усіх питань, що пов’язані з діяльністю ОРО НСЖУ», я вимагаю в продовження роботи пленуму правління ОРО НСЖУ від 16.04.2025 р. призначити дату наступного засідання правління ОРО НСЖУ і розглянути на ньому запропоновані мною у листі від 18.04.20215 р. питання, а саме:
- Про конфліктну ситуацію в ОРО НСЖУ, пов’язану з можливим обнародуванням персональних даних групи журналістів без їх на це згоди.
- Про Заяву НСЖУ щодо конфліктної ситуації в ОРО НСЖУ.
Я переконаний, що в Національній спілці журналістів немає питань, які ми не можемо обговорювати. Так, будемо сперечатися, сваритися і миритися, але ми завжди зможемо дійти спільної думки. Поради сторонніх тільки шкодять взаєморозумінню».
Останні запитання
Організований лист з підписами членів правління ОРО НСЖУ, очевидно, справжній, я не експерт і проводити графологічну експертизу не буду. Але він не може замінити повноцінного рішення правління, оформленого відповідно до вимог. Сьогодні такого рішення не має. Отже, треба проводити засідання правління.
Посилаючись на лист з організованими підписами, голова правління ОРО НСЖУ запевняє, що запропоновані мною питання порядку денного зняті з розгляду. Для цього теж треба провести засідання правління і прийняти відповідне рішенн.
Нарешті, я прошу скликати засідання правління і розглянути мою пропозицію протягом трьох місяців провести звітно-виборчу конференцію ОРО НСЖУ, провівши перед тим повну звірку списку членів Спілки в Одеській організації і первинних організацій, через які будуть обиратися делегати на конференцію.
До речі, у Дніпрі нещодавно провели звітно-виборчу конференцію, а ситуація з війною там складніша, ніж у нас.
І на кінець: я хочу знати, коли нарешті в Одеській регіональній організації НСЖУ відбудеться повноцінне засідання правління і які питання на нього передбачається винести?
Не слід забувати, що за результатами розгляду конфліктної ситуації в Одесі робоча група НСЖУ має підготувати пропозиції для розгляду на засідання правління НСЖУ. А воно вже скоро…
Йосип БУРЧО,
член правління ОРО НСЖУ,
заступник голови Ревізійної комісії НСЖУ.
P.S. Тиждень тому я прийшов до Юрія Работіна і висловив йому практично все те, про що зараз написав. Він ніщо не заперечував. Я поцікавився, чи подав він уже позов до суду? Ще ні, каже, готує документи…
(Газета «Прес-кур’єр», № 3, червень 2025 р.).