Черговий акт вандалізму щодо меморіалу «Якір-серце» стався нещодавно в Ларнаці на Кіпрі. З нього зірвали прапор, знищили свічки та квіти.
Як повідомляє видання Ukrcy, за три роки повномасштабної війни було скоєно понад 30 подібних актів. Українська громада Кіпру подала понад 30 заяв до поліції, але винні досі не встановлені, жодне розслідування не дало результатів, хоча в соцмережах неодноразово з'являлися погрози щодо руйнування якоря із закликами до сепаратизму і порушення територіальної цілісності України.
У зв'язку з цим Товариство українсько-кіпрської дружби надіслало листи до МВС і МЗС країни, посольства України на Кіпрі та влади Ларнаки, щоб привернути увагу до того, що відбувається, і сприяти розслідуванню.
У документі йдеться, що за три роки повномасштабної війни якір став місцем сили і пам'яті для українців, символом висловлення поваги до пам'яті невинно загиблих українців під час війни.
«Люди запалюють щовечора символічні свічки і залишають квіти, щоб віддати шану загиблим. Саме на якір діти приносять розмальоване каміння з назвами міст, з яких вони вимушено виїхали, дорослі залишають прапор як символ надії та підтримки в часи, коли нашу країну обстрілюють щодня», — йдеться в листі.
Українська громада закликала місцеву владу встановити цілодобовий відеоконтроль за меморіалом, бо спостереження за ним ведеться недостатньо, і це дає змогу вандалам залишатися безкарними.
В Одесі колоноскопію можна зробити безоплатно за державною програмою медичних гарантій. Про це повідомили в Департаменті охорони здоров’я Одеської міської ради.
Що таке колоноскопія?
Це дослідження, яке дозволяє оцінити стан кишківника та виявити можливі онкологічні захворювання на ранніх стадіях. Процедура проводиться за електронним направленням сімейного або лікуючого лікаря:
- при наявності симптомів можливих захворювань;
- планово після 45 років.
До безоплатного пакета входять консультація лікаря, анестезія, біопсія, оформлення заключення та цифровий запис результатів.
Обстеження можна пройти у медзакладах, які мають угоду з НСЗУ:
– Одеський консультативно-діагностичний центр №6 (вул. Добровольців, 26 а);
– Консультативно-діагностичний центр №20 (вул. Левітана, 62);
– Міська клінічна лікарня №1 (вул. М’ясоїдівська, 32);
– Міська лікарня №5 (вул. Троїцька, 38);
– Міська клінічна лікарня №10 (вул. О. Вадатурського, 61);
– Міська клінічна лікарня №11 (вул. В. Нестеренка, 5).
Минулого року в Одесі провели понад 1200 колоноскопій, під час яких виявили 49 підозр на онкопатологію.
Інженер-автоматизатор Олександр Белоусов – про проєкти на півдні України, нестачу персоналу та технології, які дають підприємствам майбутнє
Автоматизація виробництва – вже давно не футуризм і не розкіш, а необхідність. Особливо – в сучасних умовах для України, де підприємства водночас стикаються з кадровими проблемами, нестабільністю постачання, високими витратами й потребою в технологічній гнучкості.
Саме тому ми звернулися до Олександра Белоусова – досвідченого інженера-автоматизатора, який понад 15 років працює на стику робототехніки, промислової аналітики та інтелектуальних систем управління. Його проєкти реалізовані як в Україні, так і за кордоном, зокрема на виробництвах у Польщі, Німеччині, Угорщині. Кожне з його рішень адаптоване під реальні задачі конкретного виробництва – із глибоким аналізом процесів, структури підприємства та доступних ресурсів. В арсеналі Олександра Белоусова – комплексні кейси "з нуля", технології машинного зору, роботизовані лінії, інтеграція цифрових протоколів і алгоритмів адаптивного керування.
"Я не впроваджую готові шаблони. Кожне підприємство має свій характер, свою логіку, свої слабкі місця. І саме з цього ми стартуємо", – каже він.
В окремих випадках впровадження роботизованих рішень під керівництвом Олександра Белоусова дозволило скоротити витрати на ручну працю до 40%, а кількість браку звести до мінімуму. Він працює на стику практики та інновацій – і саме такий підхід сьогодні дає змогу зберігати конкурентоспроможність у складних умовах.
На фоні викликів, які сьогодні переживають українські підприємства (дефіцит кваліфікованих кадрів, пошук енергетичної ефективності та потреба в передбачуваності), ми попросили Олександра поділитися досвідом - як саме автоматизація змінює логіку роботи на виробництві. Із фокусом на реальні кейси, зокрема й на півдні України і власне Одещині, де він реалізував кілька повноцінних рішень щодо інтеграції роботизованих систем.
– Пане Олександре, ви згадували, що один із ваших найбільш ефективних проєктів було реалізовано саме на українському Півдні.
– Саме так, це велике виробництво гофрокартонної тари з повним циклом, одне з ключових у регіоні. На дільниці автоматизованого складування готової продукції щозміни працювали оператори штабелерів, вантажники, контролери. Через пікові навантаження та постійну плинність персоналу ефективність залишалася нерівною, а вартість обслуговування ланцюга зростала.
