В інформаційному просторі черговий скандал: Угорщина заблокувала 12 українських електронних медіа. Як все відбувалося? Про це у хронологічному порядку і з короткими оцінками.
В Україні заблокували 15 іноземних сайтів, які поширювали російську пропаганду
В Україні заблокували 15 сайтів з Угорщини, Румунії, Молдови та Греції, які поширювали російську пропаганду. Про це 17 вересня повідомив сайт «Детектор медіа». Блокування ініціювала Служба безпеки України.
Pravda Romania, Flux24, Sputnik Moldova–România, TopWar, Rezistenta, а також офіційний сайт Партії комуністів республіки Молдова (pcrm.md);
грецький сайт 902.gr — офіційний ресурс Грецької комуністичної партії.
Ці інтернет-ресурси поширювали вигадки про «терористичну діяльність» українців, висміювали підтримку України, зображали ЄС і НАТО як роз’єднані й неефективні, критикували санкційну політику і паралельно з цим транслювали змовницькі теорії.
Угорщина заблокувала українські медіа
Уряд Угорщини заборонив низку українських видань у відповідь на блокування Україною двох угорських інтернет-ресурсів, які поширювали російську пропаганду. Про цеповідомив«Telex.hu» 29 вересня.
Міністр канцелярії прем’єр-міністра Угорщини Гергей Гуляш повідомив на своїй сторінці у фейсбуці, що Україна заблокувала угорські Origo та Demokrata, «бо вони наважилися критично висвітлювати політику санкцій проти росіян, військову підтримку України, зображати Європейський Союз і НАТО як фрагментовані та не надто ефективні організації».
Гуляш написав, що «керуючись принципом взаємності» Угорщина запровадила дзеркальні заходи проти низки українських новинних порталів, які перестануть бути доступними на території країни.
Серед них — Hromadske, ТСН, «Обозреватель», «Українська правда», «Європейська правда» NV, LB.ua, «Інсайдер Info», «Україна онлайн», а також закарпатські видання, як-от «Анонс Закарпаття», Ungvar.uz.ua і Zakarpattya.net.ua.
«Не думаю, що багато хто читає “Українську правду” чи навіть бажає цього. Однак суверенній державі слід дати пропорційну відповідь на абсолютно необґрунтовану атаку», — написав Гергей Гуляш.
Реакція МЗС України
Речник Міністерства закордонних справ України ГеоргійТихий, коментуючив Х рішення угорського уряду заблокувати доступ до низки українських медіа, зазначив, що йдеться про блокування доступу угорців до журналістики, заснованої на фактах.
«Різниця в тому, що Україна блокує російську пропаганду, тоді як уряд Орбана блокує доступ угорців до журналістики, заснованої на фактах. Але для них чим далі від правди, тим краще», — написав Тихий.
Заява Нацради
Національна рада з питань телебачення та радіомовлення розцінює рішення уряду Угорщини заблокувати 12 українських медіаяк серйозне порушення права на інформацію та небезпечний прецедент для європейського медіапростору. Про це йдеться у відповідний заяві українського медіарегулятора.
Нацрада звернула увагу на те, що угорська влада назвала своє рішення «дзеркальною відповіддю» після того, як СБУ заблокувала 15 іноземних платформ за систематичне поширення російської дезінформації. За офіційною версією Угорщини, українські медіа були заблоковані, зокрема, за критичне висвітлення діяльності приватних фондів.
Медіарегутор зазначив, що російська інформаційна війна є частиною війни проти нашої державності, і захист інфопростору є питанням національної безпеки. Натомість коли держава використовує блокування іноземних медіа не для захисту від воєнної пропаганди, а як реакцію на критичну журналістику щодо недержавних структур, — це виходить за межі будь-яких прийнятних регуляторних практик.
Нацрада закликає європейську регуляторську спільноту чітко артикулювати різницю між захистом від пропаганди держави-агресора та політичною цензурою, а також готує відповідний лист-звернення до голови Європейської платформи регуляторних органів (EPRA) Стефані Комі. Крім того, регулятор просить міжнародні інституції оцінити ситуацію з позицій захисту права громадян на доступ до інформації.
Тверезий погляд з Угорщини
За словами угорського експерта з питань Росії Андраша Раца , угорський уряд не дав симетричної відповіді, а лише загострив конфлікт.
«З одного боку, у відповідь на вісім заборонених сторінок Будапешт заборонив не вісім, а дванадцять. З іншого боку, і це важливіше: Будапешт заборонив набагато важливіші українські веб-сайти, ніж Київ заборонив угорські. Згідно з показником SEO, Origo був 11-м за відвідуваністю угорським веб-сайтом, Demokrata навіть не входить до першої сотні, а інші навіть не так помітні. Натомість, серед українських веб-сайтів, заборонених Будапештом, «Українська правда» є другим за важливістю українським новинним веб-сайтом (після ukr.net), а TSzN — п’ятим», — написав Андраш Рач, який вважає, що крок Угорщини не завдасть Києву суттєвої шкоди, оскільки український уряд, очевидно, перш за все зацікавлений в українській громадськості, і Будапешт не має на це суттєвого впливу.
«Угорська заборона створює проблеми для двох груп, обох угорських. Перша – це українські біженці, які проживають в Угорщині, яким тепер буде важче отримувати доступ до новин з власної країни. Наразі близько 45 000 громадян України мають статус біженця, і приблизно така ж кількість проживає в Угорщині без статусу біженця. Інша, набагато менша група – це ті, хто цікавиться подіями, явищами та новинами з України, зокрема незалежними ЗМІ в Угорщині. Тож, хоча угорський уряд і каже, що дав Україні відповідь, насправді йому вдалося вдарити по власних громадянах та українцям, які проживають тут», – окреслив ситуацію експерт з питань Росії.