Ми реалізували комплексне рішення, яке включало автоматизовану сортувальну систему, зону буферного накопичення і роботизований вузол палетування. Складність проєкту полягала в тому, що потрібно було врахувати широку номенклатуру: від дрібних коробок до великих серій під індивідуальне замовлення. Система мала "розуміти", які формати можна об'єднати, як їх укладати по висоті, вазі, жорсткості. Тому ми впровадили алгоритм адаптивної логіки формування палет – фактично, мініатюрну WMS-систему, що синхронізує дані з виробничою лінією в режимі реального часу.
Промисловий робот отримував координати через спеціалізований модуль обміну, виконував укладку з урахуванням навіть незначних зміщень. Візуальна система перевіряла правильність позиціонування та автоматично відсікала дефектні одиниці. У результаті ми отримали абсолютно стабільну дільницю, яка потребувала всього одного оператора – замість п'ятьох. Паралельно ми скоротили логістичні втрати на 20-25% і зменшили загальний обсяг ручного втручання на понад 60%.
– Які переваги автоматизація принесла підприємствам, окрім скорочення витрат? Що змінилося у самому підході до виробництва?
– Найперше, незалежність від людського ресурсу. Коли на підприємствах дедалі більше жінок, а фізичне навантаження залишається високим – це критично. Автоматизація дозволяє перекласти найважчу частину на техніку, а людей переорієнтувати на контроль, аналіз, керування.
Ще один ефект – стабільність. Коли робота залежить від зміни, від того, чи вийшов потрібний працівник, чи не захворів, чи не пішов у відпустку – виробництво вразливе. Автоматизована система не хворіє, не стомлюється, не плутає черговість. Це не означає, що людина зникає з процесу – вона просто займає іншу позицію.
– Ви часто наголошуєте: автоматизація – це не про заміну людини.
– Багато хто боїться роботів. Насправді, вони не "забирають" роботу – вони беруть на себе рутину. Якщо робота полягає в тому, щоб 8 годин щось перекладати з місця на місце – її й справді краще передати машині. Людина не для цього, вона має ухвалювати рішення, керувати, бачити цілісну картину.
У згаданому проєкті жодного працівника не було звільнено. Троє перейшли на дільницю контролю, а ще один – став оператором комплексу, з більш відповідальною роботою і краще оплачуваною.
– Як ви оцінюєте загалом перспективи автоматизації в Україні, зокрема на Одещині?
– В Одеської області – величезний потенціал. По-перше, через логістику: все, що працює на експорт, має бути швидким і точним. По-друге, клімат: високі температури, пил, сезонні навантаження. У таких умовах людський фактор особливо вразливий.
Автоматизація дає стабільність, передбачуваність і гнучкість. І якщо раніше це були проєкти "на перспективу", то зараз – це про виживання. Усі, хто зможе адаптуватися швидко, матимуть фору. І я дуже хочу, щоб саме українські підприємства були серед перших.
– Ок, роботи - це без пауз і втрат. Аби вижити та залишатися конкурентними, якими мають бути наші перші кроки?
– Не сидіти і чекати, поки конкуренти тебе змусять змінюватися, а починати вже з найменших кроків. Нехай це буде система візуального контролю, підрахунку, автоматичного укладання чи пакування – але це вже змінює логіку. І обов'язково – навчати людей. Бо навіть найкраща система нічого не варта без тих, хто розуміє її принцип і вміє керувати процесом.
Белоусов Олександр Володимирович – експерт із розробки автономних систем управління виробництвом та робототехніки, провідний інженер-автоматизатор. 15+ років практичного досвіду у сфері промислової автоматизації: реалізував десятки проєктів у галузях легкої промисловості, машинобудування, фармацевтики, спеціалізуючись на виробленні гнучких виробничих рішень із використанням машинного зору, робототехнічних комплексів, цифрових систем керування та адаптивної логіки. Напрацювання та аналітика О.Белоусова використовуються в професійному середовищі. Консультує українські компанії щодо стратегічного впровадження автоматизації та інновацій, а також з навчання персоналу для роботи з новими технологіями.
В Одесі стартує масштабна програма з реставрації історичних та культурних пам'яток за підтримки Італійської агенції з питань співробітництва в галузі розвитку (AICS). На робочих зустрічах із представниками агентства обговорили фінансування та технічні аспекти відновлення знакових об'єктів міста. Про це повідомляє Одеська обласна державна адміністрація.
Зокрема, проєкт передбачає:
- Одеський національний художній музей – отримає фінансування на реставрацію будівлі та модернізацію приміщень, що сприятиме збереженню мистецьких цінностей.
- Проведення в Одеському музеї західного і східного мистецтва масштабних ремонтно-реставраційних робіт, щоб відкрити всі експозиційні зали та зробити музей більш зручним для відвідувачів.
- Одеська обласна філармонія – отримає оновлене обладнання та покращену акустику, що дозволить проводити концерти світового рівня.
- Одеський літературний музей – впровадить сучасні мультимедійні технології та відреставрує історичні інтер’єри.
Одеса 4 лютого прощалася з капітаном легендарної команди Клубу веселих і кмітливих, беззмінним віцепрезидентом Всесвітнього клубу одеситів і головним редактором гумористичного журналу «Фонтан» Валерієм Хаїтом. Прощання відбулося в Театрі музичної комедії.
Валерій Хаїт був одним із батьків-засновників Гуморини, виховав кілька поколінь КВНщиків.
Відомого гумориста не стало 1 лютого на 86-му році життя. В останню путь одесити проводили його оплесками.